Провадження № 11-кп/803/335/22 Справа № 201/11196/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 квітня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019042640000162 від 30 вересня 2019 року, за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої та прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2021 року якою кримінальне провадження щодо
ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові, громадянки України, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрито у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, -
за участю:
секретаря - ОСОБА_8 ,
прокурора - ОСОБА_6 , -
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2021 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42019042640000162 від 30 вересня 2019 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрито, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Мотивуючи постановлене рішення, суд послався на те, що ОСОБА_7 30.09.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, й цього дня прокурором направлено обвинувальний акт до суду, який 13.12.2019 ухвалою суду було повернено прокурору. Разом з цим, 11.02.2020 прокурором було повторно затверджено та направлено обвинувальний акт до суду, однак 10.07.2020 обвинувальний акт у цьому проваджені було знову повернуто прокурору для приведення у відповідність до вимог глави 25 КПК України. З огляду на це, суд врахувавши, що ОСОБА_7 було повідомлено про підозру до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», дійшов висновку, що після повернення обвинувального акту прокурору, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку має бути здійснено у встановлених п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України межах строку досудового розслідування, а прокурор звернувся до суду з новим обвинувальним актом лише 07.08.2020, тобто після закінчення строків досудового розслідування, навіть за виключенням строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження та строку звернення до суду з обвинувальним актом до дня його повернення прокурору для його належного оформлення, й строки досудового розслідування у встановленому законом порядку не зупинялись та не продовжувались, тому дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги, захисник посилається на незаконність ухвали, через допущенні істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Так, на переконання захисника, суд, закриваючи кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, фактично вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки після проведення судового розгляду, дослідження доказів та допиту свідків, самостійно поставив вказане питання на обговорення, проти задоволення якого сторона захисту заперечувала. При цьому, захисник наголошує на тому, що закриття провадження із зазначених підстав без згоди обвинуваченої на це є порушенням права особи на справедливий судовий розгляд та незабезпечено право особи бути виправданою. Водночас, на переконання захисника, закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України можливо лише на стадії підготовчого судового засідання. Разом з цим, захисник зазначає, що судом було закрито провадження з підстав порушення прокурором строків, визначених п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, встановлених для злочину, в той час, як на розгляді суду перебував обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, у зв'язку з чим, суд не мав права керуватися вказаними положеннями, а враховуючи що нову підозру у вчиненні кримінального проступку ОСОБА_7 було вручено 07.08.2020 й цього дня складено та направлено обвинувальний акт до суду, строки досудового розслідування порушені не були.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на незаконність рішення суду. Прокурор вказує, що ОСОБА_7 дійсно було повідомлено про підозру 30.09.2019 та вперше до суду обвинувальний акт було направлено 30.09.2019, який було повернено прокурору ухвалою від 13.12.2019, яка набрала законної сили 17.01.2020. Повторно цей обвинувальний акт було направлено до суду 14.02.2020 в межах строків досудового розслідування, однак його знову 10.07.2020 було повернено прокурору для виконання вимог глави 25 КПК України. В подальшому з метою виправлення недоліків ОСОБА_7 07.08.2020 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку та цього дня направлено обвинувальний акт до суду, тобто з дотриманням строків досудового розслідування, тому, на думку прокурора, ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Серед завдань кримінального провадження, передбачених у ст. 2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру та прийнято законне рішення, як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.
Судове рішення, згідно зі ст. 370 КПК України, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Аналіз положень п. 2 ч. 3 ст. 314 та п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України дає підстави стверджувати про те, що необхідність закриття кримінального провадження законодавець пов'язує виключно з фактом закінчення строку досудового розслідування.
Разом з цим, положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду, зокрема обвинувального акта.
Статтею 283 КПК України встановлено форми закінчення досудового розслідування, однією із яких є звернення до суду з обвинувальним актом.
Отже, закон пов'язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або з вчиненням комплексу процесуальних дій, пов'язаних з направленням до суду обвинувального акту.
Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, має 3 ключові стадії: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акту, тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України.
Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.02.2021 (справа № 344/6630/17).
Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.
В силу ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру повинно бути закінчене: протягом 72 годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу; протягом 20 діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу; протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Водночас, у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Так, з оскаржуваного рішення видно, що суд, закриваючи кримінальне провадження з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, посилався на те, що враховуючи, що ОСОБА_7 було повідомлено про підозру 30.09.2019, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», й після повернення вказаного обвинувального акту прокурору для виконання вимог глави 25 КПК України, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку мало бути здійснено у встановлених п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України межах строку досудового розслідування, однак прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом поза межами строку досудового розслідування - 07.08.2020.
Між тим, з таким рішенням суду погодитися не можна, оскільки судом належним чином не було враховано положення ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК України, та не встановлено початок перебігу строку досудового розслідування та якими нормами, в цьому випадку потрібно керуватися, що впливає на вирішення питання про закриття провадження, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Так, як встановлено апеляційним судом ОСОБА_7 вперше було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, - 30.09.2019.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2019 вказаний обвинувальний акт було повернуто прокурору, яку 17.01.2020 Дніпровським апеляційним судом залишено без змін.
11 лютого 2020 року прокурором повторно затверджено та направлено до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , який ухвалою суду від 10.07.2020 знову було повернуто прокурору для приведення у відповідність до вимог глави 25 КПК України.
На виконання вказаних вимог закону, прокурором після повернення обвинувального акту, 07.08.2020 ОСОБА_7 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні вже кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Разом з цим, за приписами Закону № 2617-VIII, який набрав чинності 01 липня 2020 року, у кримінальних провадженнях про злочини, визначені за Законом як кримінальні проступки, в яких до дня набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене ч. 2 ст. 283 КПК, досудове розслідування здійснюється в порядку, встановленому главою 25 цього Кодексу, тим органом, що здійснював досудове розслідування. Таким особам протягом 72 годин слідчим повідомляється про підозру у вчиненні кримінального проступку. У цих випадках строки дізнання обчислюються відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК з моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку.
За цих обставин вважати строк досудового розслідування закінченим з наведених судом мотивів неможливо як і дійти беззаперечного висновку про необхідність закриття кримінального провадження, оскільки фактично такий строк залишився невстановленим.
Водночас, усунути наведені протиріччя під час апеляційного розгляду колегія суддів не може, з огляду на межі апеляційного розгляду, якими, в силу вимог 404 КПК України, пов'язаний суд апеляційної інстанції.
Отже, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції належним чином не перевірив всі обставини, які дають підстави для встановлення моменту закінчення строку досудового розслідування у цьому провадженні та дійшов передчасних висновків про необхідність закриття кримінального провадження із зазначених в ухвалі мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України, до підстав для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції належить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно зі ст. 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України в перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК України, та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції не входять зазначені порушення, колегія суддів вважає за необхідне, керуючись ст. 9 КПК України, де вказано, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України, скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу у зв'язку з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення інших доводів, викладених в апеляційних скаргах, не досліджує їх та вважає, що вони підлягають ретельній перевірці під час нового судового розгляду, тому вимоги скарг прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню.
При новому розгляді провадження суду необхідно усунути зазначені вище порушення кримінального процесуального закону, ретельно перевірити доводи, викладені в апеляційних скаргах й прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої та прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2021 року, якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрито у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4