Ухвала
30 березня 2022 року
м. Київ
справа № 686/15526/21
провадження № 61-2557ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
у розмірі 19 673, 10 грн.
В обґрунтування свого позову банк зазначив, що 16 березня 2012 року
ОСОБА_1 на підставі заяви, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг, отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість перед банком у розмірі 19 673, 10 грн, з яких: 16 609, 45 грн - заборгованість за простроченим кредитом; 3 063, 65 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2022 року,у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
15 лютого 2022 року до Верховного Суду АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року
та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2022 року
і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно
вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,
що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -
на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах
та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених
у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, дотримання розумних строків розгляду справи, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах
про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,
яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у цій справі становить 19 673, 10 грн, тобто суму, яка станом
на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб (2 481, 00 грн х 100 = 248 100, 00 грн).
Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних в силу вимог процесуального закону, які відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
Заявник у касаційній скарзі вказав, що ним порушено питання
права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та зазначив, що справа для банку має виняткове значення, а тому є підстави для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд, враховуючи ціну позову, правовий статус банку на час розгляду судами цієї справи та доводи касаційної скарги, які значною мірою стосуються оцінки судами доказів у справі, що згідно статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції, з такими твердженнями АТ КБ «Приватбанк» не погоджується і вважає їх необґрунтованими.
Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі
слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня
2022 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі,
яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович