58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
м. Чернівці
05 квітня 2022 року Справа № 926/460/22
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., секретар судового засідання Масюк М.О., розглянувши справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Угренюка Владислава Віталійовича
до Мамаївської сільської ради
про стягнення заборгованості в сумі 164460,81 грн
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
І. Стислий виклад позовних вимог.
Фізична особа - підприємець Угренюк Владислав Віталійович звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Мамаївської сільської ради про стягнення заборгованості за договором підряду від 02.09.2019 року в сумі 164460,81 грн з яких: 135216 грн - основна заборгованість, 8124,07 грн - відсотки за користування грошовими коштами, 21120,74 грн - інфляційні втрати.
Дані позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 02.09.2019 року між сторонами було укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту спортивного майданчика. Умовами договору визначено, що позивач здійснює капітальний ремонт спортивного майданчика Мамаївської ЗЗСО I-III ст. в с. Мамаївці відповідно до затвердженої кошторисної документації, а відповідач приймає виконані роботи та оплачує їх. Проте, відповідач в порушення умов договору за виконанні роботи не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 135216 грн. Крім цього, позивач нарахував відсотки за користування грошовими коштами в сумі 8124,07 грн та інфляційні втрати в сумі 21120,74 грн.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2022 року позовну заяву передано судді Швецю М.В.
Ухвалою суду від 02.02.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.02.2022 року о 14:30 годині.
17.02.2022 року через відділ документального та інформаційного забезпечення від представника позивача надійшла заява (вх.№ 800) про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із його зайнятістю в іншому провадженні.
Ухвалою суду від 17.02.2022 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 01.03.2022 року.
18.02.2022 року через відділ документального та інформаційного забезпечення від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№ 820) згідно якого відповідач позовні вимоги в частині основної заборгованості визнає, проте заперечує проти стягнення інфляційних та 3% річних. Також, від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника (вх.№ 821).
01.03.2022 керівником апарату господарського суду здійснено повідомлення про неможливість проведення судового засідання у зв'язку з перебуванням судді Швеця М.В. у відпустці.
01.03.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання вх. № 963 згідно якого він просить надати можливість ознайомитись з відзивом на позов та відкласти підготовче засідання на іншу дату.
Ухвалою суду від 02.03.2022 року у зв'язку із виходом судді з відпустки розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 22.03.2022 року о 12:40 год.
22.03.2022 року через відділ документального та інформаційного забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№ 1145) про розгляд справи в підготовчому засіданні без його участі.
Ухвалою суду від 22.03.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.04.2022 року.
До початку судового засідання 05.04.2022 року від представника позивача надійшла заява вх. № 1283 згідно якої він просить розглянути справу по суті без його участі та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання 05.04.2022 року не забезпечив, проте в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі його представника.
Статтею 195 ГПК України встановлено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
ІІІ. Фактичні обставини справи встановлені судом.
02.09.2019 року між Мамаївською сільською радою в особі голови Катрюк Наталії Миколаївни (далі - відповідач, замовник) та фізичною особою-підприємцем Угренюком Владиславом Віталійовичем (далі -позивач, підрядник) укладено договір підряду (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати капітальний ремонт спортивного майданчика (влаштування доріжки із тротуарної плитки) Мамаївської ЗЗСО I-III ст. в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області відповідно затвердженої кошторисної документації та умов договору, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її в межах договірної ціни.
Пунктами 2.1.-2.2. договору передбачено, що предмет підряду та його кількісні характеристики містяться в кошторисній документації. Якість предмета підряду повинна відповідати вимогам ДБН до даного виду робіт.
Замовник надає підряднику необхідну кошторисну документацію (п. 3.3. договору).
Загальна вартість підрядних робіт складає 135216 грн без ПДВ. Вартість робіт визначається у договірній ціні, що укладається згідно затвердженої кошторисної документації. Договірна ціна є твердою. Обсяги робіт можуть бути зменшені в залежності від реального фінансування видатків та фактичного виконання робіт (п. 4.1.- 4.3. договору).
У розділі 5 договору підряду сторони передбачили порядок проведення розрахунків.
Замовник проводить платежі за фактично виконані роботи на підставі підписаної уповноваженими представниками сторін та завіреної печатками довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2 в.
Підряднику до початку робіт може надаватися аванс на придбання матеріалів, цей аванс не може перевищувати 30% вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язаний використати аванс впродовж одного місяця з дня надходження коштів на рахунок, надавши при цьому в зазначений термін акти приймання виконаних будівельних робіт. У випадку невикористання авансу протягом трьох місяців, кошти повернути на розрахунковий рахунок замовника.
Підрядник зобов'язується виконати роботи до 30.12.2019 року (п. 6.2. договору).
Відповідно до п. 8.1 договору приймання-здача виконаних робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, згідно з вимогами проектно-кошторисної документації, договору та ДБН.
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє по 30.12.2019 року, але у будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. Договір може бути пролонгований за згодою сторін ( п.10.1.-10.2.).
Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва від 02.09.2019 року загальна вартість об'єкта будівництва складає 137076 грн
Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року КБ-3 від 28.11.2019 року та акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року КБ-2в від 28.11.2019 року, позивач виконав будівельні роботи на суму 135216 грн.
З урахуванням встановлених вище обставин, суд приходить до висновку, що строк оплати виконаних позивачем робіт настав 28.11.2019 року.
30.11.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою - вимогою в якій просив оплатити вартість виконаних робіт в сумі 135216 грн, проте дана заява залишилась без відповіді.
Оскільки відповідач в порушення умов договору підряду за отримані будівельні роботи не розрахувався, це призвело до виникнення заборгованості в сумі 135216 грн. Крім того, за неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу 3 % річних в сумі 8124,07 та інфляційні втрати в сумі 21120,74 грн.
IV. Норми права та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Отже, судом встановлено, що правовідносини між сторонами ґрунтуються на договорі підряду.
Договір підписаний замовником і підрядником та скріплений їхніми печатками. Матеріали справи не містять доказів визнання договору недійсним, а тому договір підряду від 02.09.2019 року є чинним на день розгляду спору.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч. 1,3 ст. 843 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
У відповідності до вимог ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно зі ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором в повному обсязі виконав, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року КБ-2в на суму 135216 грн. При цьому, вказані документи підписані головою Мамаївської сільської ради Катрюк Н.М. та скріплені печаткою без будь-яких претензій та зауважень щодо кількості та якості робіт.
Крім цього, в матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача за виконані роботи капітальний ремонт спортивного майданчика Мамаївської ЗЗСО I-III ст. в с. Мамаївці складає 135216 грн. Даний акт підписаний головою Мамаївської сільської ради Катрюк Н.М., головним бухгалтером Єрмійчук І.В. та скріплений печаткою.
Відповідач заборгованість в сумі 135216 грн визнав, станом на день розгляду спору відсутні відомості про погашення відповідачем заборгованість, а тому вимога про стягнення заборгованості за договором підряду від 02.09.2019 року в сумі 135216 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 610-611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень вище зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов"язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних (або ж іншого розміру процентів встановленого договором) не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних (або ж іншого розміру процентів встановленого договором) входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку із тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання позивач за період з 01.01.2020 року по 01.01.2022 року нарахував відповідачу 3 % річних в сумі 8124,07 грн. Суд перевірив поданий позивачем розрахунок 3 % річних в сумі 8124,07 грн зазначає, що він є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 21120,74 грн нарахованих за період з 10.12.2019 по 13.01.2022, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок є арифметично невірним.
За результатами проведеного судом перерахунку, зробленого через офіційний сайт «LIGA», стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 20656,47 грн, а решта вимог в сумі 464,27 грн нараховано позивачем помилково, а відтак в стягненні інфляційних втрат в сумі 464,27 грн слід відмовити у зв'язку із безпідставністю.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
V. Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями ст. ст. ст. ст. 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Мамаївської сільської ради (59343, вул. Шевченка, 156, с. Мамаївці, Чернівецького району, Чернівецької області; код 04417518) на користь фізичної особи-підприємця Угренюка Владислава Віталійовича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 163996,54 грн (у т.ч.: 135216 грн - основна заборгованість; 8124,07 грн - 3 % річних, 20656,47 грн - інфляційні втрати) та судовий збір сумі 2474 грн.
3. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 464,27 грн - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.04.2022 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.В. Швець