79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.03.2022 Справа № 914/54/22
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Дзюби М.Р., розглянувши справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт»
до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
про: стягнення 741 722,21 грн.,
Представники
позивача: Венглевський Б.Б.,
відповідача: не з'явився,
05.01.2022р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт» до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 741 722,21 грн.
10.01.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 09.02.2022р.; явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою.
09.02.2022р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю взяти участь в судовому засіданні, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№3655/22.
В підготовче засідання 09.02.2022р. позивач забезпечив участь повноважного представника.
Протокольною ухвалою від 09.02.2022р. суд постановив розгляд справи відкласти на 23.02.2022р.
Ухвалою від 10.02.2022р., в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, Господарський суд Львівської області викликав відповідача у цій справі та повідомляв про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, відкладеного на 23.02.2022р.
23.02.2022р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю взяти участь в судовому засіданні та за змістом якого просить суд не проводити розгляд справи без участі його представника, не постановляти ухвалу про закриття підготовчого засідання, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№4995/22.
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 23.02.2022р. і в якому прийняв участь представник позивача, суд постановив відхилити вищезазначене клопотання відповідача з огляду на його необгрунтованість, закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 16.03.2022р.
Крім того, ухвалою від 28.02.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст.120-121 ГПК України, повідомив відповідача у справі, який не забезпечив участь повноважного представника у вищевказаному підготовчому судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті у цій справі.
10.03.2022р. на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про долучення доказів здійснення витрат на правову допомогу, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№5903/22.
У судове засідання 16.03.2022р. позивач забезпечив участь повноважного представника.
У судове засідання 16.03.2022р. відповідач не забезпечив участь повноважного представника, причин неявки суду не повідомив.
Протокольною ухвалою від 16.03.2022р. суд постановив розгляд справи відкласти на 30.03.2022р.
Крім того, ухвалою від 21.03.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст.120-121 ГПК України, повідомив відповідача у справі, який не забезпечив участь повноважного представника у вищевказаному судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті у цій справі.
У судове засідання 30.03.2022р. позивач забезпечив участь повноважного представника.
Відзиву від відповідача не надходило.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Належить відзначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Суть спору:
Спір між сторонами виник внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язання по своєчасній оплаті отриманого товару.
Позиція позивача:
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору він здійснив поставку товару на загальну суму 1 653 209,18 грн. Проте, відповідач свого обов'язку по оплаті отриманого товару в повному обсязі не виконав, відтак, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 652 228,98 грн., як заборгованості по договору. За прострочення виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару позивач також нарахував відповідачу 21 761,86 грн. 3% річних та 67 731,37 грн. інфляційних втрат.
Позиція відповідача:
Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи пояснень не подав.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, вимог ухвал Господарського суду Львівської області у даній справі не виконав.
За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
Між Товариством обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт» (Постачальником/Продавцем) та Дочірнім підприємством «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні Дороги України» (Покупцем/Замовником) укладений Договір купівлі-продажу (поставки) Товарів (з доставкою) від « 07» травня 2020 р. за № 07/05/01 (надалі - Договір).
Пунктом 10.1. Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2020 року.
Відповідно до п.1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором Продавець зобов'язаний поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступні Товари: пісок з відсівів дроблення гранітів для будівельних робіт фр.0-5мм.
Сторонами Договору підписана відповідна Специфікація від 07 травня 2020 року (визначено найменування такого товару, одиниця виміру, кількість, сума найменування з ПДВ), за умовами якої Продавець зобов'язувався поставити Покупцеві Товар, що обумовлений у предметі договору.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що кількість Товару, яка підлягає поставці за умовами Договору становить 7000 т. Кількість Товару є орієнтовною, остаточна кількість Товару, що підлягає поставці, визначається відповідно до заявок Покупця, оформлених згідно з вимогами Договору. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами визначає загальну кількість заявок на поставку Товару та не зобов'язаний замовляти Товар на всю суму, визначену Сторонами, як ціна Договору.
Згідно з п. 6.1.2. Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний прийняти поставлені Товари згідно з видатковими накладними (актами приймання-передачі товару).
Пунктом 6.1.1. Договору також передбачено, що Покупець зобов'язаний у повному обсязі сплачувати за поставлені Товари.
Пунктами 5.5. Договору передбачено, що датою передачі Товару від Продавця до Покупця вважається дата підписання видаткової накладної на Товар, що засвідчує реальне отримання Товару за кількістю та якістю матеріально-відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені Сторонами та виконання Постачальником умов Договору.
Згідно з п. 5.4. Договору також передбачено, що після передачі Товару та виконання обов'язку з його продажу, уповноважена Покупцем особа підписує видаткові накладні на Товар та передає їх Продавцю.
На виконання взятих на себе зобов'язань за умовами Договору, Постачальник здійснив поставку Відповідачу Товару на загальну суму 1 653 209,18 грн. відповідно до наступних видаткових накладних:
№73 від 13 травня 2020 року на суму 82742,18грн.;
№80 від 25 травня 2020 року на суму 82742,18грн..;
№85 від 30 травня 2020 року на суму 168741,47грн.;
№87 від 02 червня 2020 року на суму 82742,18грн.;
№98 від 09 червня 2020 року на суму 82742,18 грн.;
№109 від 26 червня 2020 року на суму 82718,50грн.;
№110 від 29 червня 2020 року на суму 81557,78грн.;
№118 від 01 липня 2020 року на суму 82742,18грн.;
№119 від 13 липня 2020 року на суму 82742,18грн.;
№130 від 24 липня 2020 року на суму 81534,10грн.;
№131 від 25 липня 2020 року на суму 82742,18грн.;
№138 від 03 серпня 2020 року на суму 82742,18грн.;
№140 від 05 серпня 2020 року на суму 82078,92грн.;
№141 від 11 серпня 2020 року на суму 82742,18грн.;
№142 від 14 серпня 2020 року на суму 165093,52грн.;
№146 від 28 серпня 2020 року на суму 246805,27грн.
Видаткові накладні підписані представниками обох сторін та скріплені печатками.
Факт одержання товару Відповідачем від Постачальника згідно Договору за видатковими накладними додатково підтверджується залізничними накладними, які складалися при організації перевезення товару від Постачальника - Покупцю, котрі наявні в матеріалах справи.
Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки за поставлений Товар проводяться шляхом оплати Покупцем рахунку Постачальника за умови отримання від нього всіх документів, визначених п.4.2 Договору, проте, у будь-якому випадку, після отримання Покупцем повного розрахунку від Замовника на відповідні цілі.
Пунктом 4.2 Договору також передбачено, що рахунок приймається до оплати при отриманні Товару та всіх документів, які підтверджують належну якість Товарів (сертифікат, паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ Покупця, який безпосередньо отримав партію товару, ТТН, інших первинних документів, які передбачені для такого виду Товару. Постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством України строки.
Згідно з п.4.3 Договору, Покупець зобов'язується розрахуватись з Постачальником за отриманий Товар згідно Договору на протязі від 30 до 60 календарних днів з моменту отримання від Постачальника документів, визначених в п.4.1 та 4.2 Договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від Замовника на відповідні цілі. У випадку затримки Постачальником передачі повного пакету документів, визначених Договором цінним листом із описом вкладення Покупцю, обов'язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання Постачальником взятих на себе зобов'язань.
Всі документи, визначені п.п. 4.1, 4.2 Договору надсилались Постачальником Покупцеві у встановленому Договором порядку, про що свідчать додатки, які долучено до позовної заяви, а саме відповідні поштові квитанції, накладні та описи вкладення у цінні листи.
Враховуючи наведене, право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт» (постачальника) по стягненню заборгованості із Відповідача за неоплачений товар (будматеріали) по кожній видатковій накладній виникло після спливу 60 календарних днів з моменту отримання від Постачальника наступних документів, а саме: рахунок на оплату, документів, які підтверджують належну якість Товарів (сертифікат, паспорт якості), видаткових накладних, товаротранспортних накладних.
Відповідачем, свій обов'язок по оплаті вартості поставленого товару, згідно наведених видаткових накладних, за умовами Договору купівлі-продажу (поставки) Товарів (з доставкою) від « 07» травня 2020р. за № 07/05/01 виконано частково, - проведено оплату на загальну суму 1 000 980,20 грн., що підтверджується відповідно банківськими виписками: від 20 серпня 2020 року на суму 100 000,00 грн. із листом відповідача щодо зміни призначення платежу; від 17 вересня 2020 року на суму 100 000,00 грн.; від 16 жовтня 2020 року на суму 100 000,00 грн.; від 26 жовтня 2020 року на суму 200 000,00 грн. із листом відповідача щодо зміни призначення платежу; від 07 грудня 2020 року на суму 200 000,00 грн.; від 28 грудня 2020 року на суму 200 980,20 грн.; від 08 квітня 2021 року на суму 50 000,00 грн. із листом відповідача щодо зміни призначення платежу; від 19 травня 2021 року на суму 50 000,00грн. із листом відповідача щодо зміни призначення платежу (із призначеннями платежів - «За кам. (щебеневу) продукцію згідно дог. №07/05/01 від 07 травня 2020 року»).
Згідно змісту даних банківських виписок, оплати за товар, які були проведені Відповідачем, у призначенні платежів зазначалося - «Оплата згідно договору №07/05/01 від 07 травня 2020 року).
Як зазначає позивач, суми коштів, що надходили від відповідача, як оплата за поставку товару за укладеним між сторонами договором, Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт» зараховувалися на погашення заборгованості, у порядку черговості поставки товару, тобто у розрізі складення (дати підписання) сторонами відповідних видаткових накладних.
Враховуючи наведене, на момент звернення із даною позовною заявою до суду, у Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні Дороги України» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт» існує заборгованість за поставлений товар згідно Договору на загальну суму 652 228,98 грн. (1 653 209,18грн. - 1 000 980,20 грн.).
Встановлені обставини додатково підтверджуються підписаним сторонами Договору Актом звіряння взаємних розрахунків від 31 липня 2021 року за період лютий 2020 року - липень 2021 року.
Зазначена сума заборгованості включає в себе борг за поставку товару по Договору поставки купівлі-продажу (поставки) Товарів (з доставкою) від « 07» травня 2020 р. за № 07/05/01 на суму 652 228,98 грн. згідно:
-Видаткових накладних № 73 від 13 травня 2020 року; № 80 від 25 травня 2020 року на суму 82 742,18грн..;№ 85 від 30 травня 2020 року на суму 168 741,47 грн.;№87 від 02 червня 2020 року на суму 82 742,18грн.;№98 від 09 червня 2020 року; №109 від 26 червня 2020 року на суму 82 718,50 грн.; №110 від 29 червня 2020 року; №118 від 01 липня 2020 року; №119 від 13 липня 2020 року; №130 від 24 липня 2020 року; №131 від 25 липня 2020 року - на суму 0,00 грн. (із врахуванням суми здійсненої оплати, що була зарахована повністю в порядку черговості поставки (дати відвантаження товару).
-Видаткової накладної №138 від 03 серпня 2020 року на суму 75 509,09 грн. (із врахуванням суми оплати, що була частково зарахована в порядку черговості поставки (дати відвантаження товару).
-Видаткової накладної №140 від 05 серпня 2020 року на суму 82 078,92грн.;
-Видаткової накладної №141 від 11 серпня 2020 року на суму 82 742,18грн.;
-Видаткової накладної №142 від 14 серпня 2020 року на суму 165 093,52грн.;
-Видаткової накладної №146 від 28 серпня 2020 року на суму 246 805,27грн.
Відтак, право вимоги з оплати вартості поставленого, проте не оплаченого товару за Договором купівлі-продажу (поставки) Товарів (з доставкою) від « 07» травня 2020 р. за №07/05/01 у розмірі 652 228,98 грн. виникло 04 листопада 2020 року - за видатковими накладними:
-№138 від 03 серпня 2020 року на суму 75 509,09 грн. (із врахуванням суми часткової оплати, що була зарахована в порядку черговості поставки (дати відвантаження товару);
-№140 від 05 серпня 2020 року на суму 82 078,92грн.;
-№141 від 11 серпня 2020 року на суму 82 742,18грн.;
-№142 від 14 серпня 2020 року на суму 165 093,52грн..
Факт надсилання відповідачу документів за вказаними видатковими накладними підтверджується Фіскальним чеком від 18 серпня 2020 року, Списком №3602 згрупованих відправлень (№7904089691186, №7904089691194, №7904089691208) від 18 серпня 2020 року та Трьома описами вкладення у цінний лист від 18 серпня 2020 року.
Право вимоги з оплати вартості поставленого, проте не оплаченого товару за Договором купівлі-продажу (поставки) Товарів (з доставкою) від « 07» травня 2020 р. за №07/05/01 у розмірі 652 228,98 грн. виникло 20 листопада 2020 року - за видатковою накладною № 146 від 28 серпня 2020 року на суму 246805,27 грн.
Факт надсилання відповідачу документів за цією видатковою накладною підтверджується Фіскальним чеком від 03 вересня 2020 року, Поштовою накладною № 7904089712442 від 03 вересня 2020 року та Описом вкладення у цінний лист від 03 вересня 2020 року.
Дані обставини матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.
Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору повністю не оплатив позивачу вартості поставленого товару. Відтак, ТзОВ «Компанія Укрграніт» подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 652 228,98 грн. основного боргу. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивач нарахував 67 731, 37 грн. інфляційних втрат та 21 761,86 грн. 3% річних.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача, як підставні та обгрунтовані, підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) №07/05/01 від 07.05.2020р., у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 ст. 264 ГК України).
У частині 2 ст. 712 Цивільного кодексу зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання договору.
Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджено копіями видаткових накладних, долучених до матеріалів справи.
Відповідач про дійсність отриманого товару та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин, ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в накладних не зазначено.
Підписання відповідачем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті вартості поставленого товару є підставною. В частині стягнення 652 228,98 грн. основного боргу вимоги підлягають задоволенню.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні суми інфляційних втрат, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 67 731,37 грн. інфляційних втрат слід задовольнити повністю.
Стосовно вимоги про стягнення 21 761,86 грн 3% річних, слід зазначити, що позивачем допущені арифметичні помилки в нарахуванні. За розрахунком суду з відповідача підлягає до стягнення 21 754,27 грн. 3% річних. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що наявними у справі достовірними та належними доказами підтверджується обставина порушення відповідачем прав позивача щодо отримання своєчасної плати за товар. Відповідач у свою чергу доказів на спростовування такої обставини не подав, доказів сплати заборгованості також не надав. Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у встановленому вище розмірі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 11 125,83 грн. у вигляді сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору та 30 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №321 від 23.12.2021р. на суму 11 125,83 грн.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення частково, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 11 125,72 грн.
Щодо заявлених до стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 23 569,50 грн, суд зазначає наступне.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).
Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначав про понесення витрат на оплату правової допомоги.
До матеріалів справи долучено копію договору №21/31 про надання правової допомоги від 02 серпня 2021р., копію додаткової угоди №7 від 02.08.2021р., копію акту про приймання-передачі наданих послуг №7 від 10.03.2022р., копію ордера серії ВС №1117513 від 30.12.2021 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000686 від 08 вересня 2017 року.
Позивач надав суду документи, що підтверджують представництво інтересів позивача саме адвокатом.
Відповідач не заперечив проти поданої заяви.
Відповідно до про приймання-передачі наданих послуг №7 від 10.03.2022р., виконавець надав, а замовник прийняв такі послуги: аналіз первинних документів, підготовка позовної заяви та розрахунку, підготовка клопотань, участь в судових засіданнях.
Відтак, аналізуючи розмір витрат, понесених на правову допомогу позивачем у даній справі, з урахуванням наведеного та з урахуванням критеріїв, визначених ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд доходить висновку, що витрати на правову допомогу у розмірі 23 569,50 грн. в даній справі є обгрунтованим, реальним та розумним розміром, таким, що є обгрунтовано пропорційним з предметом спору. Водночас, здійснюючи розподіл судових витрат, суд також зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати, понесені на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню з відповідача також пропорційно, тобто на 99,90 %, що від 23 569,50 грн. становить 23 569,26 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м.Львів, вул. В.Великого, 54; ідентифікаційний код 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт» (79049, м.Львів, вул.Вернадського, 8/70, ідентифікаційний код 41302717) 652 228,98 грн. основного боргу, 67 731,37 грн. інфляційних втрат, 21 754,27 грн 3% річних, 23 569,26 грн. витрат, пов'язаних з правничою допомогою та 11 125,72 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повний текст рішення складено та підписано 05.04.2022 р.
Суддя Король М.Р.