Справа № 694/9/22
2/694/139/22
Рішення
25.03.2022 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сакун Д.І. з участю секретаря судового засідання Матвієнко А.А. розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Канівським МРВ УМВС України в Черкаській області 20.10.2004, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Черкаським РВ Умвс України в Черкаській області, 06.12.2007 року, АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_5 ) про звільнення від стягнення аліментів на утримання дитини,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
05.01.2022 року до Звенигородського районного суду надійшла дана позовна заява в якій позивач просить звільнити його, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 від сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 призначених за рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 9 жовтня 2012 року. Відкликати з Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в (м.Київ), виконавчий лист 2305/1550/12 від 9 жовтня 2012 року, виданий Звенигородським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 06 вересня 1997 року він та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Моринській сільській раді Звенигородського району Черкаської області, актовий запис № 10.Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 02 квітня 2014 року за рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області, справа № 690/177/14-ц, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано, після розірвання шлюбу вони залишились проживати спільно. 09 жовтня 2012 року за рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області справа №2305/1550/12 з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку кожного місяця починаючи із 27 вересня 2012 року, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку з дня подачі заяви і до повноліття дітей. Зазначене рішення перебуває на примусовому виконанні у Звенигородському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в (м. Київ). На момент винесення рішення , діти проживали з відповідачкою . 3 1 вересня 2021 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувають на неповному державному утриманні Шевченківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат з поглибленим вивчення предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради, та відповідно до наказу № 19 від 31.08.2021 року зараховані на цілодобове перебування до гуртожитку Шевченківської спеціалізованої школи. За адресою АДРЕСА_1 діти зареєстровані та проживають з ним . Дівчатка що вихідні та на канікулах перебувають за місцем своєї реєстрації. Діти фактично перебувають на його утриманні він оплачує гуртожиток, харчування, забезпечив дівчаткам одяг, взуття , шкільне приладдя , мобільні телефони, оплачує послуги мобільного зв'язку, надає кишенькові кошти в школу, лікує та ін., а тому фактично дівчатка знаходяться на його утриманні. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходиться на його утриманні, однак державна виконавча служба нараховує та стягує аліменти на утримання дочок на користь відповідачки.
Відповідач відзив на позов не подавала.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 12.01.2022 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вчасно та в повному обсязі усунув недоліки зазначені в ухвалі суду від 12.01.2022 року.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.02.2022 було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач була належно повідомлена про розгляд справи, а також відповідач була повідомлена про розгляд справи шляхом оголошення на веб-сайті Звенигородського районного суду, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 128ЦПК України - з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, однак, відзив до суду на позов не надала, про причини неподання суду відзиву не повідомила, зустрічного позову не пред'являла, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 06 вересня 1997 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Моринській сільській раді Звенигородського району Черкаської області, актовий запис № 10 від 29.08.2007 року (свідоцтво Серія НОМЕР_6 від 29.08.2007 року).
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
02 квітня 2014 року за рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області, справа № 690/177/14-ц, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.
09 жовтня 2012 року за рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області справа №2305/1550/12 з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку кожного місяця починаючи із 27 вересня 2012 року, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку з дня подачі заяви і до повноліття дітей.
Відповідно до довідки № 129 від 18.03.2022 року виданої старостою Ліплявської сільської ради Прохорівського старостинського округу Черкаської області ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають разом з батьком ОСОБА_1 без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 в будинковолодінні діда ОСОБА_6 .
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_7 від 23.03.2022 року, наприкінці 2021 року ОСОБА_2 ,яка є її сестрою, приїхала в с.Хутори Черкаського району, Черкаської області та повідомила що залишила дітей та буде проживати з ними в одній квартирі, в своїй частині. Їй достовірно відомо від самої ОСОБА_2 , що неповнолітні діти залишились проживати з батьком.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін.
Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічні положення містяться у ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.17 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа №711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Судом встановлено, що неповнолітні діти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 не проживають з матір'ю ОСОБА_2 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дітей, а проживають зі своїм батьком ОСОБА_1 .
Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Як встановлено ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають з батьком - позивачем по справі та повністю знаходиться на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, які стягуються на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2012 року.
Припинення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, то припинення стягнення аліментів має бути з дати подання позову до суду, тобто з 05.01.2022 року.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо звільнення його від сплати аліментів є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та ст. 198-199 СК України, керуючись ст. 81, 141, 200, 247, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Канівським МРВ УМВС України в Черкаській області 20.10.2004, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Черкаським РВ Умвс України в Черкаській області, 06.12.2007 року, АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_5 ) про звільнення від стягнення аліментів на утримання дитини,- задоволити.
Припинити з 05.01.2022 року стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 призначених за рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 9 жовтня 2012 року.
Відкликати з Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в (м.Київ), виконавчий лист 2305/1550/12 від 9 жовтня 2012 року, виданий Звенигородським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення підписане 25.03.2022.
Суддя Д.І. Сакун