Справа № 754/19230/21
Провадження № 2а/712/59/22
05 квітня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Пироженко В.Д.
з участю секретаря Жук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) головного інспектора паркування Сидорчука Олександра Дмитровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) головного інспектора паркування Сидорчука Олександра Дмитровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що 04.10.2021 року головним інспектором з паркування управління з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого комітету Київської міської ради Сидорчуком О.Д. винесено постанову № 1 КІ № 0000745731 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 с т. 152-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 700 грн. за порушення вимог п. 15 ПДР України. Постанову отримав 09.12.2021 року
Зазначає, що за адресою по вул. Стрілецька (вздовж проїзної частини з непарного боку) відсутня відповідна розмітка згідно ПДР, відповідно до якої він зміг би чітко визначити місце стоянки, тому жодного умислу на вчинення правопорушення він не мав. Надана інформація не підтверджує факт облаштування відведеного майданчика для паркування відповідними дорожніми знаками, а також не доводить факту наявності обладнання майданчика паркувальним/паркувальним автоматом/автоматами, так само як і наявності інформаційних знаків про можливість і порядок надання послуги «мобільне паркування».
Крім того, оскаржувана постанова не містить будь-яких відомостей про те, яким приладом здійснювалася фіксація правопорушення, яка модель та серійний номер пристрою, неможливо перевірити строк та період коли проведена сертифікація даного приладу, так як ці дані не вказані ні на фото, ні в постанові. Протокол відповідачем в порушення ст. 251 КУпАП не складався.
Вважає дії відповідача незаконними, просить скасувати постанову та адміністративну справу закрити, стягнути з відповідача сплачений судовий збір та правову допомогу в розмірі 4000 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.03.2022 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу направити до суду відзив на позовну заяву та зобов'язано відповідача надати суду відеозапис вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Відповідач відзив у визначений законом строк до суду не надав.
Позивач надав до суду копію свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_1 , де прізвище позивача « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 ».
Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, необхідним елементом адміністративного правопорушення є доведення факту протиправності дій особи та її вини.
Судом встановлено, що 04.10.2021 року головним інспектором з паркування Дарницького районного управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) Сидорчук О.Д. винесено постанову № 1 КІ № 0000745731 від 04.10.2021 року про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 700 грн. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 04.10.2021 року о 10-52 год на вул. Стрілецька (вздовж проїзної частини з непарного боку) в м. Києві транспортний засіб FORD ESCAPE, НОМЕР_2 залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування.
Власником вказаного транспортного засобу являється ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
За змістом ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Позивач в позові зазначає, що за адресою по вул. Стрілецька (вздовж проїзної частини з непарного боку) відсутня відповідна розмітка згідно ПДР, відповідно до якої він зміг би чітко визначити місце стоянки, тому жодного умислу на вчинення правопорушення він не мав.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Порядок та особливості розгляду справи про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлений у статтях 279-1 - 279-4 КУпАП.
Згідно зі статтею 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Не направивши до суду відзив, відповідач обставин, зазначених в позові не спростував, доказів на підтвердження правомірності своїх дій суду не надав.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене вище, оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 була винесена без достатніх правових підстав.
Аналізуючи наведене, враховуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, а тому заявлений адміністративний позов підлягає до задоволення, а постанова до скасування.
За змістом ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, провадження в справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема при встановленні відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд також вважає стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 496,20 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 4000 грн. на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно, ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В матеріалах справи не містяться жодного вказаного документу, який підтверджував факт отримання позивачем вказаної правової допомоги та оплату такої правової допомоги.
Таким чином, стороною позивача не надано докази в обґрунтування заявленої суми отриманої правової допомоги, виходячи з чого суд не вбачає підстав для задоволення такої вимоги.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 134, 139, 159, 243-246,260, 286 КАС України, суд
Позов задоволити.
Скасувати постанову серії 1КІ № 0000745731 від 04.10.2021 року про притягнення ОСОБА_1 та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 700 гривень за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, провадження по справі закрити.
Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради головного інспектора паркування(адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтоновича, 6) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 )понесені ним судові витрати в сумі 454 гривень.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення, або в порядку, передбаченому ст.ст. 286, 297 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37405284 м. Київ, вул. Леонтовича, 6).
Повний текст ухвали складений 05.04.2022