Житомирський апеляційний суд
Справа №289/497/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
30 березня 2022 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
(в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
(в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 03.03.2022,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчої групи СВ відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме по 03 травня 2022 року включно без визначення розміру застави щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Романове, Ленінського р-ну, АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060450000037 від 02 березня 2022 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заявлені в клопотанні та доведені у судовому засіданні ризики дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 03.03.2022, скасувати її та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з обмеженням волі. Зазначає, що жоден ризик із клопотання слідчого не доведений. Вважає, що обраний запобіжний захід є занадто суворим. Посилається на те, що підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, оскільки не визнає вину у вчиненні інкримінованого злочину. Звертає увагу, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання та роботи, на утриманні має малолітнього сина. Зазначає, щ підозрюваний не намагатиметься переховуватись, а сприятиме слідству у з'ясуванні обставин даної справи.
Апеляційний суд вважає, що захисник ОСОБА_9 пропустила строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 03.03.2022 з поважних причин, тому вважає за можливе його поновити.
Заслухавши доповідача, захисника та підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(c) Конвенції про захист прав основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення О'Нага United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Стандарт, встановлений статтею 5 § 1(c) Конвенції, не передбачає, що поліція повинна мати достатні докази для пред'явлення обвинувачення на момент арешту (О'Нага v. United Kingdom 16 October 2001, §36).
Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред'явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, of 28 October 1994, § 55; K.-F. v. Germany of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, of 22 October 1997, § 51).
Задовольняючи клопотання слідчого та застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано виходив з доведеності підстав для застосування саме такого запобіжного заходу, у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Наявні у матеріалах клопотання слідчого докази та обставини підтверджують, що на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу наявні достатні підстави вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, підозрюваний причетний до цієї події та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом огляду від 02.03.2022; протоколом затриманої особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.03.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 02.03.2022.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає, що сукупність доказів, які були долучені до клопотання слідчого, на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_8 і є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
З журналу судового засідання та технічного запису судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи перевірялись судом при його розгляді. При цьому була вислухана думка захисника та підозрюваного, які просили застосувати запобіжний захід у вигляді застави, а також вислухана думка прокурора, та з'ясовані обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя повно дослідив обставини кримінального провадження, дав належну оцінку наданим доказам та обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Зокрема, обґрунтовано послався на те, що ОСОБА_8 може ухилитись від покладених на нього процесуальних обов'язків; переховуватись від органів досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання та роботи, на утриманні має малолітнього сина, неможливо віднести до тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, оскільки не визнає вину у вчиненні інкримінованого злочину та не намагатиметься переховуватись, а сприятиме слідству у з'ясуванні обставин даної справи, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, а лише встановлює наявність обставин підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977\96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, суд у відповідності з вимогами ст.194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , даних про його особу, за відсутності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що при постановленні оскаржуваної ухвали були допущені порушення норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для її скасування та зміни щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Поновити захиснику ОСОБА_9 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 03.03.2022.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 03.03.2022, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи СВ відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме по 03 травня 2022 року включно без визначення розміру застави щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: