Справа № 375/548/21
Провадження № 1-кп/375/10/22
05 квітня 2022 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021111030000643, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2021 року, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ольшаниця Білоцерківського району Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не маючого, ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.11.2020 близько 13 години ОСОБА_4 знаходився в лісосмузі, неподалік вулиці Лугова с. Бушеве Білоцерківського району Київської області, де збирав гриби. Достовірно знаючи, що по АДРЕСА_2 знаходиться дачний будинок в якому на даний час не проживають власники, у нього виник умисел на
проникнення до зазначеного будинку з метою вчинення крадіжки матеріальних цінностей.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, залишивши кошик з грибами в лісосмузі, направився до зазначеного будинку. Користуючись відсутністю паркану зі сторони городу, ОСОБА_4 впевнившись, що його дії є непоміченими для сторонніх осіб, зайшов до подвір'я будинку АДРЕСА_2 . Знайшовши на подвір'ї камінь, ОСОБА_4 кинув ним у вікно у якому розбив скло. Взявшись руками за раму вікна, ОСОБА_4 потягнув її на себе та вирвав раму з основи. Через отвір у вікні ОСОБА_4 проник до середини будинку. Оглянувши кімнати будинку ОСОБА_4 відшукав в кухні металевий посуд, а саме: миску емальовану на 20 літрів синього кольору, миску алюмінієву на 20 літрів, миску алюмінієву на 5 літрів, відро емальоване на 10 літрів, які він склав один в одного. Зайшовши до спальної кімнати, ОСОБА_4 відшував ковдру "верблюжа", розмірами 2х1,5 метрів. Піднявшись по драбині на горище будинку ОСОБА_4 відшукав шкіряну валізу коричневого кольору, кожух чоловічий на овчині, 52 розміру, коричневого кольору, 4 підстаканники виготовлені з нержавіючої сталі. Склавши до валізи ковдру та підстаканники, та одягнувши кожуха поверх своєї куртки, ОСОБА_4 взяв в руки складений один в одного металевий посуд та шкіряну валізу та через отвір у вікні перемістив зазначені речі за межі будинку, вчинивши таким чином таємне викрадення чужого майна.
Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, а саме переніс викрадене майно до лісосмуги, де заховав, а в подальшому частину майна збув невстановленій досудовим розслідуванням особі.
Згідно з висновком експерта №1365 від 12.04.2021, складеним за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, станом на 11.11.2021 ринкова вартість речей складає:
миска емальована на 20 літрів синього кольору - 141 грн. 67 коп.;
миска алюмінієва на 20 літрів - 256 грн. 67 коп.;
миска алюмінієва на 5 літрів - 123 грн. 33 коп.;
відро емальоване на 10 літрів - 110 грн.;
ковдра «верблюжа», розмірами 2x1,5 метрів, яка була придбана в 2019 році та яка не використовувалася - 310 грн.;
валіза коричневого кольору, шкіряна, виробництва часів СРСР, яка була у використанні з 1940 року - 300 грн.;
кожух чоловічий на овчині, 52 розміру, коричневого кольору, який був у використанні з 1980 року - 1200 грн.;
4 підстаканники виготовлені з нержавіючої сталі, виробництва часів СРСР, які були у використанні з 1980 року - 140 грн.;
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2581 грн. 67 коп.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, тобто як вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушееня (злочину), передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, визнав повністю і надав пояснення, ідентичні викладеним в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється і просить суворо не карати.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано що вони усвідомлюють неможливість у подальшому оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені наявними у провадженні доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини провадження доведеними.
Згідно з частиною 5 статті 9 КПК України кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суд розглянув обвинувальний акт в межах пред'явленого обвинувачення відповідно до статті 337 КПК України. Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним поза розумним сумнівом, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною 3 статті 185 КК України - вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, а саме таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_5 на суму 2581 гривня 67 копійок.
Вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 злочин, передбачений частиною 3 статті 185 КК України, згідно зі статтею 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Позиція сторін щодо міри покарання.
Під час судових дебатів прокурор ОСОБА_3 просила призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції частини 3 статті 185 КК України терміном 3 (три) роки та відповідно до вимог статті 75 КК України звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове зхасідання не зявилась, однак через канцелярію суду надала клопотання про розгляд провадження у її відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Заявляти цивільний позов не буде. Щодо міри покарання ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 з позицією прокурора щодо призначення йому покарання також погодився.
Мотиви призначення відповідного покарання.
Згідно з вимогами частини 2 статті 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог статтей 65-67 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне усунення заподіяної шкоди.
Відповідно до статті 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має місце реєстрації та постійне місце проживання, не працює, щиро розкаявся у вчиненому злочині.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції частини 3 статті 185 КК України, а саме у виді позбавлення волі.
У відповідності до статті 75 Кримінального кодексу України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його ставлення до вчиненого, визнання своєї вини, наявності обставин, що пом'якшують його покарання та відсутності обставин, що обтяжують його покарання, беручи до уваги, що тяжких наслідків від скоєного не настало, враховуючи відсутність у потерпілої претензій до обвинуваченого, а також думку прокурора, потерпілої щодо міри призначеного покарання, суд вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства, міру покарання йому слід призначити в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним, у виді позбавлення волі із застосуванням статті 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з вказаним органом.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Питання щодо речових доказів вирішується відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 349 ч.3, 368, 370, 374, 127-129 КПК України, ст.ст. 12, 75, 76, ч.3 ст.185 КК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 185 КК України та призначити покарання у межах санкції частини 3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі статті 75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктами 2 частини 3 статті 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази у справі - миску алюмінієву на 20 літрів -повернути власнику, ОСОБА_5 .
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок проголошено 05 квітня 2022 року негайно після виходу суду із нарадчої кімнати.
Головуюча суддя ОСОБА_6