Справа № 357/309/22
2/357/1246/22
Категорія 38
05 квітня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Кравченко О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного загального позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні суду м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору,-
В січні 2022 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.03.2021 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0649-5156. Згідно п.1.2 вказаного договору, кредитодавець надає позичальникові на умовах, передбачених договором, грошові кошти в кредит у сумі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Позивач вважає, що відповідачем порушено норми ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування». Позивачем не підписувався окремий документ з інформацією, визначеною ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і ч.ч.2, 3 Закону України Про споживче кредитування». Працівниками фінансової установи не надано позивачеві Правила надання споживчих кредитів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Відповідачем порушено норми п.8,9 ч.1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» так як кредитний договір укладено без порядку його припинення і не містить умов про відповідальність відповідача. Відповідачем порушено норми ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» в частині черговості сплати заборгованості за наданим кредитом. Також, відповідачем порушено норми ст. 8 Закону України «про захист персональних даних». За таких обставин позивач просить суд визнати кредитний договір № 90649-5156 від 15.03.2021 року недійсним. В своїй позовній заяві, позивач просить розглядати справу за відсутності позивача.
13 січня 2022 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Бебешку М.М.
Ухвалою суду від 14 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
28 січня 2022 року на адресу суду від відповідача у справі надійшов відззив на позовну заяві, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відзив обґрунтовано тим, що кредитний договір № 0649-5156 від 15.03.2021 року укладено в електронній формі, за допомогою веб-сайту кредитодавця за умови ідентифікації позичальника та використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплата нарахованих за період користування відсотків, неустойка та інші платежі відповдіно до договору, у разі наявності. Згідно з п.1.1 кредитного договору, цей кредитний договір та правила надання грошових коштів у кредит разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови надання кредиту. Укладаючи цей кредитний договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватися цього кредитного договору та правил надання грошових коштів у кредит (які є невід'ємними частинами договору та разом складають договір), текст яких наразі розміщено на веб-сайті кредитодавця (https//creditkasa.com.ua) та відповідно, укладає цей договір. Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем норм законодавства є безпідставними та необґрунтованими. Разом, з цим представник відповідача просить суд стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Сторони у справі в судове засідання не викликалися.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
15.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено договір № 0649-5156 (далі «Договір»).
П.1.1 даного Договору передбачено, що цей Кредитний договір та правила надання грошових коштів у кредит разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови надання кредиту. Укладаючи цей кредитний договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватися цього кредитного договору та правил надання грошових коштів у кредит (які є невід'ємними частинами договору та разом складають договір), текст яких наразі розміщено на веб-сайті кредитодавця (https//creditkasa.com.ua) та відповідно, укладає цей договір.
Відповідно до п.1.2 даного Договору, Кредитодавець надає Позичальникові, на умовах, передбачених Договором, грошові кошти (Кредит» в кредит в сумі 8 000 гривень (вісім тисяч гривень 00 копійок) (далі - Сума кредиту) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом. Кредит, згідно п.1.3 Договору надається Позичальнику виключно через Сайт Кредитодавця. Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби. Строк кредиту, відповідно до п.1.4 Договору складає 70 календарних днів (10 тижнів). Кредит має бути повернений згідно Графіку платежів до 23.05.2021 року. Повернення кредиту відбувається шляхом внесення 5 однакових за розміром (один платіж раз на два тижні). Кожен із відповідних двотижневих платежів передбачає сплату однієї п'ятої від суми Кредиту та суми нарахованих за користування Кредитом процентів. Договір, згідно п.1.5, є укладеним з моменту одержання Кредитодавцем відповіді (Акцепту) Заявника/Позичальника про прийняття пропозиції (Оферти) Кредитодавця за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що більш детально зазначено у Правилах. Даний Договір, в частині виконання прав та обов'язків за ним, діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до п.7.3. Договору, Позичальник підтверджує, що
-до укладення Договору Позичальник отримав від Кредитора інформацію, що визначена ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;
-до укладення Договору Позичальник отримав від Кредитора інформацію, що визначена ч.2 та 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»;
-повідомлений про свої права згідно ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних».
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.
Частиною четвертою статті 203 ЦК України встановлено, що дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Істотними умовами кредитного договору є: предмет договору, сума кредиту, строк повернення, проценти за користування.
З дослідженого вище кредитного договору вбачається, що сторонами узгоджено предмет договору: кредит на соживчі (особисті) потреби (п. 1.3.), сума кредиту: 8 000 грн. 00 коп.,(п. 1.2.), строк повернення: на 70 днів (п. 1.4.), проценти за користування кредитом: фіксована процентна: дисконтна процентна ставка в розмірі 1 % в день від суми кредиту (п.1.6.).
Щодо твердження позивача про порушення відповідачем ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в частині повідомлення клієнта у письмовій формі про надання інформації про умови та порядок діяльності фінансової установи, суд вважає їх необґрунтованими так як відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» - перед укладенням договору про надання фінансових послуг фінансова установа чи інший суб'єкт господарювання, що надає фінансові послуги, зобов'язані повідомити клієнта у письмовій або електронній формі, у тому числі шляхом надання клієнту доступу до такої інформації на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, про:
1) особу, яка надає фінансові послуги:
а) найменування (для фізичної особи - підприємця: прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові), місцезнаходження, контактний телефон і адреса електронної пошти особи, яка надає фінансові послуги, адреса, за якою приймаються скарги споживачів фінансових послуг;
б) найменування особи, яка надає посередницькі послуги (за наявності);
в) відомості про державну реєстрацію особи, яка надає фінансові послуги;
г) інформацію щодо включення фінансової установи до відповідного державного реєстру фінансових установ або Державного реєстру банків;
ґ) інформацію щодо наявності в особи, яка надає фінансові послуги, права на надання відповідної фінансової послуги;
д) контактну інформацію органу, який здійснює державне регулювання щодо діяльності особи, яка надає фінансові послуги;
2) фінансову послугу - загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити клієнт, включно з податками, або якщо конкретний розмір не може бути визначений - порядок визначення таких витрат;
3) договір про надання фінансових послуг:
а) наявність у клієнта права на відмову від договору про надання фінансових послуг;
б) строк, протягом якого клієнтом може бути використано право на відмову від договору, а також інші умови використання права на відмову від договору;
в) мінімальний строк дії договору (якщо застосовується);
г) наявність у клієнта права розірвати чи припинити договір, права дострокового виконання договору, а також наслідки таких дій;
ґ) порядок внесення змін та доповнень до договору;
д) неможливість збільшення фіксованої процентної ставки за договором без письмової згоди споживача фінансової послуги;
4) механізми захисту прав споживачів фінансових послуг:
а) можливість та порядок позасудового розгляду скарг споживачів фінансових послуг;
б) наявність гарантійних фондів чи компенсаційних схем, що застосовуються відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів, яка містить лише одну статтю, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Згідно з вимогами ч.1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
П.7.3. Договору зазначено про те, що Позичальник підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього Договору інформацію, вимоги надання якої передбачені в законодавстві України ( у тому числі інформацію, надання якої передбачено ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
За таких обставин, на думку суду, позивачем не доведено факт порушення відповідачем норм встановлених ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» - якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
Згідно з положенням п.1.5. Договору, укладеного між Товариством та Позичальником, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 207 ЦК України - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 207 ЦК України - використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Оспорюваний договір вчинений у письмовій формі, як це передбачено ч. 1 ст. 1055 ЦК України. Даний договір був підписаний позивачем електронним підписом, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора, що відповідно до п.1.1, 1.5, 7.3. Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов Договору, та в свою чергу свідчить про її згоду з умовами договору.
Таким чином, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, тобто кредитний договір є укладений.
Щодо твердження позивача щодо порушення відповідачем норм, встановлених п.8,9 ч.1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» суд вважає їх необґрунтованими так як п.1.4 Договору вказано, що кредит надається (договір укладається) строком на 70 календарних днів (10 тижнів). Кредит має бути повернений згідно графіку платежів до 23.05.2021 року. Розділом 4 Договору, укладеного між сторонами передбачено відповідальність сторін, зокрема п.4.1 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України. Порушенням умов Договору є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених Договором Неналежне виконання п.4.2. Договору. П.4.3 Договору зазначено, що закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов Договору. Розділом 2 Договору передбачено права та обов'язки сторін, зокрема п.2.1.2.1-2.1.2.3. передбачено обов'язки Товариства, з чого можна зробити висновок, що за їх невиконання у Товариства наступає відповідальність.
За таких обставин твердження позивача щодо порушення відповідачем норм, встановлених п.8, 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не знайшло свого підтвердження.
Посилання позивача на порушення відповідачем ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» в частині зміни черговості платежів не відповідає матеріалам справи, а саме кредитному договору, укладеному між сторонами, так як положення п.3.4. кредитного договору відповідають вимогам ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо твердження позивача щодо порушення відповідачем норм, встановлених абз. 5, 11 п.2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» суд вважає їх необґрунтованими так як відповідачем на надано до суду підтверджень того, що позивачем його персональні дані оброблялися незаконно. Крім цього, позивачем до позовної заяви надано копію Кредитного Договору № 0649-5156 від 15.03.2021 року, укладеного між нею та відповідачем, і відповідно до 6.3. вказаного Договору, Позичальник надав згоду на передачу Кредитодавцю та обробку Кредитодавцем своїх персональних даних, яку він, відповідно до абз.11 п.2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних», вправі відкликати.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Подібна правова позиція висловлена в Постановах Касаційного цивільного Суду в складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 583/3343/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
На підтвердження витрат на правничу допомогу надано:
1) договір про надання правової (правничої) допомоги від 22 вересня 2021 року;
2) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Глуховецького О.С.;
3) довіреність ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» від 22 вересня 2021 року, яким товариство уповноважує адвоката Глуховецького О.С. представляти інтереси товариства;
4) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.01.2022 року № Р-00000016-24-01/22 за підготовку відзиву на позовну заяву по справі № 357/309/22;
5) Платіжне доручення № 517 від 25 січня 2022 року про оплату ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 1500,00 грн. за надання правової допомоги у справі № 357/309/22.
Отже, витрати відповідача у справі - «ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на правову допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, тому з підлягають стягненню з позивача на користь відповідача у розмірі 1500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12,13,76-81, 141, 263-265, 315, 354 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати у справі, пов'язані із наданням відповідачу правової допомоги у розмірі 1500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місце знаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26 офіс 407. Код ЄДРПОУ: 38548598.
СуддяМ. М. Бебешко