гСправа № 358/1157/21 Провадження № 2/358/256/22
05 квітня 2022 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кіхтенка С.О.
за участю:
секретаря судового засідання Ведмеденко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , який зареєстрований 07 квітня 2017 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 646.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що спільне життя з відповідачкою не склалося через різні характери, погляди на життя та сім'ю. Зазначає, що вони припинили шлюбно-сімейні відносини, не ведуть спільне господарство, шлюб існує лише формально та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, що явилось підставою для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, а також зазначив, що позов про розірвання шлюбу підтримує.
Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, а також зазначила, що позов про розірвання шлюбу визнає. Після розірвання шлюбу просить їй залишити прізвище - ОСОБА_2 .
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 статті 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За змістом ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 07 квітня 2017 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №646, який на даний час носить формальний характер, оскільки сторони фактично припинили сімейно-шлюбні відносини, проживають окремо один від одного та не ведуть спільного господарства і не мають спільного бюджету, примирення між ними стало неможливим, що видно із їхніх заяв, які вони подали до суду.
За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, а тому відповідно до ст. 112 СК України шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 454 гривні 00 копійок.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 квітня 2017 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 646.
Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище - ОСОБА_2 .
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська обл., м.Богуслав, вул. Франка, 4, повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 01 жовтня 2021 року, згідно квитанції про сплату №0.0.2286178959.1 у відділенні «Четверте столичне № ь17» АТ КБ «ПриватБанк», що становить 454 гривні 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та внесення відмітки в актовому запису про шлюб.
Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко