Ухвала
01 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 756/3685/17
провадження № 61-2862ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД», товариства з обмеженою відповідальністю «ІСМ Інтернешнл ЛТД», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр», про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового приміщення, визнання недійсним договору купівлі-продажу місця стоянки та скасування державної реєстрації прав,
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» (далі - ТОВ «БІК «ПСП.ЛТД»), товариства з обмеженою відповідальністю «ІСМ Інтернешнл ЛТД» (далі - ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД»), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» (далі - ТОВ «ФБГ «Еліта-Центр»), в якому просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу жилого приміщення
від 17 липня 2001 року, укладений між ТОВ «БФК «ПСП.ЛТД» і ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД»; скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» на житлове приміщення № 55 площею 137,9 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі продажу стоянки від 17 липня 2001 року, укладений між ТОВ «БФК «ПСП.ЛТД» і ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД»; скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» на місце стоянки за № 40 площею 10,6 кв. м у підземній автостоянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 14 вересня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «БФК «ПСП.ЛТД», ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД», третя особа - ТОВ «ФБГ «Еліта-Центр», про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового приміщення, визнання недійсним договору купівлі-продажу місця стоянки та скасування державної реєстрації прав, відмовлено.
Вирішено питання розподіл судових витрат.
22 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня
2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі заявник заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги та зазначив, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 14 вересня 2021 року його адвокат отримав 26 січня 2022 року у приміщенні Оболонського районного суду м. Києва.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -
у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Дослідивши постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня
2021 року встановлено, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про розгляд справи та судове засідання, оскільки 13 вересня 2021 року він подав до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Також, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року була зареєстрована 24 вересня 2021 року, а оприлюднена - 27 вересня
2021 року.
Таким чином строк на касаційне оскарження відраховується з дня, наступного за днем складання повного тексту постанови, і останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 25 жовтня 2021 року (понеділок).
Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 22 лютого
2022 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження на 120 днів.
Оскільки належних доказів порушень апеляційним судом порядку направлення копій постанови учасникам справи (заявнику), заявник не надав, а також не надав доказів неможливості раніше звернутися до суду першої інстанції із заявою про видачу копії оскаржуваних судових рішень, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
При цьому, заявник повинен був цікавитися рухом справи, так як апеляційна скарга була подана саме ним, а згідно з частиною першою статті 44
ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Також касаційна скарга залишається без руху з огляду на таке.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник посилається, як на підставу касаційного оскарження, на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Однак Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не може бути прийняте касаційним судом, оскільки воно
є загальним та не відповідає вимогам викладених у ЦПК України.
Зокрема, заявник не вказує, висновок Верховного Суду щодо якої саме норми права відсутній, та у яких, на думку заявника, подібних правовідносинах, відсутній висновок.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення вимог пунктів 2 частини другої статті 392 ЦПК України
у касаційній скарзі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць