Справа № 642/2651/21
Провадження № 1-кс/529/2/22
01 квітня 2022 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування арешту майна, поданого в межах кримінального провадження № 42020221400000049 від 21.04.2020 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.191 КК України, -
встановив:
До Диканського районного суду Полтавської області 30.03.2022 подано клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування арешту з транспортного засобу, що накладений під час досудового розслідування в межах кримінального провадження щодо нього за ч.4 ст.191 КК України. Обгрунтовує тим, що прокурором складений відповідний протокол огляду арештованого транспортного засобу та проведено судово-товарознавчу експертизу з метою визначення його вартості, тому на даний час відпала необхідність у його арешті. Також, посилаючись на введення на території України воєнного стану, просить скасувати арешт з транспортного засобу, який належить йому з одночасним переданням такого у володіння Збройних Сил України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд клопотання у його відсутність, у зв'язку із воєнним станом.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши прокурора ОСОБА_3 , в режимі відеоконференції, який не заперечив проти зняття арешту з транспортного засобу та просив клопотання задовольнити, дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і відповідно до ч. 3 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 06.05.2021 (справа № 642/2651/21) в рамках кримінального провадження № 42020221400000049 від 21.04.2020, за клопотанням слідчого відділу ТУ ДБР у м.Полтаві, з метою збереження речового доказу, накладено арешт на майно - автомобіль «Урал-375», VIN - НОМЕР_1 , 1983 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває на балансі ДП «Красноградський лісгосп» та зареєстрований на ОСОБА_4 .
На даний час обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020221400000049 по обвинуваченню ОСОБА_4 перебуває на розгляді у Золочівському районному суді Харківської області.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду № 7/0/9-22 від 14.03.2022 Про зміну територіальної підсудності справ в умовах воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Золочівського районного суду Харківської області на Диканський районний суд Полтавської області.
Як встановлено в судовому засіданні під час досудового розслідування складений відповідний протокол огляду арештованого транспортного засобу та проведено судово-товарознавчу експертизу з метою визначення його вартості.
Отже враховуючи, що необхідні слідчі дії з транспортним засобом - автомобілем марки «Урал-375» проведено, а зняття арешту з вказаного транспортного засобу не перешкодить подальшому розгляду кримінального провадження в суді, тому, врахувавши позицію обвинуваченого, який є власником автомобіля, на який накладено арешт, а також позицію прокурора, який не заперечує проти скасування арешту, суд вважає, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення як арешт майна, з метою забезпечення речового доказу, відпала потреба, в зв'язку з чим клопотання а цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про одночасне передання зазначеного транспортного засобу у володіння Збройних Сил України, суд зазначає наступне.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Згідно з вимогами статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Частиною 1 статті 4 цього Закону визначено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Пунктом 4 частини 1 та частиною 2 статті 8 вказаного Закону передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, зокрема, такі заходи правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка. У місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації (у разі їх утворення).
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» визначено, що вилученням майна є позбавлення державних підприємств, державних господарських об'єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
За змістом статті 4 даного Закону, примусове відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності.
З наведеного слідує, що суд не наділений повноваженнями вирішувати питання про вилучення чи передання майна в умовах правового режиму воєнного стану. Передання майна для потреб Збройних Сил України може бути здійснено власником такого майна, шляхом добровільного передання такого на потреби ЗСУ.
Отже враховуючи, що суд не наділений компетенцією передання майна у володіння Збройних Сил України, клопотання в частині одночасного передання транспортного засобу у володіння ЗСУ задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 26, 170, 174, 369 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 06.05.2021 (справа № 642/2651/21) на транспортний засіб автомобіль «Урал-375», VIN - НОМЕР_1 , 1983 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває на балансі ДП «Красноградський лісгосп» та зареєстрований на ОСОБА_4 , який знаходиться на території Красноградського РВП ГУНП в Харківській області.
В частині клопотання про передачу автомобіля у володіння Збройних Сил України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча ОСОБА_1