Справа №295/2700/22
2-з/295/56/22
18.03.2022 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Паруль Юлії Олегівни про забезпечення позову, поданої в рамках цивільної справи за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Паруль Юлії Олегівни до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна подружжя, -
Представник звернулась до суду з позовом, в якому просить в порядку поділу спільного майна подружжя визнати по Ѕ частині за кожною стороною право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача судові витрати.
Одночасно представником подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка на парві власності належить ОСОБА_2 . В обгрунтування заяви вказано, що сторони не дійшли згоди щодо добровільного поділу спільного майна подружжя, та оскільки відповідач є одноосібним власником вказаної квартири, яка є предметом спору, то існує ризик, що дане майно можу бути відчужене у будь-який час, без перешкод та без отримання згоди позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пункти 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Частина третя ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходизабезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до якого, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
У постанові від 13.01.2020 року по справі № 922/2163/17 Верховний Суд вказав, що в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Встановлено, що предметом спору є фактично 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , позивач заявляє про свої права на 1/2 частину майна, оскільки квартира є особистою приватною власністю відповдіача, вона як власник майна вправі розпорядитись ним у будь-який момент на власний розсуд, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З урахуванням чого, суд задовольняє частково подану заяву та накладає арешт на 1/2 частину спірної квартири.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Паруль Юлії Олегівни про забезпечення позову- задовольнити частково.
Накласти арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
В задоволенні решти заяви - відмовити.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали негайно направити до Департаменту реєстрації речових прав - для виконання та позивачу - для відома.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.М. Чішман