Справа №157/1381/21
Номер провадження 2-а/162/1/2022
28.03.2022 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Цибень О.В.,
за участю секретаря судових засідань Будько І.М.,
представника позивача Філюка В.І. ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділу поліцейської діяльності №1 (смт Любешів) Камінь-Каширського РВ ГУНП у Волинській області Швайка Івана Івановича та Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
На підставі ухвали Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 25.10.2021 року за територіальною підсудністю на розгляд Любешівського районного суду Волинської області 03.11.2021 року надійшла дана адміністративна справа.
Позивач обгрунтовує вимоги тим, що 02.10.2021 року поліцейським СРПП ВПД №1 (сел.. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Швайком І.І. складено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст. 121 та ч.2 с т.122 КУпАП, а саме керування транспортним засобом з неосвітленим в темну пору доби номерним знаком, що не дає змоги визначити символи номерного знаку з 20 метрів, та не увімкнення аварійної світлової сигналізації при зупинці працівниками поліції, чим порушив п.2.3в, п.3.3б ПДР України.
Вказує, що відсутні будь які докази, що підтверджують обставини інкримінованих йому правопорушень. Крім того, поставлений в порушення позивачу п.2.3в ПДР не відповідає обставинам, викладеним у фабулі постанови, а п.3.3б ПДР взагалі відсутній. Також зазначає, що йому не вручалась копія оскаржуваної постанови та не надходила поштовим зв'язком, а запис про відмову від її отримання зроблений працівником поліції безпідставно. Відтак, вважає дану постанову незаконною, безпідставною, необгрунтованою та просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 04.11.2021 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У встановлений ухвалою строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На адресу суду 23.11.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою посадовою особою в межах наданих повноважень з дотриманням строків та процедури розгляду справи, тому просить залишити дану постанову без змін, а позовну заяву - без задоволення. Розгляд справи проводити без участі представника відповідача ГУНП у Волинській області. До відзиву додано диск з відеозаписом з місця вчинення адміністративного правопорушення від 02.10.2021 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Будучи присутнім у попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. Щодо доданого до відзиву відеозапису зазначив, що він є недопустимим доказом, оскільки здійснювався на телефон поліцейського, а не відповідно до визначеного законом порядку на нагрудну камеру поліцейського.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, подані відповідачами та витребувані судом докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП України, основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з постановою серії БАА №776116 від 02.10.2021 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень за гривень за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст. 121 та ч.2 с т.122 КУпАП. Зокрема, останній керував транспортним засобом з неосвітленим в темну пору доби номерним знаком, що не дає змоги визначити символи номерного знаку з 20 метрів, та не увімкнув аварійну світлову сигналізацію при зупинці працівниками поліції.
У позовній заяві, серед іншого вказано, що позивачу інкримінується порушення п.2.3в ПДР, зміст якого не відповідає обставинам, викладеним у фабулі постанови, та п.3.3б ПДР, який взагалі відсутній згідно вказаних Правил. Однак, із дослідженої копії оскаржуваної постанови, яка додана до позову, судом встановлено, що ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.2.9в та п.9.9б ПДР України, зміст яких повністю відповідає обставинами вчинених останнім адміністративних правопорушень, вказаним у постанові.
Також в обґрунтування позовних вимог вказано, що до постанови не додано жодних доказів на підтвердження вказаних у постанові обставин. Разом з тим, до поданого відповідачем відзиву доданий відеозапис з місця вчинення адміністративних правопорушень від 02.10.2021 року.
Щодо твердження представника позивача про недопустимість даного електронного доказу суд зазначає наступне. Із дослідженого відеозапису вбачається, що поліцейський попередив позивача про те, що згідно з ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» ведеться відеофіксація на бодікамеру. Будь яких зауважень з приводу того, що фіксація проводиться за допомогою іншого ніж вказаний поліцейським пристрою (як то наприклад телефон) ОСОБА_2 при цьому не зауважувалось. Крім того, із витребуваної судом інформації відповідно до листа ВПД №1 (сел.. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області №625/53/2/01-2022 від 24.03.2022 року з доданими до нього документами, судом встановлено, що обставини вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 зафіксовано за допомогою службового персонального нагрудного відеореєстратора моделі ЕН 15 під №12, який згідно з журналом видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, видавався поліцейському Швайку І.І. 02.10.2021 року.
Відтак, даний доказ визнається судом допустимим та одержаним в порядку, встановленому законом, а висловлена в судовому засіданні під час дослідження відеозапису позиція щодо неналежного пристрою фіксування обставин правопорушення, розцінюється судом як спосіб захисту обраний позивачем.
Також судом встановлено, що відображене на даному відеозаписі повністю спростовує обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, надані ним у судовому засіданні пояснення, та підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст. 121 та ч.2 с т.122 КУпАП.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, на підставі оцінених доказів, суд дійшов висновку, що стороною відповідача, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України, доведено факт вчинення позивачем зазначених в оскаржуваній постанові адміністративних правопорушень, тому постанову поліцейського СРПП ВПД №1 (сел.. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Швайка І.І. серії БАА №776116 від 02.10.2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень за вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст. 121 та ч.2 с т.122 КУпАП слід залишити без змін, а позовну заяву - без задоволення.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,9, 251, 255 КУпАП, ст.ст. 72-74, 139, 286, 293, 295 КАС України, суд
Постанову поліцейського СРПП ВПД №1 (сел.. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Швайка Івана Івановича серії БАА №776116 від 02.10.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП - залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського відділу поліцейської діяльності №1 (смт Любешів) Камінь-Каширського РВ ГУНП у Волинській області Швайка Івана Івановича та Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.04.2022 року
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ