Постанова
Іменем України
31 березня 2022 року
м. Київ
справа № 158/2344/20
провадження № 61-19192св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Микитюк Роман Васильович, на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 травня 2021 року у складі судді Поліщук С. В. та постанову Волинського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з відповідача на його користь 84 338,10 грн, отриманих у якості авансу за продаж транспортного засобу.
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти за невиконання умов, обумовлених у розписці у розмірі 3000 доларів США, еквівалент яких складає 85 196,70 грн, та 2200 євро, що еквівалентно 73 289,29 грн, компенсації вартості витрат за доставку автомобіля та оплату послуг позивача щодо придбання автомобіля.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухваласуду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивованітим, що позивач, його представник,будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судові засідання, що були призначені на 12квітня 2021 рокута 24 травня 2021року, а причини неявки визнані судом неповажними, оскільки на підтвердження поважності причин неявки ні позивач, ні його представник не надали належні та допустимі докази.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, не погодився з висновками судів, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасуватиоскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.
31 січня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що 11 квітня 2021 року на електронну адресу Ківерцівського районного суду представником позивача було направлене клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 12 квітня 2021 року об 11 год. 00 хв., з тих підстав, що представник зайнятий в Івано-Франківському міському суді у розгляді клопотання про продовження строків досудового розслідування та запобіжного заходу по кримінальному провадженню за частиною третьою статті 187 КК України.
Крім цього, 23 травня 2021 року на електронну адресу Ківерцівського районного суду надіслано ще одне клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 24 травня 2021 року на 10 год. Вказане клопотання мотивувалось тим, що представник позивача зайнятий в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області у розгляді кримінального провадження.
Суд першої інстанції не дав правової оцінки вказаним клопотанням представника позивача, а також не визнавав заявлені причини неявки неприбуття представника позивача в судове засідання неповажними.
Отже, суд безпідставно дійшов висновку про наявність підстав, відповідно до пункту 3 частини першої статті 157 ЦПК України, для залишення первісного позову без розгляду, оскільки позивач та його представник не з'явилися в судові засідання 12 квітня та 24 травня 2021 року з поважних причин, про що було подано завчасно відповідні клопотання.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому відзиві ОСОБА_2 в особі представника адвоката Чабана Р. Л. заперечував проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1 та просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані останнім ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2020 року позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цій справі. Призначено підготовче судове засідання у справі та належним чином повідомлено про день та час такого засідання сторін, про що містяться розписки у матеріалах справи.
29 жовтня 2020 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення боргу та понесених збитків.
Ухвалою від 30 листопада 2020 року об'єднано в одне провадження первісний та зустрічний позови і призначено підготовче засідання.
В подальшому розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався неодноразово, однак позивач та його представник були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, про що містяться розписки у матеріалах справи.
Представником позивача за первісним позовом Микитюком Р. В. подавалися клопотання про витребування доказів та про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 15 січня 2021 року закрито підготовче засідання і справу призначено до судового розгляду на 19 лютого 2021 року об 13 год. 30 хв. в режимі відеоконференції за заявою представника позивача Микитюка Р. В . Зобов'язано позивача надати оригінал боргової розписки, копія якої є у справі, визнано явку позивача ОСОБА_1 до суду обов'язковою.
Про дане засідання позивач ОСОБА_1 повідомлений рекомендованим листом 22 січня 2021 року, а його представник Микитюк Р. В. - 27 січня 2021 року (а. с. 109, 110).
У розгляді справи у вказаному засіданні в присутності представника позивача Микитюка Р. В. було оголошено перерву до 18 березня 2021 року об 15.00 год, що підтверджується розпискою Микитюка Р. В. (а. с. 116) та ОСОБА_1 , який отримав вказане рекомендоване повідомлення 15 березня 2021року (а. с. 124).
18 березня 2021 року судом зареєстровано подану в електронному вигляді заяву представника позивача Микитюка Р. В. , датовану 17 березня 2021 року, про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю транспортного сполучення через карантинні заходи (а. с. 120).
Судове засідання судом відкладено на 12 квітня 2021 року на 11.00 год, про що повідомлено сторін. ОСОБА_1 одержав рекомендоване повідомлення 29 березня 2021 року (а. с. 126), а його представник Микитюк Р. В. - 02 квітня 2021 року (а. с. 127).
12 квітня 2021 року на електронну адресу Ківерцівського районного суду представником позивача було надіслано клопотання про відкладення розгляду справи, яка була призначена на 12 квітня 2021 року на 11 год 00 хв., з тих підстав, що представник Микитюк Р. В. о 14.00 год у цей день зайнятий в Івано-Франківському міському суді у розгляді клопотання про продовження строків досудового розслідування та запобіжного заходу по кримінальному провадженні за частиною третьою статті 187 КК України.
Ківерцівський районний суд Волинської області ухвалою, зафіксованою в журналі судового засідання від 12 квітня 2021 року, відклав розгляд справи на 24 травня 2021 року на 10 год 00 хв., про що учасники справи були повідомлені належним чином. ОСОБА_1 вручено рекомендоване повідомлення 26 квітня 2021 року (а. с. 137), а його представнику Микитюку Р. В. - 26 квітня 2021 року (а. с. 136).
24 травня 2021 на електронну адресу Ківерцівського районного суду надійшло клопотання Микитюка Р. В. про відкладення розгляду справи, який призначено на 24 травня 2021 року об 10 год. 00 хв., з підстав зайнятості даного представника в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області у розгляді кримінального провадження за статтею 307 КПК України.
Дане клопотання отримано суддею 24 травня 2021 року о 10 год 30 хв., що засвідчено її підписом про час отримання з канцелярії суду (а. с. 141), тобто після вирішення питання про залишення позову без розгляду.
Клопотання Микитюк Р. В. направив на електронну пошту суду 23 травня 2021 року о 20 год 45 хв, тобто поза межами робочого часу в суді.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Учасники судового процесу та їхні представники, як зазначено у частині першій статті 44 ЦПК України, повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом зазначених положень цивільного процесуального закону повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Установивши, що позивач, явка якого була визнана обов'язковою судом, а також його представник, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явився в судове засідання (12 квітня 2021 року, 24 травня 2021 року), та не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України для залишення позову ОСОБА_1 про стягнення коштів - без розгляду.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , які за своїм змістом є аналогічними доводам касаційної скарги, суд апеляційної інстанції дав оцінку тим обставинам, що справа тривалий час перебувала на розгляді та її розгляд неодноразово відкладався, врахував повідомлення позивача та його представника про час та місце судового засідання, відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі та повторну неявку в судове засідання, погодився з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Крім того, апеляційний суд звернув увагу на те, що позивач (його представник) не були позбавлені можливості порушити перед судом повторне клопотання про проведення розгляду справи поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України в режимі відеоконференції, проте таким правом не скористались.
Висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з висновками Верховного Суду у постановах від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19, від 03 червня 2021 року у справі № 675/1566/19, від 03 червня 2021 року у справі № 675/1434/19, від 16 червня 2021 року у справі № 675/1437/19, від 08 липня 2021 року у справі № 675/1538/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 675/1589/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16.
Судом першої інстанції надано належну оцінку процесуальній поведінці позивача та його представника, вжито необхідних заходів для забезпечення позивачу можливості реалізувати свої права в суді з дотриманням принципу змагальності сторін, права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи права інших учасників справи.
Колегія не приймає до уваги посилання у касаційній скарзі на неврахування судом першої інстанції направленого 23 травня 2021 року представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи та поважності причин його неявки в судове засідання 24 травня 2021 року, оскільки згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки досліджених судами доказів, які суди вважали достатніми для залишення первісного позову ОСОБА_1 без розгляду, а також до необхідності переоцінки цих доказів в контексті обставин, які заявник вважає такими, що виключають можливість залишення позову без розгляду, що в силу приписів статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Аргументи касаційної скарги зводяться до формальної незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями та не дають підстав для їх скасування.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судового збору, сплаченого за перегляд справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 травня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк