Справа № 755/395/22
"21" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді Гаврилової О.В.,
за участю секретаря Івіної М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулись заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зі спільною заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Згідно заявлених вимог, заявники просять суд розірвати шлюб між ними, зареєстрований у Центральному відділі реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім'ї 07 червня 2014 року, актовий запис №500.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 14 квітня 2007 року між заявниками зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявники зазначають, що фактично шлюбні відносини між ними на даний момент припинені, спільне господарство не ведеться, проживають окремо. Заявники вважають, що шлюбні відносини між ними не можуть бути поновлені. Між заявниками досягнуто згоди щодо визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу, участі у забезпеченні умов життя та виховання дитини того з батьків, хто проживатиме окремо та розміру аліментів на дитину, про що укладено нотаріально посвідчений договір.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 січня 2022 року відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження, призначено судове засідання.
Заявники в судове засідання не з'явились, в подані заяві просили розглянути заяву про розірвання шлюбу за їх відсутності на підставі наявних у суду матеріалів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, доводи поданої заяви, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно з положенням ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Центральному відділі реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім'ї 14 квітня 2007 року, про що складено відповідний актовий запис за №500 (а.с. 2).
Сторони від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).
Згідно положень частини 2 статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом частини 2 статті 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
Згідно ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету. Заявники наміру та бажання поновлювати подружні стосунки не мають.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
Як убачається з матеріалів справи, 21 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений договір про участь у вихованні та утриманні дитини, визначення її місця проживання та розміру аліментів, за умовами якого сторонами було погоджено визначення місця проживання спільної дитини після розірвання шлюбу, питання участі батьків у вихованні та утриманні дитини (а.с. 12-13).
У відповідності до ч.3 ст.293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких заявники наполягають на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки заявники не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 36, 51, 104, 105, 109, 112, 114 Сімейного кодексу України ст.ст. 2, 10, 76, 77-80, 209, 210, 265, 293, 294, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу за заявою подружжя - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім'ї 14 квітня 2007 року, актовий запис №500 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: