Ухвала
31 березня 2022 року
м. Київ
справа № 488/2444/21
провадження № 61-2618ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправними та скасування наказів про переведення та звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП «Адміністрація морських портів України», в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ДП «Адміністрація морських портів України» від 04 грудня 2020 року № 747-к про переведення ОСОБА_1 , інженера з економічної безпеки 2 категорії відділу аналізу, оцінки небезпек та загроз управління економічної безпеки апарату управління, на посаду економіста 1 категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління з 10 грудня 2020 року на умовах строкового трудового договору на період відпустки по вагітності і пологам ОСОБА_2 , з посадовим окладом згідно із штатним розписом; визнати протиправним та скасувати наказ ДП «Адміністрація морських портів України» від 20 січня 2021 року № 20-к про звільнення ОСОБА_1 , економіста 1 категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління, на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору); поновити його на роботі на посаді інженера з економічної безпеки 2 категорії відділу аналізу, оцінки небезпек та загроз управління економічної безпеки апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України»; стягнути з ДП «Адміністрація морських портів України» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 січня 2021 року по 13 жовтня 2021 року, який складає 203 891, 22 грн, та 5 тис. грн витрат на правову допомогу.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано накази ДП «Адміністрація морських портів України» від 04 грудня 2020 року № 747-к про переведення ОСОБА_1 , інженера з економічної безпеки 2 категорії відділу аналізу, оцінки небезпек та загроз управління економічної безпеки апарату управління, на посаду економіста 1 категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління з 10 грудня 2020 року на умовах строкового трудового договору на період відпустки по вагітності і пологам ОСОБА_2 , з посадовим окладом згідно із штатним розписом та від 20 січня 2021 року № 20-к про звільнення ОСОБА_1 , економіста 1 категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору). Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з економічної безпеки 2 категорії відділу аналізу, оцінки небезпек та загроз управління економічної безпеки апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України».
Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 січня 2021 року по 13 жовтня 2021 року у розмірі 325 877, 42 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року апеляційну скаргу ДП «Адміністрація морських портів України» залишено без задоволення, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2021 року - без змін.
У лютому 2022 року ДП «Адміністрація морських портів України»подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судами норм матеріального
і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 800/538/17, від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 676/1679/18, від 15 жовтня 2019 року у справі № 908/1090/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17, від 22 грудня 2020 року у справі № 264/5235/19, від 23 грудня 2020 року у справі № 285/4227/18, від 30 липня 2021 року у справі № 263/6538/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 703/2695/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга ДП «Адміністрація морських портів України» на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
У касаційній скарзі, а також доданому до неї клопотанні ДП «Адміністрація морських портів України» просить зупинити виконання рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2021 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року у частині, що не підлягає негайному виконанню, до закінчення касаційного провадження, посилаючись на неможливість повороту виконання судового рішення у цій категорії спорів, а також вказуючи на специфіку діяльності підприємства й використання портових зборів. При цьому заявник вказує, що на виконання рішення суду ОСОБА_3 було виплачено 28 313,92 грн.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду
або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання).
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про зупинення виконання чи дії судового рішення,
суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи
чи обов'язки.
Колегія суддів вважає, що наведені заявником доводи, а також обставини, пов'язані із блокуванням морських портів України свідчать про необхідність зупинення на час касаційного розгляду виконання рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2021 року у частині стягнення з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 січня 2021 року по 13 жовтня 2021 року.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправними та скасування наказів про переведення та звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року.
Витребувати цивільну справу № 488/2444/21 з Корабельного районного суду м. Миколаєва або з суду першої чи апеляційної інстанції, в якому вона перебуває.
Клопотання державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про зупинення виконання рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2021 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року задовольнити частково.
Зупинити виконання рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2021 року у частині стягнення з державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 січня 2021 року по 13 жовтня 2021 року
Надіслати позивачу копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити йому право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою
і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 27 квітня 2022 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншому учаснику справи.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович