Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7061/21
Провадження № 2/711/13/22
05.04.2022 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про визнання неправомірними дій працівника Черкаської обласної прокуратури Кам'янець Тетяни Василівни, відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Черкаської обласної прокуратури, Голови Держави Зеленського Володимира, Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій працівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2 , яка організувала 12.08.2005 о 09-20 незаконне затримання з метою заволодіти ключами від офісів №№ 224, 410, 422 по АДРЕСА_1 і ключами від житла по АДРЕСА_2 , №№ 171, АДРЕСА_3 ; по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 і вільно проникла до документів, грошей, чекових книжок і силоміць зняла з ОСОБА_1 золоті, срібні прикраси, які були описані у протоколі вилучення; відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди у сумі 02 млн. євро одиниць та моральної шкоди у сумі 02 млн. євро одиниць.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Способи захисту для даних правовідносин передбачені Цивільним Кодексом України.
Ухвалою суду від 11.11.2021 позивачці відмовлено у відкритті провадження по справі у частині позовних вимог Голови Держави Зеленського Володимира, Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій працівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2 , відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди.
Разом з тим, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі у частині вимог позивачки до Черкаської обласної прокуратури про визнання неправомірними дій працівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2 , відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, суддею встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Ухвалою суду від 11.11.2021 позовну заяву залишено без руху. Підставою залишення позовної заяви без руху є її невідповідність вимогам ст.ст. 95, 175-177 ЦПК України. Позивачці наданий строк для усунення недоліків тривалістю у десять днів від дня отримання копії цієї ухвали.
Вказана вище ухвала суду з супровідним листом направлялася на адресу позивачки, яка вказана у вступній частині позовної заяви , ( АДРЕСА_6 ) 15.11.2021 за вих. № 711/7061/21/16854/2021 та повторно 12.01.2022 вих. № 711/7061/21/340/2022 рекомендованими листами з повідомленням, які повернулися на адресу суду неотриманими, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з довідкою Ф.20 (ШКІ - 1801507435803 (24.11.2021) та 1801507538483 (14.02.2022).
Між тим, на даний час позивачка ОСОБА_1 не зверталася до суду щодо питань розгляду справи за даною позовною заявою, як і нею не подані матеріали на виконання ухвали суду від 11.11.2021.
Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення. Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Відкриття провадження по справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст. 185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов'язковості судових рішень є обов'язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
Відповідно до норм ст. 175 ЦПК України обов'язком позивача є зазначення в позовній заяві зокрема, учасників справи, визначення їхнього процесуального статусу, інформації про них, обставин щодо змісту позовних вимог (способу/способів) захисту прав або інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини тощо.
Таким чином, позивач зобов'язаний, відповідно до вимог ч. 2 ст. 43, ч. 2 ст. 83, ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, виконати вимоги при зверненні до суду з відповідним позовом, але у порядку та визначені строки цього зроблено не було, а тому порушується принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи лише у межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Саме позивач, як передбачено ч. 2 ст. 83 ЦПК України, зобов'язаний одночасно із поданням позову подати всі наявні в нього докази, що передбачено ч. 5 ст.177 ЦПК України, і виправдовується дією принципу змагальності, який передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при зверненні до суду, подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Отже, залишаючи позовну заяву без руху, ОСОБА_1 інформувалася про обов'язок виправити недоліки вказаної позовної заяви, а саме: привести її зміст та форму відповідно до вимог статей 95, 175-177 ЦПК України.
Слід зазначити, що вказане рішення відповідає позиції Верховного Суду, що викладене у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа № 705/5060/18).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи матеріали справи, встановлено, що звернувшись до суду із позовною заявою до Черкаської обласної прокуратури про визнання неправомірними дій працівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2 , відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, позивачка, станом на 05.04.2022, не цікавилася рухом справи, прийнятими судовими рішеннями, хоча мала таку можливість. Крім того, нею не було подано до суду заяв про продовження (поновлення) строку для усунення недоліків позовної заяви, враховуючи ухвалу суду від 11.11.2021. При цьому, судом вживались всі заходи щодо належного повідомлення позивачки про прийняте рішення. Також слід зазначити, що позивачка могла ознайомитися із прийнятим судовим рішенням, яке опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень та відслідковувати про рух справи на сайті Судової влади України.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Враховуючи недоліки позовної заяви та її невідповідність вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, про що було зазначено в ухвалі суду від 11.11.2021, позивачкою не усунуто у строк встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню. До того ж, відповідно до приписів ст. 127 ЦПК України, позивачкою до суду не подано заяв про поновлення або продовження процесуального строку для вчинення процесуальних дій, зокрема, подання заяв, документів тощо. Крім того, повернення позовної заяви не позбавляє ОСОБА_1 у подальшому звернутися до суду із позовом до осіб, які, як вона вважає, порушують, не визнають або оспорюють її права та інтереси.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 43, 83, 95, 175-177, 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про визнання неправомірними дій працівника Черкаської обласної прокуратури Кам'янець Тетяни Василівни, відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити особам, які звертаються до суду, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повне судове рішення складено 05.04.2022.
Суддя: С. М. Позарецька