Провадження 2/557/150/2022
Справа 557/122/22
04 квітня 2022 року смт Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області у складі:
судді Оленич Ю.В.,
секретар судового засідання Поліщук С.О.,
номер справи 557/122/22,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Гоща в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 09 серпня 2003 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який на даний час розірвано. Від спільного шлюбу з відповідачем вони мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , який на даний час проживає та навчається у Польщі на ІІ курсі Загальноосвітнього ліцею, Комплексу середніх шкіл ім. Ігнація Яна Падеревського. Позивач зазначає, що син навчається на денній формі навчання, вартість навчання згідно з умовами договору про надання освітніх послуг складає 21 756 гривень, у зв'язку з чим останній потребує допомоги, яку вона одноосібно не спроможна надати в належному розмірі, так як має на утриманні інших неповнолітніх дітей, при цьому отримує мінімальну заробітну плату та інших видів доходу у неї немає.
Оскільки відповідач у добровільному порядку допомоги не надає, хоча має таку можливість, так як є працездатним, працює у ТОВ «Рівненська продуктова компанія», стабільно отримує заробітну плату в розмірі близько 7000 гривень та пенсію, інших дітей немає, аліменти нікому не сплачує, ОСОБА_1 , вказуючи на приписи норм права, які містяться в ст.ст. 199-201 Сімейного кодексу України, просить стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення сином двадцяти трьох років за умови, що він буде продовжувати навчання.
22 березня 2022 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшло клопотання, у якому останнім уточнено позовні вимоги та, з огляду на наявність у відповідача інших утриманців, ставиться вимога про стягнення з нього на користь позивача аліментів на повнолітнього сина ОСОБА_3 на період його навчання в розмірі 1/6 заробітку (доходу) відповідача.
Відповідач відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.
Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 21 лютого 2022 року вказана позовна зава прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.
Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в судове засідання не з'явилися, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення останніх про місце, час та дату розгляду справи. Від представника позивача надійшло клопотання, у якому останній просить справу розглянути без його участі, участі позивача та третьої особи, і задовольнити змінені позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у якій зазначив, що не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на сина ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частини свого заробітку (доходу).
Суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на таке.
Судом установлено, що ОСОБА_2 є батьком сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є учнем 2Б (В) класу Загальноосвітнього Ліцею Комплексу Середніх Шкіл ім. Ігнація Яна Падеревського в м. Сулеювек з 01 вересня 2019 року, орієнтовно завершить навчання в 2024 році.
Вказані обставини не оспорюються відповідачем та підтверджуються даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Бабинською сільською радою Гощанського району 15 січня 2004 року, довідки Загальноосвітнього Ліцею Комплексу Середніх Шкіл ім. Ігнація Яна Падеревського в м. Сулеювек від 19 січня 2022 року.
Рішеннями Гощанського районного суду Рівненської області 02 грудня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано шлюб та 04 жовтня 2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від його доходу щомісячно, починаючи з 15 липня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку для кожної дитини.
Позивач, вказуючи на ухилення відповідача від обов'язку утримувати сина у зв'язку з тим, що він продовжує навчання, звернулася до суду з даним позовом про захист свого порушеного права.
Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, щодо виконання обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання, регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України), зокрема главами 15 та 16.
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати, що визначено ст. 198 СК України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу (ч. 1 ст. 200 СК України).
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин, зокрема продовження сином сторін по справі, ОСОБА_3 , навчання і у зв'язку з цим його потребою матеріальної допомоги відповідача, а також можливістю останнього надавати таку допомогу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
При цьому, суд враховує аргументи позивача щодо навчання сина та потреби у зв'язку із цим у матеріальній допомозі батька на період такого навчання, оскільки такі не спростовані відповідачем та знайшли своє підтвердження в ході дослідження наявних в матеріалах справи доказів.
Вказані докази, на переконання суду, є належними, допустимими та достовірними в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд, виходячи з вимог ст. 182 СК України, враховує матеріальне становище відповідача, який працевлаштований, сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина, що підтверджується письмовими доказами, виходячи з принципу розумності, справедливості, загальних засад цивільного судочинства, вважає необхідним визначити міру потреби позивача і міру можливості відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача.
При вирішенні даного спору суд застосовує норми права, які містяться в ст.ст. 182, 198-201 СК України, та на окремі з яких вірно посилається позивач у поданому позові.
За вказаних обставин, суд вважає, що права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, підлягають захисту шляхом задоволення позову частково.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що з відповідача в доход держави відлягає стягненню 992 гривні 40 копійок судового збору, що відповідатиме вимогам ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого на АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 січня 2022 року і до закінчення сином навчання у 2024 році, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 04 квітня 2022 року.
Суддя Ю.В. Оленич