Справа № 457/183/22
провадження №2/457/139/22
про залишення заяви без руху
21 березня 2022 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Марчук В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Трускавецького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа про скасування арешту всього нерухомого майна, -
ОСОБА_1 звернулась до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Трускавецького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування арешту всього нерухомого майна.
Оглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, виходячи з предмету спору, змісту позовної заяви, долучених до неї матеріалів, враховуючи докази, які підлягають дослідженню, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Такий обов'язок, відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, лежить виключно на стороні, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також надати відповідні докази.
Відповідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В поданій позовній заяві позивач, на підтвердження фактичних обставин справи покликається на ряд документів, проте з долучених додатків до позовної заяви не вбачається таких.
Так, в 4 абзаці позовної заяви зазначено «…у Трускавецькому відділі державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області перебувало виконавче провадження № 49291526 з примусового виконання виконавчого листа №6-1366/10 від 14 березня 2011 року виданого Дніпровським районним судом м. Києва..», в 5 абзаці зазначено «10 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника…», в 6 абзаці - «17 березня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та повернуто виконавчий документ стягувачу.».
Однак, таких документів суду не надано, а тому не має належного та достовірного підтвердження вказаних фактів.
Згідно ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В частині 1 ст. 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно положень ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином вже на стадії підготовки позову позивач має визначити чіткий перелік доказів, якими будуть обґрунтовуватись заявлені позовні вимоги, додати дані докази до позовної заяви, а в разі їх відсутності - вирішувати питання про їх витребування.
Якщо доказ не може бути поданий разом із позовною заявою з об'єктивних причин, позивач повинен про це письмово повідомити суд та зазначивши: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Так, позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві не вказано, що відповідні документи на які вона посилається, неможливо долучити чи отримати.
Ба більше, суд звертає увагу на неприпустимість зловживання учасниками судового процесу своїми процесуальними правами, враховуючи те, що ухвалою Трускавецького суду Львівської області від 17 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Трускавецького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування арешту всього нерухомого майна вже було залишено без руху у зв'язку з поданням такої без додержання вимог статтей 175 і 177 ЦК України і в подальшому цю позовну заяву судом було повернуто позивачу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Трускавецького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування арешту всього нерухомого майна - залишити без руху.
Надати позивачці строк 7 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://trm.lv.court.gov.ua/sud1324/
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: В. І. Марчук