Справа № 161/12853/21
Провадження № 2/161/207/22
18 березня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
з участю секретаря судових засідань - Флішаровського Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Терещука Юрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Петрочук Олени Джанівни та ОСОБА_2 про скасування та визнання незаконним наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, визнання незаконними та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на земельну ділянку, -
20.07.2021 адвокат Терещук Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із вищевказаним позовом.
На обгрунтування заявлених позовних позовних повідомив, що 17.12.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Волинській області щодо надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,20 га, що знаходиться за межами населених пунктів Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області у межах норм безоплатної приватизації. До заяви було долучено викопіювання з кадастрової карти із зазначенням земельної ділянки к.н.0720882400:00:001:0397. В подальшому, 24.12.2019 рішенням Квасівської сільської ради Горохівського району за №33-14/2019 було погоджено ГУ Дергеокадастру надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту в межах Квасівської сільської ради (п.1.16) прієнтовною площею 1,20 га, на підставі чого 16.01.2020 ГУ Держгеокадастру у Волинській області надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення. Пунктом третім даного наказу зобов'язано керівника відділу у Горохівському районі міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах при надходженні погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Після цього, отримавши усі необхідні дозволи, позивач звернувся до ДП «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» для розроблення проекту землеустрою, про що було укладено відповідний договір 17.03.2020.
Зазначив, що земельну ділянку к.н. 0720882400:00:001:0397, що перебувала у державній власності вирішено розділити між позивачем та його матір'ю, ОСОБА_3 , мешканкою с.Крижова Горохівського р-ну по 1.2 га та 0.65 га відповідно. Також наказом від 03.01.2020 за №3-87/15-20-СГ ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів Квасівської сільської ради пл. 0,65 га.
Представник позивача наголосив на тому, що проекти землеустрою за замовленням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були завершені у травні 2020 року, однак через карантинні обмеження у 2020 році відділ у Горохівському районі міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах ГУ Держгеокадастру у Волинській області не приймав документи. В кінці 2020 року позивач подав готові проекти на затвердження до відділу, однак кадастровий реєстратор відмовилась приймати проекти землеустрою та повідомила ОСОБА_1 що на його та ОСОБА_3 земельні ділянки вже оформлено право власності.
Окрім того, зауважено, що мати позивача, ОСОБА_3 , користувалася дано земельною ділянкою та висаджувала городину.
З відповіді на адвокатський запит представником позивача встановлено, що ГУ Держгеокадастру у Волинській області надало перевагу ОСОБА_2 , яка звернулася із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою значно пізніше, а саме 02.04.2020.
Окрім того, право власності ОСОБА_2 надано на спірну земельну ділянку під к.н. 0720882400:00:001:0397, однак згідно відомостей Державного земельного кадастру даній земельній ділянці присвоєно новий кадастровий номер - 0720222400:00:001:0530. Зміна меж земельної ділянки не здійснювалася.
Наголошено на тому, що дії позивача щодо оформлення прав власності на спірну земельну ділянку були послідовними, своєчасними, добросовісними та здійсненими з дотриманням вимог законодавства, а надання переваги відповідачем іншій особі є необгрунтованим та таким, що суперечить принципу, закріпленому в ст.24 Конституції - рівності перед законом.
Зважаючи на вищенаведене, представник позивача просить: визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області №3-5082/15-20-СГ від 04.06.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 га (к.н. 0720882400:00:001:0397) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Луцької міської ради Петрончук Олени Джанівни, і.н.56433019 від 03.02.2021 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 0720882400:00:001:0530 за ОСОБА_2 та припинити усі права та їх обтяження на земельну ділянку за к.н. 070882400:00:001:0530, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.02.2021, номер запису про право власності 40380583.
Ухвалою суду від 26.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.
19.08.2021 до суду надійшов відзив державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Петрочук О.Д. на позовну заяву, відповідно до змісту якого остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Петрочук О.Д. і.н.56433019 від 03.02.2021 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 0720882400:00:001:0530 за ОСОБА_2 та припинити усі права та їх обтяження на земельну ділянку за к.н. 070882400:00:001:0530, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.02.2021, номер запису про право власності 40380583.
Обгрунтовуючи свої заперечення, державний реєстратор зазначила, що нею було здійснено усі передбачені законодавством діх щодо розгляду та дослідження заяви та документів ОСОБА_2 , поданих для проведення державної реєстрації, за результатом яких було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності №52628219 від 12.06.2020 та здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0720882400:00:001:0397.Підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, передбачених статтею 24, не було. Звернуто увагу суду на те, що ОСОБА_2 01.02.2021 подано заяву та документи для проведення державної реєстрації права власності на сформовану земельну ділянку з к.н. 0720882400:00:001:0530, утворену шляхом об'єднання раніше поділеної земельної ділянки з к.н. 0720882400:00:001:0397, а саме: земельної ділянки з к.н. 0720882400:00:001:0476, площею 0,0488 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (р.н.2243539007208), земельної ділянки0720882400:00:001:0478, площею 0,1011 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (р.н.2243602107208), земельної ділянки з к.н. 0720882400:00:001:0479, площею 0,65 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (р.н.2164412207208), які належали на праві приватної власності ОСОБА_2 . В результаті розгляду заяви ОСОБА_2 , державним реєстратором прийнято рішення №56433019 від 03.02.2019 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису №40380583 про право власності на земельну ділянку: к.н. 0720882400:00:001:0530 площею 1,9999 га (власник ОСОБА_2 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2282452807208 (відкрито новий розділ та реєстраційну справу за даним номером). Враховуючи наведене, державним реєстратором було здійснено закриття розділів: 2243539007208, 2243088207208, 2243602107208, 2164412207208 у зв'язку із об'єднанням об'єктів нерухомого майна.
З огляду на вищевказане, державний реєстратор вважає, що позовні вимоги у даній частині є передчасними, необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
28.08.2021 до суду надійшов відзив ГУ Держгеокадастру у Волинській області на позовну заяву, відповідно до змісту якого просили відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що ОСОБА_4 не звертався до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв'язку із чим, на переконання представника відповідача, Головним управлінням правомірно прийнято наказ про затвердження ОСОБА_2 документації із землеустрою та надано їй у власність земельну ділянку без зміни цільового призначення на підставі поданої нею заяви. Представник відповідача вважає, що дії Головного управління відповідають вимогам законодавства, а відтак правомірні та обгрунтовані.
Окрім того зазначено, що прийняте Головним управлінням рішення про передачу земельної ділянки є ненормативним актом суб'єкта владних повноважень, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування цього рішення не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право грунтується на правовстановлюючих документах. Тому проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення, яка розташована за межами населених пунктів Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області розроблений, погоджений та затверджений відповідно до вимог законодавства, а тому на думку Головного управління, вимога позивача про скасування даного наказу є безпідставною та необгрунтованою.
18.11.2021 до суду надійшла заява Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради про розгляд справи у відсутності представника даного відповідача за наявними матеріалами справи.
14.03.2022 до суду надійшло клопотання представника ГУ Дергеокадастру у Волинській області про відкладення розгляду справи до закінчення дії обставин (введення на території України воєнного стану), які загрожують життю та здоров'ю працівників Держгеокадастру та його територіальних органів.
Від представника позивача, адвоката Терещука Ю.О., 18.03.2022 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача, за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином і вчасно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Вивчивши клопотання ГУ Держгеокадастру у Волинській області та врахувавши наявність у матеріалах справи відзиву даного відповідача на позовну заяву, його додаткових письмових пояснень, відсутності на території юрисдикції суду активних бойових дій, відсутності клопотань/заяв представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку, суд ухвалив відмовити в задоволенні вказаного клопотання та продовжити розгляд справи у відсутності представника відповідача - ГУ Держгеокадастру у Волинській області.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частинами 1, 2 ст. 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Пунктом «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється ст. 118 та ст. 186-1 ЗК України.
Частиною 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову в надані такого дозволу зобов'язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ГУ Держгеокадастру у Волинській області 17.12.2019 розглянуто заяву ОСОБА_1 (а.с.96), та 16.01.2020 наказом №3-512/15-20-СГ надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності к.н. 0720882400:00:001:0397 у власність, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області, орієнтовного розміру 1,2000 га (зворот а.с.11, а.с.12,97).
Також, судом встановлено, що 02.04.2020 ГУ Держгеокадастру у Волинській області розглянуто заяву ОСОБА_2 та наказом від 27.04.2020 №3-3992/15-20-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності к.н. 0720882400:00:001:0397 у власність, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області, орієнтовного розміру 2,0000 га (а.с.83-88).
За даними реєстраційних номерів вказаних наказів, ГУ Держегокадастру у Волинській області спочатку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 , а потім ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 186-1 ЗК України розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. У дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись). Конкретизується ж земельна ділянка у проекті землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проекту землеустрою тощо.
Отже, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29.09.2020 під час розгляду справи №688/2908/16-ц (провадження №14-28 цс 20).
Крім того, у постанові від 17.10.2018 під час розгляду справи №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 під час розгляду справи №688/2908/16-ц (провадження №14-28 цс 20) не вбачала підстав для відступу від цього висновку. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
У постанові від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц (провадження №14-28 цс 20) Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.
Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.
Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою.
За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (ст. 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.
З матеріалів справи вбачається, що у даній справі на час звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Волинській області спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0720882400:00:001:0397 перебувала у державній власності (землі резервного фонду) та вже була сформована, їй було присвоєно кадастровий номер, що підтверджується даними з Публічної кадастрової карти, доданої до заяв вищевказаних осіб (а.с. 12,35).
Вказане також підтверджується даними із проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення наданими ОСОБА_1 , оскільки в ньому міститься висновок, що земельна ділянка вже сформована в НКС (а.с.7-30).
Отже, у порядку ст. 50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок замовлялися для розроблення вказаними особами у зв'язку із зміною цільового призначення спірної земельної ділянки із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01) на ведення особистого селянського господарства (код 01.03).
Тому доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки раніше за позивача, правового значення у даній справі не мають, оскільки земельну ділянку сформовано та присвоєно кадастровий номер, тобто визначено її як об'єкт цивільних прав.
У вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц (провадження №14-28 цс 20) вказано, що розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України). Не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.
Таким чином, видаючи наказ від 04.06.2020 №3-5082/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким спірну земельну ділянку передано у власність саме ОСОБА_2 , ГУ Держгеокадастру у Волинській області області фактично надало необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, заява якої була зареєстрована пізніше (згідно вхідної нумерації прийому заяв) за заяву ОСОБА_1 .
З огляду на зазначене, суд вбачає незаконність наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 04.06.2020 №3-5082/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» із зазначених вище підстав.
Окрім того, суд зауважує, що 25.05.2020 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області затверджено висновок №4123/82-20 про розгляд документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1,200 га гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області. Згідного даного висновку вищевказану документацію (проект землеустрою) погоджено вказаним Головним Управлінням (а.с.28).
Вищенаведене свідчить про те, що дії ОСОБА_1 , які вчинялися з метою приватизації землі сільськогосподарського призначення із земель державного резерву, було послідовними, добросовісними та такими, що відповідають вимогам законодавства, що було чинним на момент існування спірних правовідносин.
Зважаючи визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 04.06.2020 №3-5082/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», суд одночасно задовольняє позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Луцької міської ради Петрончук Олени Джанівни, і.н.56433019 від 03.02.2021 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 0720882400:00:001:0530 за ОСОБА_2 та припинити усі права та їх обтяження на земельну ділянку за к.н. 070882400:00:001:0530, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.02.2021, номер запису про право власності 40380583.
Отже, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що заперечення відповідачів не спростовують обгрунтованості позовних вимог в цілому, а тому такі вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 908 грн. згідно квитанції від 12.07.2021 (а.с.1), слід стягнути з відповідачів солідарно, а саме по 302, 66 грн. з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141-142, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №3-5082/15-20-СГ від 04 червня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 га (к.н. 0720882400:00:001:0397) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області.
Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Петрончук Олени Джанівни, і.н.56433019 від 03 лютого 2021 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 0720882400:00:001:0530 за ОСОБА_2 та припинити усі права та їх обтяження на земельну ділянку за к.н. 070882400:00:001:0530, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 лютого 2021 року, номер запису про право власності 40380583.
Стягнути солідарно з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (код ЄДРПОУ 39767861, адреса: м.Луцьк, вул. Винниченка, буд. 67, пов.4) за рахунок його бюджетних асигнувань, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Петрочук Олени Джанівни (адреса: м.Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) 908 (дев'ятсот вісім) гривень, а саме по 302 (триста дів) гривні 66 коп. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 27.03.2022.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк