справа № 361/4971/20
провадження № 2/361/324/22
03.02.2022
03 лютого 2022 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретарів: Зазимко А.Ю., Лебідя В.Ю., Панек А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь згідно із укладеним договором позики від 11 квітня 2018 року грошову суму в розмірі 38963 грн. 25 коп.
Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року провадження у даній справі відкрито, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача адвокат Танцюра О.І. у судовому засіданні заявив клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів без розгляду, оскільки позивач, будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомляла, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду вона теж не подавала.
Перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
У ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 року у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини зазначив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У ч. 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз норм ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки позивача в судове засідання можливе за наявності встановлення судом двох таких обставин: повторної, тобто другої підряд неявки у судове засідання позивача, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, та ненадходження від позивача до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Повторна неявка позивача у судове засідання є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 та від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц.
Судом встановлено, що 04 жовтня і 06 грудня 2021 року та 03 лютого 2022 року позивач ОСОБА_1 у судові засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд вона не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
Враховуючи наведені обставини щодо повторної неявки позивача ОСОБА_1 у судові засідання без поважних причин, суд дійшов висновку, що подана нею позовна заява про стягнення грошових коштів підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 13, 43, 44, 128, 223, 257, 259, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київської апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Дутчак І. М.