05.04.2022 року м.Дніпро Справа № 912/2416/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Березкіна О.В.(доповідача),
судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного підприємства "Транзит-Траст"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.12.2021 (суддя Глушков М.С.) у справі № 912/2416/21
за позовом Фізичної особи - підприємця Петренка Антона Євгеновича
до Приватного підприємства "Транзит-траст"
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Всесвіт"
про стягнення 163 069, 80 грн.
Позивач - Фізична особа - підприємець Петренко Антон Євгенович звернувся до Приватного підприємства "Транзит-траст" із позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 163 069, 80 грн.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.12.2021 у справі №912/2416/21 позовні вимоги задоволено повністю.
Суд стягнув з Приватного підприємства "Транзит-траст" на користь Фізичної особи-підприємця Петренка Антона Євгеновича помилково перераховані грошові кошти у розмірі 163 069, 80 грн, а також 2 446, 05 грн витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - приватне підприємство "Транзит-Траст" звернувся апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 22 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та необгрунтованість висновків суду першої інстанції.
Зокрема апелянт посилається на те, що вирішуючи спір лише з урахуванням доводів позивача про відсутність між сторонами договірних зобов'язань, суд всупереч основним засадам господарського судочинства щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, недостатньо оцінив доводи відповідача про те, що оплата спірних коштів відбувалась в межах тристоронніх правовідносин відповідача, ТОВ ТЕК «Всесвіт» та ФОП Петренко А.Є.
Також апелянт зазначає, що судом неправильно до даних правовідносин застосована ст. 1212 ЦК України, висновки якої, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.12.2021 року у справі №912/2416/21 та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2022 року відкрито апеляційне провадження у справі №912/2416/21 у складі колегії суддів: головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач), суддів Дарміна М.О., Іванова О.Г. Вирішено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі платіжного доручення №507 від 01.07.2021 позивач перерахував відповідачу 163 069,80 грн. з призначенням платежу за транспортні послуги згідно з рахунками №115, 116,117 від 30.06.2021 (а.с. 14).
Позивачем направлено на адресу відповідача листа №19 від 19.07.2021 з проханням повернути помилково перераховані кошти в сумі 163 069,80 грн (а.с. 15-16), відповіді на який позивач не отримав, як не отримав і кошти, які були перераховані відповідачу.
Звертаючись до Приватного підприємства "Транзит-траст" із позовом про стягнення грошових коштів у розмірі 163 069, 80 грн., позивач - фізична особа -підприємець Петренко А.Є. посилався на те, що дані кошти перераховані помилково на підставі платіжного доручення № 507 від 01.07.2021року.
Задовольняючи позовні вимоги повністю, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовано відсутність господарських правовідносин з позивачем, а тому перераховані позивачем кошти у сумі 163069,80грн. є отриманими відповідачем без належної правової підстави.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Главою 83 ЦК України визначені загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.
Як вбачається з матеріалів справи, з розрахункового рахунку позивача, відкритого в АТ "Альфа - Банк" у м. Києві, перераховано на рахунок ПП "Транзит-траст", який відкритий в АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві кошти в сумі 163 069,80 грн. з призначенням платежу - за транспортні послуги згідно рахунків №115, 116, 117 від 30.06.2021 без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 507 від 01.07.2021 (а.с. 14).
Водночас, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування між сторонами договірних відносин, на підставі яких у позивача виник обов'язок по перерахуванню відповідачу грошових коштів, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення цих коштів з відповідача.
При цьому, доводи відповідача про те, що суд не надав оцінку існування тристоронніх правовідносин між позивачем, відповідачем та третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Всесвіт», є безпідставними з огляду на наступне.
Так, відповідач посилається на існування трьох заявок на надання транспортних послуг по перевезенню товару за маршрутом Київ - Бишкек автомобілями SKANIA НОМЕР_2, DAF НОМЕР_1 та МАN НОМЕР_3.
Проте, з даних заявок вбачається, що вони не містять дати, перевізником в них дійсно зазначено «Транзит-Траст», а експедитором - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Всесвіт».
Договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевозку вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 01.06.2021 року, на який посилається апелянт та згідно з яким ФОП Петренко А.Є. є експедитором та оплачує послуги перевізника, підписаний в односторонньому порядку лише відповідачем та не містить підпису зі сторони позивача ( а.с. 48-49).
Крім того, в наданих відповідачем документах, а саме заявках на надання транспортних послуг №1 від 06.2021, товарно-транспортних накладних, деклараціях відсутні будь-які посилання на ФОП Петренко А.Є. (а.с. 45-47, 50-53).
З листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно - експедиційна компанія "Всесвіт" від 11.10.2021 вбачається, що останній не укладав з ФОП Петренко А.Є. жодних договорів, заявку №1 від 06.2021 не підписував та не надсилав на адресу ПП "Транзит-траст" (а.с. 73).
Лист відповідача №0807/21 від 08.07.2021, адресований Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортно - експедиційна компанія "Всесвіт", в якому зазначено про отримання товару для подальшої поставки в Кіргізію за СМК. №114032 від 11.06.2021, СМК. №114015 та СМК. №114030 від 23.06.2021р., також не містить жодних посилань на договірні правовідносини за участю позивача, ТОВ "Транспортно - експедиційна компанія "Всесвіт" та відповідача.(а.с. 140).
Таким чином, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження існування договірних правовідносин з ФОП Петренко А.Є. по перевезенню вантажу.
Враховуючи відсутність підстав для переказу відповідачу грошових коштів на його банківські реквізити, останній, у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", є неналежним отримувачем зазначених коштів, у нього відсутні підстави для набуття грошових коштів, перерахованих позивачем, а тому висновки суду першої інстанції про те, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 163 069,80 грн. є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі, зроблена на підставі всебічного дослідження всіх матеріалів справи та наданих сторонами доказів.
Таким чином, оскільки господарський суд Кіровоградської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, то у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу приватного товариства "Транзит-Траст" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.12.2021 у справі № 912/2416/21 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на приватне товариство "Транзит-Траст".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Суддя М.О.Дармін