15 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 927/219/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
учасники справи:
боржник (позивач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь-2015»
ліквідатор, арбітражний керуючий - Косякевич Сергій Олексійович - особисто, посвідчення № 40 від 31.01.2013,
відповідач - 1 - ОСОБА_1
представник відповідача - 1 - адвокат Городнича Т.В., ордер № 1024526 від 11.01.2022,
відповідач - 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь»
представники відповідача - 2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-2015» в особі ліквідатора Косякевича Сергія Олексійовича
на рішення Господарського суду Чернігівської області
від 31.03.2021
у складі судді: Моцьор В.В.
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 10.11.2021
у складі колегії суддів: Копитової О.С. (головуючого), Остапенка О.М., Сотнікова С.В.
у справі за заявою
ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-2015» Косякевича Сергія Олексійовича
до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь»
про покладання субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб
в межах справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкріс- Агро»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-2015»
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Рух справи та короткий зміст вимог
1. У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа №927/219/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкріс-Агро» (далі - ТОВ «Інкріс-Агро») про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-2015» (далі - ТОВ «Промінь-2015»).
2. Постановою Господарського суду Чернігівської області від 13.08.2020 визнано банкрутом ТОВ «Промінь-2015» та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О. На цей час провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
3. 11.12.2020 до Господарського суду Чернігівської області, в межах справи про банкрутство ТОВ «Промінь-2015» надійшла заява від 04.12.2020 № 43-1203/910 ліквідатора Косякевича С.О. до ОСОБА_1 та ТОВ "Промінь" про покладання субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб, згідно якої заявник просив стягнути солідарно з вказаних вище осіб на користь ТОВ "Промінь-2015" грошові кошти в сумі 1 082 694,94 грн.
4. В обґрунтування заяви ліквідатор зазначав, що ним був проведений аналіз фінансової, господарської, інвестиційної та іншої діяльності, зокрема, на предмет ознак фіктивного банкрутства, доведення чи приховування банкрутства, за результатами якого, зроблений висновок про наявність в діях керівництва товариства ознак нераціонального ведення господарської діяльності, які призвели до збитковості товариства та ознак навмисного погіршення його фінансово-господарського стану, тобто доведення до банкрутства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 у справі №927/219/20 відмовлено у задоволенні заяви №43-1203/910 від 04.12.2020 ліквідатора ТОВ «Промінь-2015» арбітражного керуючого Косякевича С.О. про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб.
6. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 та ТОВ «Промінь» в порядку ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ліквідатором банкрута не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, що свідчили б про наявність в діях ОСОБА_1 та ТОВ «Промінь» ознак дій з доведення ТОВ «Промінь-2015» до банкрутства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 927/219/20 апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «Промінь-2015» арбітражного керуючого Косякевича С.О. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 у справі №927/219/20 залишено без задоволення.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 у справі №927/219/20 залишено без змін.
8. Суд апеляційної інстанції, перевіривши встановлені судом першої інстанції обставини та здійснивши оцінку доводів учасників справи, погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 та ТОВ «Промінь» в порядку ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 927/219/20, ТОВ «Промінь-2015» в особі ліквідатора Косякевича С.О. звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі №927/219/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "Промінь" на користь ТОВ "Промінь-2015" грошові кошти в сумі 1 082 694,94 грн. Вирішити питання щодо покладення на відповідачів судових витрат.
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 927/219/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.12.2021.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Васьковського О.В., судді - Картере В.І. від 29.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 927/219/20 за касаційною скаргою ТОВ «Промінь-2015» в особі ліквідатора Косякевича С.О. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021.
Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ «Промінь-2015» в особі ліквідатора Косякевича С.О. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 відбудеться 15.02.2022.
Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 18.01.2022.
Витребувано з Господарського суду Чернігівської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 927/219/20 за заявою ТОВ «Інкріс-Агро» до ТОВ «Промінь-2015» про відкриття провадження у справі про банкрутство.
12. 17.01.2022 від ТОВ «Промінь» надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Промінь-2015» в особі ліквідатора Косякевича С.О. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 927/219/20.
13. 20.01.2022 від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Промінь-2015» в особі ліквідатора Косякевича С.О. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 927/219/20.
14. 20.01.2022 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Васьковського О.В., судді - Картере В.І. від 14.02.2022 у справі № 927/219/20 клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Доручено Господарському суду Чернігівської області забезпечити проведення відеоконференції 15.02.2022.
16. В судове засідання 15.02.2022 в режимі відеоконференції з'явився арбітражний керуючий Косякевич С.О. та представник ОСОБА_1 , які надали пояснення у справі.
17. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.
18. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 927/219/20 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
19. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (15.02.2022) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 15.02.2022.
20. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.
Доводи скаржника
(ТОВ «Промінь-2015» в особі ліквідатора Косякевича С.О.)
21. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті за неправильного застосування норм матеріального права без урахування висновків про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, постанові від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, постанові від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, постанові від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та постанові від 10.03.2020 у справі № 902/318/16.
Доводи відповідача - 1
( ОСОБА_1 )
22. У відзиві на касаційну скаргу відповідач - 1 вказує на її необґрунтованість, зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій щодо погіршення фінансово-господарського стану ТОВ «Промінь-2015» та доведення товариства до банкрутства. Просить залишити касаційну скаргу ТОВ «Промінь-2015» в особі ліквідатора Косякевича С.О. без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 927/219/20 - без змін.
Доводи відповідача - 2
(ТОВ «Промінь»)
23. У відзиві на касаційну скаргу відповідач - 2 вказує на безпідставність доводів позивача та вказує, що заява про покладення субсидіарної відповідальності заявлена з хибним встановленням суб'єктів відповідальності та не підлягає задоволенню в частині стягнення грошових коштів з відповідача - 2. Просить відмовити у задоволенні вимог ТОВ «Промінь-2015» за заявою про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб в частині вимог до ТОВ «Промінь» в повному обсязі.
24. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
25. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом касаційного оскарження у цій справі є рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалені за результатом розгляду заяви ліквідатора ТОВ "Промінь-2015" арбітражного керуючого Косякевича С.О. про покладання субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 та ТОВ "Промінь", у зв'язку з доведенням до банкрутства ТОВ "Промінь-2015" та стягнення солідарно з вказаних вище осіб грошових коштів в сумі 1 082 694,94 грн.
Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство на даний час визначені Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Ч. 1 ст. 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Ч. 3 цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Передбачено такі види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальна (ст. 219 Кримінального кодексу України), адміністративна (ст. ст. 164-15, 166-16, 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та цивільна - субсидіарна як різновид цивільної (ч. 2 ст. 61 КУзПБ), ч. 4 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» тощо).
Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов'язаннями у випадках, передбачених, зокрема, КУзПБ.
Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб'єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам. Вона є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов'язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 61 КУзПБ з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом КУзПБ притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.
У цих висновках суд звертається до сталої правової позиції (з урахуванням тотожного регулювання питання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників як за ст. 61 КУзПБ, так і ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), що сформульована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 28.08.2018 у справі № 927/1099/13, від 18.10.2018 у справі № 923/1297/14, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15, від 03.09.2019 у справі № 923/1494/15, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Об'єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились не задоволеними у справі про банкрутство.
Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (суб'єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв'язку відносно порушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб'єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов'язків та повноважень суб'єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч. ч. 1 і 3 ст. 4 КУзПБ.
Щодо об'єктивної сторони правопорушення для покладення на суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи ч. 2 ст. 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення- «доведення до банкрутства», за яке передбачена «санкція» у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб'єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.
Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (ст. 42 ГК України).
Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності, окрім вини, є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
При цьому, виходячи з положень ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із елементів/складових об'єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно не надає можливості визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб'єктів (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постанові №910/21323/16 від 16.06.2020).
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з заявою про покладення субсидіарної відповідальності, ліквідатор ТОВ "Промінь-2015" арбітражний керуючий Косякевич С.О. зазначав, що ним для проведення аналізу фінансової, господарської, інвестиційної та іншої діяльності боржника, зокрема, на предмет виявлення ознак фіктивного, доведення чи приховування банкрутства залучено аудитора ОСОБА_2 .
Незалежним аудитором передано ліквідатору відповідний звіт, складений за результатами проведеного аналізу фінансової, господарської, інвестиційної та іншої діяльності боржника на предмет виявлення ознак фіктивного доведення чи приховування банкрутства.
На підставі аналізу отриманого звіту та договорів, що укладались банкрутом, ліквідатором виявлено ознаки дій з доведення ТОВ «Промінь-2015» до банкрутства.
Ліквідатор зазначав, що станом на 31.12.2019 підприємство вже не мало необоротних активів. Тоді як, станом на 31.12.2017 підприємство мало основні засоби вартістю 215,0 тис. грн.
Також ліквідатор зазначав, що відповідно до договору купівлі-продажу №1/3 від 14.03.2018 основні засоби, які використовувались в господарській діяльності підприємства, а саме: аналізатор молока, сепаратор молока, комп'ютер у комплекті, лінія фільтрування «Лаврін», пальник рідкопаливний, екструдер зерновий універсальний, сепаратор зерновий на суму 192 351,67 грн., були продані ОСОБА_3 .
Тому, на його думку, продаж усіх, задіяних в господарській діяльності основних засобів, унеможливив подальше ведення підприємством господарської діяльності.
Крім того, ліквідатор зазначав, що в процедурі ліквідації боржника було встановлено, що ТОВ «Промінь-2015» під час ведення господарської діяльності мало в оренді землі сільськогосподарського призначення, однак, незадовго до процедури банкрутства ці земельні ділянки перейшли в оренду ТОВ «Промінь».
Так, 77 земельних ділянок площею 350 га були переведені з ТОВ «Промінь-2015» на ТОВ «Промінь», при тому, що ТОВ «Промінь-2015» укладало відповідні договори оренди у 2016-2017 роках строком на 15 років.
ОСОБА_1 до 24.06.2019 був одноосібним власником та керівником як ТОВ «Промінь-2015» так і ТОВ «Промінь».
Крім того, ліквідатор зазначав, що під час проведення фінансового аналізу, відповідно до банківських виписок та прибуткових і видаткових касових ордерів, встановлено, що ОСОБА_1 була надана боржнику поворотна фінансова допомога в сумі 867 760,00 грн. та повернута останнім фінансова допомога в сумі 1 033 051,00 грн. Заборгованість ОСОБА_1 перед підприємством становить 165 291,00 грн.
Відповідно до аналізу договорів, договір на відгодівлю від 01.06.2017, укладений між боржником та громадянином ОСОБА_1 є збитковим. Збитки, понесені ТОВ «Промінь-2015» від виконання договору на відгодівлю становлять 232 350,17 грн.
Також, ліквідатор вважає, що керівництвом боржника не вживались належні заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості, зокрема, дебітором банкрута рахувався - ПрАТ «Ніжинський Жиркомбінат». У листопаді-грудні 2017 ТОВ «Промінь-2015» реалізовувало на користь ПрАТ «Ніжинський Жиркомбінат» соняшник. Лише, за результатами проведеної ліквідатором роботи, ПрАТ «Ніжинський Жиркомбінат» погашено наявну заборгованість.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, зважаючи на пораховані коефіцієнти, ліквідатор вказував на те, що в діях керівництва підприємства наявні ознаки нераціонального ведення господарської діяльності, які призвели до збитковості підприємства та наявні ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, тобто доведення до банкрутства.
У разі, якщо після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника до поки такі особи не доведуть протилежного (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, від 24.02.2021 у справі № Б8/191-10, від 07.04.2021 у справі № 911/1815/17).
Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржених судових рішеннях наявні посилання на подані іншими учасниками докази, які спростовують доводи ліквідатора, наведені в заяві на підтвердження наявності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 та ТОВ «Промінь» в порядку ст. 61 КУзПБ.
Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що твердження ліквідатора стосовно наявності за повернуту фінансову допомогу заборгованості ОСОБА_1 перед боржником в розмірі - 165 291,00 грн. не відповідають матеріалам справи, оскільки оцінку фінансового стану ТОВ «Промінь-2015» ліквідатор проводив за 2017-2020 роки, а фінансову допомогу ОСОБА_1 надавав ТОВ «Промінь-2015» і в 2016 році, що підтверджується договорами позики за 2016 рік.
При цьому, представником ОСОБА_1 до апеляційної інстанції було надано докази того, що в 2016 році ОСОБА_1 надав фінансову допомогу боржнику для оплати податків, виплати заробітної плати, сплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок.
Судами попередніх інстанцій досліджено умови надання та повернення поворотної фінансової допомоги і встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед підприємством за договорами позики в визначеному ліквідатором розмірі не підтверджена. Позика надавалась товариству безпроцентно з метою оплати податків, виплати заробітної плати, проведення розрахунків з контрагентами, сплати орендної плати та на інші витрати ТОВ «Промінь-2015», докази чого наявні в матеріалах справи, зокрема, копії видаткових касових ордерів за 2016 рік, копія відомості про отримання орендної плати.
Щодо тверджень ліквідатора про продаж основних засобів, без яких не можна проводити господарську діяльність, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до інформації, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ «Промінь-2015» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Інші види діяльності товариства; допоміжна діяльність у рослинництві, змішане сільське господарство, розведення свиней, великої рогатої худоби молочних порід.
Враховуючи види діяльності боржника, суди попередніх інстанцій вказали на помилковість вказаних тверджень ліквідатора, оскільки продане майно ніяким чином не впливає на основну діяльність товариства.
При цьому, ліквідатором не доведено, що вказані основні засоби реалізовані боржником за заниженою вартістю або кошти не були внесені до каси підприємства.
Твердження ліквідатора щодо свідомого переведення орендних земельних ділянок з підприємства боржника ТОВ «Промінь-2015» на ТОВ «Промінь», власником якого є також ОСОБА_1 також не підтверджується належними доказами.
Крім того, судом апеляційної інстанції було враховано, що процедура банкрутства була ініційована ТОВ «Інкріс-Агро», а не керівництвом боржника.
Заборгованість ініціюючого кредитора виникла на підставі договору поставки №7-Ш від 16.02.2017 у розмірі 2 072 186,74 грн.
Матеріалами справи підтверджено наявність тривалих господарських відносин між боржником та ініціюючим кредитором, боржник вчиняв дії щодо проведення розрахунків із кредитором та відповідно до рішення суду у справі №927/208/18 від 03.07.2018 розмір основного боргу складає 598 950,33 грн., інша частина складається зі штрафних санкцій та інфляційних нарахувань.
Щодо ТОВ «Промінь», то суд апеляційної інстанції вказав на те, що ліквідатором взагалі не обґрунтовано наявність підстав для застосування саме субсидіарної відповідальності до ТОВ «Промінь».
Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, Колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви № 43-1203/910 від 04.12.2020 ліквідатора ТОВ «Промінь-2015» арбітражного керуючого Косякевича С.О. про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб.
26. Щодо суті касаційної скарги
Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 (заява №3236/03), «Рябих проти Росії» від 03.12.2003 (заява №52854/99), «Нєлюбін проти Росії» від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а Колегія суддів не встановила фундаментальних порушень, допущених судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі.
Доводи скаржника фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог ст. 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
Безпідставними також є твердження заявника касаційної скарги, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, постанові від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, постанові від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, постанові від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та постанові від 10.03.2020 у справі № 902/318/16 щодо встановлення складу правопорушення, пов'язаного з доведенням боржника до банкрутства, оскільки судом апеляційної інстанцій викладено та проаналізовано усі елементи правопорушення, необхідні для покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство.
27. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
Згідно з ч. 2 ст. 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ «Промінь-2015» в особі ліквідатора Косякевича С.О. та залишення рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 927/219/20 без змін.
28. Судові витрати
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-2015» в особі ліквідатора Косякевича Сергія Олексійовича залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 927/219/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
В.І. Картере