Провадження № 11-сс/821/100/22 Справа № 712/2343/22 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
04 квітня 2022 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі:
секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2022 року, якою до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Черкаси, освіта середня, офіційно не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, учасником бойових дій, інвалідом, депутатом, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, раніше судимого, востаннє 26.12.2016 Соснівським районним судом м.Черкаси за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився із місць позбавлення волі 14.02.2020 по відбуттю строку покарання,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 22 травня 2022 року включно, із визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620,00 грн, -
26 березня 2022 року старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022250310000522 від 24 березня 2022 року за ч. 4 ст.186 КК України.
Так, 24 березня 2022 року близько 20 години 30 хвилин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи мету злочинного збагачення, маючи умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до раніше не знайомої йому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в цей час розмовляла по мобільному телефону, та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, наніс два удари кулаком правої руки в обличчя і смикнув її за волосся, внаслідок чого остання впала на асфальтоване покриття.
Після чого, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, умисно, з корисливих спонукань, повторно, відкрито заволодів чужим майном в умовах воєнного стану, а саме вихопив із рук потерпілої мобільний телефон «Samsung Galaxy J6+8» вартістю 6 500 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на вказану вище суму та разом із відкрито викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
У клопотанні вказано, що причетність ОСОБА_7 до вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_10 від 24.03.2022; даними протоколу огляду місця події від 24.03.2022; даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_10 ; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11 ; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 ; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13 ; даними протоколу пред'явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_10 , та іншими матеріалами кримінального провадження.
За вказаних обставин ОСОБА_7 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
У клопотанні органом досудового розслідування зазначено, що підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування жодного з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою щодо підозрюваного, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За таких обставин слідчий за згодою з прокурором звернувся до суду з даним клопотанням.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.03.2022 клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров'я особи, СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , яке подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 березня 2022 року за № 12022250310000522 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою рахувати з 24 березня 2022 року по 22 травня 2022 року включно.
Визначено розмір застави - 20 (двадцять) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 (нуль) копійок, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, слідчого судді;
3) повідомляти слідчого, слідчого суддю про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування з потерпілою, свідками та експертами.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що слідчим та прокурором у повній мірі доведені обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний - ОСОБА_7 , перебуваючи на волі або при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, під тягарем кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого останній обґрунтовано підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків та експертів у кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя виходив з того, що підозрюваний ОСОБА_7 не працює; офіційне джерело доходів відсутнє, не одружений; на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків не має; зареєстроване місце проживання відсутнє, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного, раніше судимий.
Крім того, підозрюваний вчинив в період воєнного стану злочин із застосуванням насильства, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, потерпілій медичну допомогу не надав, швидку медичну допомогу не викликав; після вчинення кримінального правопорушення був відшуканий та затриманий органом досудового розслідування.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 26 березня 2022 року, адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на обґрунтування наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а слідчим суддею не враховано, що такий запобіжних захід, як тримання під вартою є занадто суворим для підозрюваного, та сама лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відтак, до підозрюваного слід застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та наполягали на задоволенні за наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжним заходом є, зокрема, тримання під вартою.
Згідно з частиною першою та пунктом п'ятим частини другої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (стаття 177 КПК України).
За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Черкаським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальну провадженні № 12022250310000522, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 березня 2022 року за ч. 4 ст. 186 КК України (а.с. 5).
25 березня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - скоєння відкритого викрадення чужого майна, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану (а.с. 6-8).
Санкція ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Враховуючи ч. 5 ст. 12 КК України, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, відтак, з огляду на наведені дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим та прокурором вказано про достатність підстав вважати наявними ризики, зазначені в п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти таким ризикам.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно зі змістом вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Із матеріалів клопотання апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, освіта середня, офіційно не працює, зареєстрованого місця проживання не має, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що в свою чергу свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
Крім того, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, у матеріалах клопотання відсутні.
Разом з тим, обґрунтованим є й ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілу та свідків, оскільки досудове розслідування триває, і, як правильно зазначив суд першої інстанції, підозрюваний та його захисник не позбавлені права ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, в яких наявна інформації про особисті дані потерпілої та свідків в даному кримінальному провадженні.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є, на думку колегії суддів, також доведеним, враховуючи системність вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_7 , оскільки, як вбачається з матеріалів клопотання останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, а саме: 1) вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2012 року за ч. 2 ст. 187, ст. 69, п.п. 3, 4 ст. 76 КК України; 2) вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 жовтня 2012 року за ч. 2 ст. 186 КК України; 3) вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2016 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України (а.с. 23-24). Відтак, ОСОБА_7 на шлях виправлення не став та знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, скоєним у стані алкогольного сп'яніння і з застосуванням насильства.
Ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваним, створює істотну загрозу іншим членам суспільства. Обставини події свідчать про наявність з боку підозрюваного недостатньої відповідальності до загрози настання певних наслідків, що обумовлює необхідність тимчасової ізоляції підозрюваного від суспільства.
Окрім того, дане кримінальне правопорушення вчинене в умовах воєнного стану на території України, що значною мірою підвищує рівень суспільної небезпечності відповідної поведінки.
Вказані висновки не суперечать вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого/підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При цьому, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, обставини інкримінованих йому кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про визначення застави у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 гривень.
З таким висновком погоджується й суд апеляційний інстанції, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб нівелювати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить до висновку, що слідчим суддею враховані всі обставини, які вказують на можливість підозрюваним вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку апеляційного суду, в сукупності з особою підозрюваного, існуючими ризиками, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також обставинами, за яких було вчинене кримінальне правопорушення, зокрема, в умовах воєнного стану, є обґрунтованим, відтак, підстави для скасування ухвали слідчого судді та обрання відносного підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст. 183, 309, 404, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 05 квітня 2022 року.
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4