Житомирський апеляційний суд
Справа №275/1180/20 Головуючий у 1-й інст. Миколайчук П. В.
Категорія 70 Доповідач Микитюк О. Ю.
04 квітня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Борисюка Р.М.
Галацевич О.М.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників у місті Житомирі матеріали цивільної справу № 275/1180/20
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
за апеляційною скаргою адвоката Коновал Олени Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 ,
на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Миколайчук П.В. у смт. Брусилів,
В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду позовом про стягнення з сина ОСОБА_2 аліментів на своє утримання в розмірі 28000 грн. щомісячно, починаючи від дня подання позову до суду і довічно. В обґрунтування позову зазначила, що їй 76 років, вона являється непрацездатна та потребує матеріальної допомоги, оскільки отримує пенсію в розмірі 2371,11грн. і з урахуванням віку не може знайти роботу. Відповідач є громадянином Федеративної республіки Німеччина, має постійний і високий дохід - близько 10000 євро в місяць.
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти в розмірі 1000грн. щомісячно, починаючи з 22 грудня 2020 року та довічно. У решті вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі адвокат Коновал О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачка не довела потребу в отриманні матеріальної допомоги. Суд безпідставно стягнув аліменти з відповідача з дати подання позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_1 . Його батько, чоловік позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає одна за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Коростишівському об'єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області і отримує пенсію за віком станом на листопад 2020 року в розмірі 2377,11 грн., не отримує жодних державних соціальних допомог та пільг, з 01.01.2016 перебуває на обліку як отримувач житлової субсидії на житлово-комунальні послуги.
У ОСОБА_1 є ще один син ОСОБА_4 .
Як передбачено ч.1 ст.202 ЦПК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Відповідно до роз'яснень п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги не є абсолютним.
Обов'язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
Згідно статті 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 отримує пенсію, яка хоч і перевищує прожитковий мінімум, але не є значною, вдова, проживає сама, а отримувана субсидія, лише покриває її витрати на утриманню житла, зробив правильний висновок, що позивачка потребує від відповідача матеріальної допомоги.
З огляду на перелічене та враховуючи непрацездатність і похилий вік позивачки, яка з доходів отримує лише пенсію, і якої, вочевидь, не вистачає на задоволення в повній мірі матеріальних потреб ОСОБА_1 , то суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є такою, що потребує матеріальної допомоги. Розмір аліментів суд визначив, виходячи з засад розумності та справедливості, з урахування наявності у позивачки ще одного сина.
Разом з тим, суд допустив помилку при визначення дати, з якої належить стягувати аліменти. Глава 17 розділу ІІІ СК України не містить положень щодо стягнення аліментів з дня звернення до суду з позовом. За таких обставин апеляційний суд змінює в цій частині.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Коновал Олени Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Змінити рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року. Викласти абзац другий резолютивної частини рішення в такій редакції:
«Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання довічно у розмірі 1000грн. на місяць.»
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча: Судді