Справа № 569/22244/21
05 квітня 2022 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчука О.Б.,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заочний розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «ОТП Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович, Відділ ДВС в м. Рівне Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного Товариства «ОТП Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович, Відділ ДВС в м. Рівне Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ТОВ «ОТП Факторинг Україна», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О. 22 грудня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 637 про стягнення з нього на користь відповідача заборгованість в розмірі 692 278,52 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, представником - адвокатом Олійником В.О. подано через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 31.03.2022 року заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити та розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник відповідача - АТ «ОТП Банк» в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Третя особа - Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов В.О. в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Представник третьої особи - Відділу ДВС в м. Рівне Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Представник третьої особи - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, подав через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 10.02.2022 року письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог та застосувати до даного спору строк позовної давності.
За таких обставин, в зв"язку із повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О. 22 грудня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 637 було видано виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності, який є майновим поручителем ОСОБА_2 за кредитним договором №ML-P00/037/2008, укладений між ОСОБА_2 та АТ «ОТП Банк» 07.04.2008 року. Зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Киселюк О.В. за реєстровим № 1200, передане в іпотеку АТ «ОТП Банк», яке є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна пропонується задовольнити вимоги АТ «ОТП Банк».
Державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Гаврилюк Н.П. 04.10.2019 року відкрито виконавче провадження № 60223680 з примусового виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О. 22 грудня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 637.
Позивач вважає, що виконавчий напис, який став підставою для проведення виконавчого провадження таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що приватним нотаріусом порушена процедура вчинення такого, оскільки нотаріус не переконався належним чином у безспірності заборгованості та в отриманні позивачем вимоги щодо усунення порушень зобов'язань, що суперечить Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, та враховуючи положення цивільно-процесуального законодавства позивач повинен довести підставу позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов'язує свою матеріально-правову вимогу, а суд повинен з'ясувати обставини, які пов'язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини - ст. 214 ЦПК України. При цьому, факти та підстави позову, які підведені під гіпотезу певної норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являється предметом позову.
Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем та третьою особою у справі, вимог ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат». Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Правові відносини, які склалися між сторонами у справі, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин - зобов'язальне право.
Для вирішення спірних правовідносин суд застосовує вимоги Цивільного Кодексу України, Закону України «Про нотаріат» та Закону України «Про виконавче провадження».
У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих боржнику повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, права та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Відповідно до пунктів 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Суд, вивчивши та оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, беззаперечно встановив, що виконавчий напис за реєстровим номером № 637 вчинений 22.12.2009 року в м. Рівне Рівненської області виданий приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О. про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності та який є майновим поручителем ОСОБА_2 за кредитним договором №ML-P00/037/2008, укладений між ОСОБА_2 та АТ «ОТП Банк» 07.04.2008 року.
Зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Киселюк О.В. за реєстровим № 1200, передане в іпотеку АТ «ОТП Банк», яке є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк». За рахунок коштів від реалізації вищевказаної квартири, пропонують задовільнити вимоги на користь АТ «ОТП Банк» суми боргу за кредитним договором № ML-P00/037/2008 від 07 квітня 2008 року в розмірі 83 824,25 долари США, в т.ч. 75 824,25 доларів США залишку заборгованості по кредиту, 7 869,31 доларів США несплачених відсотків за користування кредитом, 23 490,85 гривень пені, 50,00 гривень штрафних санкцій, що в гривневому еквіваленті, у відповідності до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним Банком України 22 грудня 2009 року становить 690 578,52 гривень та 1 700,00 гривень за вчинення виконавчого напису, що разом становить 692 278,52 гривень, у зв'язку з пропущенням строків платежів та утворенням заборгованості, строк платежу за яким настав 07 листопада 2009 року виданий на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 11729 (а.с. 5). Форма та зміст вчиненого виконавчого напису, на підставі вивчених вимог діючого чинного законодавства, вказують на їх недотримання в повному обсязі.
Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно Правового Висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 05.06.2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Станом на 22 грудня 2009 року - дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом, чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу, про зміст таких у виконавчому написі нотаріусом не зазначено. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось і тому, за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів, чинним законодавством встановлені наслідки визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Клопотань про витребування відповідних доказів сторонами у судовому засіданні не заявлено.
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року (далі за текстом - Перелік). Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною. Окрім того, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
Проаналізувавши надані представником позивача пояснення про те, що АТ «ОТП Банк» жодного разу не повідомляв позивача ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-P00/037/2008 від 07 квітня 2008 року, ТзОВ «ОТП Факторинг» не надав жодних доказів, у своїх обгрунтуваннях та поясненнях на позовну заяву. Так, третя особа вказує, що позивач ОСОБА_1 не міг не знати про існування виконавчого напису, у зв'язку з тим, що йому були надіслані постанови державного виконавця ще у 2015-2016 роках по виконанню даного виконавчого документа.
Однак, судом встановлено, що даний виконавчий напис видано в 2009 році. Виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (статті 91 Закону України "Про нотаріат". Згідно наданої виписки АТ «ОТП Факторинг» інформації про виконавче провадження вбачається, що перше пред'явлення виконавчого напису було 12.05.2015 року, а отже вже на той час був пропущений строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (строк пред'явлення 1 рік закінчився 22.12.2010 року), що свідчить про пропущення строку.
При цьому, із змісту наданих суду доказів та пояснень представника позивача, неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факту отримання ним повідомлення, вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису, в той час, як захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання боржнику повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень.
В п. 2.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Відповідачем нотаріусу в односторонньому порядку надано всі, на його думку, необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, без доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, що є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 6-158цс15 від 20 травня 2015 року.
Позивач не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Таким чином, відсутність отриманого Позивачем та Позичальником за Договором позики повідомлення про отримання вимоги щодо дострокового повернення заборгованості за Кредитним договором унеможливлює вчинення виконавчого напису виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства.
Відповідачем та третьою особою приватним нотаріусом не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача з цих обставин у справі. Так, у виконавчому написі про звернення стягнення відсутня інформація згідно якого документу встановлено період, за який виникла заборгованість строк за яким настав 07 листопада 2009 року.
У змісті виконавчого напису відсутня інформація, яка б безсумнівно встановлювала, що заборгованість, яку пропонувалося стягнути, виникла виключно в межах строку позовної давності. Посилання у виконавчому написі на те, що заборгованість строк за яким настав 07 листопада 2009 року не є достатньою та безспірною на підтвердження дійсного періоду виникнення заборгованості та її розміру без вивчення судом доказів зі сторони приватного нотаріуса, які були у його розпорядженні на час вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій) і тому в цій частині позовні вимоги позивача для суду залишилися як відповідачем так і третіми особами не спростованими.
Отже, на думку суду, у даному випадку, за відсутності належних доказів у розпорядженні суду, слід прийти до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису 22 грудня 2009 року не переконався належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених вимог Законом України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи те, що заборгованість ОСОБА_1 не є безспірною перед АТ «ОТП Банк» м. Київ, остільки із змісту досліджених доказів, не можливо прослідковувати виконання чи невиконання кредитного зобов'язання боржником в повному обсязі, та що вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом 22 грудня 2009 року відбулося з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 3.1., 3.4. Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, то є встановленими відповідно підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, і тому, суд, вважає за необхідне, позовну заяву задовольнити і визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим номером 637 вчинений 22 грудня 2009 року в м. Рівне Рівненської області приватним нотаріусом Плетньовим В.О. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» м. Київ заборгованості за кредитним договором від 07 квітня 2008 року в розмірі 692 278,52 грн.
Що ж стосується заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про застосування до даних правовідносин строку позовної давності слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою
сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення випливає безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.
Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише із наявністю про це заяви сторони.
Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
Відповідач у справі, АТ «ОТП Банк» правом на подання до суду вказаної заяви не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно із ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Отже, норми Цивільного кодексу України чітко вказують на те, що заяву про застосування строку позовної давності може бути подано до суду лише сторонами у справі, якими є позивач та відповідач.
Оскільки в даній справі вказану заяву подано третьою особою, яка не являється стороною, у суду відсутні підстави для її розгляду - аналогічна позиція висвітлена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 509/3589/16-ц.
Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 3, 12, 13, 81, 223, 258, 259, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «ОТП Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександровича, Відділ ДВС в м. Рівне Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 22 грудня 2009 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим Володимиром Олександровичем зареєстрований в реєстрі за № 637 про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: на квартиру АДРЕСА_2 за рахунок коштів отриманих від реалізації якого пропонується задовольнити вимоги АТ «ОТП Банк», строк платежу за яким настав 07 листопада 2009 року включно у розмірі 83 824,25 долари США, в т.ч. 75 824,25 доларів США - залишку заборгованості по кредиту, 7 869,31 доларів США - несплачених відсотків за користування кредитом, 23 490,85 гривень - пені, 50,00 гривень - штрафних санкцій, що в гривневому еквіваленті у відповідності до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним Банком України 22 грудня 2009 року становить 690 578,52 гривень та 1 700,00 гривень за вчинення виконавчого напису, що разом становить 692 278,52 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Рівненського апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області 15.01.1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Акціонерного Товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ - 21685166).
Третя особа - 1 - Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович (33000, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38).
Третя особа - 2 - Відділ ДВС в м. Рівне Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (33028, м. Рівне, вул. Замкова, 22А, код ЄДРПОУ - 35007146).
Третя особа - 3 - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28 Д, код ЄДРПОУ - 36789421).
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.