Справа № 523/17415/19
Провадження №2/523/1168/22
"24" березня 2022 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.,
за участю секретаря судового засідання - Чекалової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири,-
ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири. В обґрунтування позову зазначила, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . В наслідок неправомірних дій відповідача, яка є власником квартири АДРЕСА_2 в цьому ж будинку, її квартиру було залито, що призвело до пошкодження майна, а саме: стелі, стін, шпалери, електричної проводки, паркету та часткового пошкодженні меблів та килиму. У зв'язку з цим, позивач звернулась до суду з позовом про відшкодування шкоди заподіяної її майну та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.11.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 , було залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам ст. 177 ЦПК України.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз'яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.
Не погоджуючись з позовними вимогами, 09.01.2020 року (вх. 287) відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позовні вимоги є безпідставними, недоведеними та не обґрунтованими. Відповідач зазначає, що між нею та позивачем у справі тривалий час існують конфліктні ситуації, що підтверджується численним заявами та скаргами, як до правоохоронних органів, так як до виконуючого обов'язки директора ЖБК «Іллічівський -25», а відтак, порушення судового процесу, є спробою позивача стягнути на свою користь грошові кошти за відсутності на те будь-яких правових підстав. Відповідач зазначає, що факту затоплення квартири не було, що підтверджується заявою від 13.05.2019 року, акт складений 13.05.2019 року не відповідає формі складення актів, складений особисто позивачем у справі, до квартири позивача 13.05.2019 року виконуюча обов'язки директора ЖБК «Іллічівський-25» потрапити не змогла, з підстав недопущення її власником квартири. Акт, що складений 06.06.2019 року є не належним доказом, оскільки його складено та підписано ОСОБА_4 , який на момент складення акту не був виконуючим обов'язки, що підтверджується Наказом № 9 від 10.06.2019 року, про призначення ОСОБА_4 , на посаду.
Також, відповідач у відзиві зазначає, що позивач ОСОБА_1 , навмисно спричинила пошкодження та протікання труб теплопостачання в її квартирі, шляхом застосування важких предметів, якими стукала по трубам. Відповідач ОСОБА_2 , зазначає, що 13.05.2019 року зверталась з заявою до голови ЖБК з приводу виявлення пошкодження, та нею, як власницею квартири були прийняті міри щодо запобігання протікання води.
Крім іншого, відповідач зазначає, що позовна заява не містить доведеності факту причино-послідовного зв'язку, оскільки, акт, що складений 13.05.2019 року, складено без свідків, без власника квартири, тобто відповідача, а також в акті не зазначено, які саме пошкодження майна відбулись внаслідок затоплення квартири. З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.1 а.с.53-58).
До відзиву на позовну заяву, відповідачем надані копії документів на підтвердження обставин, що в ньому викладені, а саме: копія паспорта ОСОБА_2 , копія довідки, копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія заяви від 13.05.2019 року щодо стуку по радіаторам та їх протікання, копія характеристики, копія заяви від 13.05.2019 року щодо не допуску до квартири, копія заяви щодо конфлікту від 03.06.2019 року, копія заяви до правління ЖСК «Іллічівський-25», копія характеристики, копія колективної скарги (а.с.59-71).
Окремо, 09.01.2020 року, відповідач ОСОБА_2 , звернулась із клопотанням про приєднання до матеріалів справи - відео зйомки на флешці, копії заяви від 07.06.2019 року та копії талону-повідомлення № 19478 від 10.06.2019 року (т. 1 а.с.72-75).
Також, 09.01.2020 року (вх. № 287) відповідач ОСОБА_2 , звернулась до суду із клопотанням про виклик свідків, які за твердженням відповідача, можуть підтвердити факти та обставини, що спростовують позовні вимоги (т. 1 а.с.81-82).
Не погоджуючись з відзивом на позовну заяву, позивач ОСОБА_1 , 10.03.2020 року (вх. № 6793) звернулась на адресу суду з відповіддю на відзив, згідно якої зазначила, що відповідач в квартирі не проживає, житло здає в найм, квартира без ремонту, відповідач участі в утриманні житла не приймає. Також, у відзиві на позов позивач зазначає, що конфліктів вона не провокує, її квартиру було затоплено неодноразово. Затоплення квартири, з приводу якого складено акт від 13.05.2019 року, помітила, ще з вечора, однак, власники квартири, що знаходиться поверхом вище, двері не відчинили. Позивач зазначає, що внаслідок постійних затоплень її квартири, їй та її матері завдано моральну шкоду, вона позбавлена можливості продати квартиру. В решті відзив, судом не досліджується, оскільки не стосується предмету розгляду справи (т. 1 а.с.98-102).
Крім іншого, 26.03.2020 року (вх. № 8516) на адресу суду надійшли заперечення на позовну заяву за підписом відповідача ОСОБА_2 , згідно яких відповідач зазначає, що наприкінці червня 2019 року, вона отримала лист щодо необхідності відшкодування шкоди в розмірі: 28 000 гривень, що спричинено залиттям квартири. Відповідач зазначає, що позовна заява та лист вимога не містять логічного змісту та послідовності, оскільки претензія щодо сплати коштів надійшла в червні, в той час, як експертне дослідження було проведено лише в жовтні 2019 року, тобто експертизу щодо встановлення розміру завданих збитків експертом було здійснено лише після спливу 4 місяців. Також, відповідач просить не приймати до уваги висновок експерта, з підстав того, що його складено в порушення вимог ч.ч.1,5 та 6 ст. 106 ЦПК України. Також, відповідач зазначила, що висновок експерта не містить в собі висновків щодо причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженням в квартирі АДРЕСА_1 та діями власником квартири, тобто відповідача. Крім іншого, у запереченнях відповідач, просить не приймати до уваги Акт від 06.06.2019 року, з підстав того, що його підписано особою, яка не мала на те повноважень. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В решті заперечень щодо особистої поведінки позивача, та інших конфліктних ситуацій, заперечення судом не досліджується, оскільки не має відношення до предмету розгляду справи (т. 1 а.с.103-106). До заперечень відповідачем надані копії документів (т. 1 а.с.107-118).
В подальшому, 10.03.2020 року (вх. № 6793) на адресу суду за підписом позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи низки документів (т. 1 а.с.123-175).
Також, 04.06.2020 року (вх. № 14102) на адресу суду за підписом позивача ОСОБА_1 , надійшло клопотання про приєднання до справи додаткових доказів. а саме, акту про залиття від 15.05.2020 року (т. 1 а.с.177-178).
Крім іншого, 17.06.2020 року (вх. № 15107) на адресу суду надійшли заперечення за підписом відповідача щодо наданих позивачем копії документів та клопотань про їх приєднання до матеріалів справи. Згідно даних заперечень, відповідач заперечує щодо наявності потреби у дослідженні доказів наданих позивачем на підтвердження обставин позовних вимог (т. 1 а.с.181-182).
В подальшому, 11.08.2020 року (вх. № 20113) позивач надала суду відповідь на заперечення, згідно якого зазначила, що її квартира АДРЕСА_1 неодноразово, починаючи з 2015 року була затоплена власниками квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 . У відповіді позивач зазначає, що висновком експерта доведено факт того, що залиття її квартири, відбувається з квартири, що розташована поверхом вище. До відповіді на відзив надані копії документів на підтвердження обставин, що в ньому викладені (т. 1 а.с.190-193).
На адресу суду, 20.08.2020 року (вх. № 20985) надійшли заперечення за підписом відповідача ОСОБА_2 , щодо поданих документів позивача, які просить до уваги не приймати, оскільки останні носять суперечливий характер (т.1 а.с.194-195).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2021 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 , залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 (т. 1 а.с.245).
В подальшому, 11.01.2022 року (вх. № 485) на адресу суду за підписом позивача надійшли додаткові пояснення по справі, згідно яких вбачається, що позивач підсумувала свої позовні вимоги, звернула увагу суду на постійні затоплення, які були проігноровані відповідачами у справі, та зазначила, що сума відшкодування витрат на правничу допомогу з боку відповідача є тиском на позивача. На підставі викладеного просить: задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідачів на її користь 46 558 грн. 40 коп., відмовити відповідачу у стягненні витрат на правничу допомогу (т. 2 а.с.3-5).
В останнє судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Биков Дмитро Юрійович до суду не з'явились, на адресу суду 15.03.2022 року (вх. № 5652) надійшла заява позивача та 21.03.2022 року (вх. № 1868) заява представника позивача щодо можливості розгляду справи у відсутність сторони позивача, в яких позивач та адвокат зазначили про підтримку позовних вимог в повному обсязі (том. № 2 а.с.10-11).
Також, 23.03.2022 року (вх. № 5879) на адресу суду надійшли заяви за підписом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо можливості розгляду справи у відсутність відповідачів, в яких останні просили відмовити у позові в повному обсязі. ОСОБА_3 не скористався своїм правом на подання відзиву (том № 2 а.с.12,13).
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.3 ст. 211 ЦПК України).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, відзив, відповідь на відзив, заперечення та заяви учасників провадження, дослідивши докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що її квартира АДРЕСА_1 була залита 13.05.2019 року, 06.06.2019 року та 09.08.2019 року з квартири, що розташована поверхом вище, а саме, квартири АДРЕСА_2 , власниками якої є ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 . У зв'язку з цим, позивач просить стягнути на її користь відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які були спричинені внаслідок залиття.
Судом встановлено, що позивач зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 . Згідно технічного паспорту, виданого на ім'я позивача ОСОБА_1 , квартира розміщена на 5 поверсі, одинадцяти поверхового будинку, та складається з трьох кімнат (т. 1 а.с.7-10).
Щодо обставин залиття квартири, судом досліджуються Акти про залиття.
Так, згідно Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, (або холодного водопостачання) від 13.05.2019 року, вбачається, що останній складено та підписано комісією у складі: виконавчого директора ЖБК «Іллічівський-25» Височанською Н.Д., слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 , з приводу того, що в будинку АДРЕСА_1 , трапилось залиття квартири. У квартирі АДРЕСА_2 протік системи опалення, відбулось затоплення квартири АДРЕСА_1 . Причина залиття: ржаві стики з'єднання труб з батареями в квартирі АДРЕСА_2 . Системне опалення незадовільне. Висновки і рекомендації: провести заміну труби радіаторів в квартирі АДРЕСА_2 . Також, на Акті міститься підпис ОСОБА_2 , де зазначено: з актом не згодна, затоплення не було. Дата: 27.05.2019 рік (т. 1 а.с.5).
Згідно Акту від 06.06.2019 року останній складено головним інженером Крівцовим Д.В. , про те, що в будинку АДРЕСА_1 - трапилось залиття стелі, електричної дози, стіни, паркетної підлоги. Двері до квартири АДРЕСА_2 не відчинили. В Акті також, зазначено, що виконавчий директор Височанська - звільнилась. Акт підписано свідками: ОСОБА_8 , квартира АДРЕСА_3 , ОСОБА_9 , квартира АДРЕСА_4 , ОСОБА_10 , квартира АДРЕСА_5 . Підписи засвідчено виконавчим директором ОСОБА_4 (т. 1 а.с.4).
Також, судом досліджується Акт про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 09.08.2019 року, складеного в складі головного інженера виконавця послуг Крівцова Д.А., в приводу того, що 09.08.2019 року в будинку АДРЕСА_1 трапилось залиття на системі центрального опалення - залиття стіни, паркету - підлоги у квартирі АДРЕСА_1 . Протік крана у квартирі АДРЕСА_2 розташованої поверхом вище, виявлено візуально. Необхідно замінити ділянки труб та усунути протік на вентилі. Висновки і рекомендації: аварія сталась по причині природнього старіння устаткування. Внаслідок течі заподіяна шкода майну власника квартири АДРЕСА_1 . Підписи, члени комісії: виконавчий директор - Магеровський В.Л., та сантехник ОСОБА_6 (т. 1 а.с.6).
Таким чином, судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 , та згідно Актів від 13.05.2019 року, 06.06.2019 року та 09.08.2019 року її квартира була затоплена, згідно актів - протік води відбувся з квартири, що розташована поверхом вище, а саме квартира АДРЕСА_2 .
Судом досліджується висновок експертного дослідження №78/19 від 22.10.2019 року, складений на підставі заяви ОСОБА_1 . Так, судовим експертом Рапач К.В., на підставі заяви власника квартири ОСОБА_1 , проведено будівельно-технічне дослідження вартості матеріального збитку, що виник внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 .
Вихідні дані: технічний паспорт на квартиру, свідоцтво про право власності на квартиру, Акти обстеження від 13.05.2019 року, 06.06.2019 року та 09.08.2019 року. Згідно висновку, зазначено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_5 від 03.07.1998 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 . Загальна площа квартири: 72, 3 кв. Обстеження проведено: 23.09.2019 року в присутності заявника ОСОБА_1 . В ході проведеного дослідження, експертом зроблено висновок, що технічний стан, наявність та характер пошкоджень оздоблювальних покриттів квартири АДРЕСА_6 вказує на їх залиття із вище розташованих приміщень витоками з системи опалення та водопостачання. Вартість матеріального збитку, що виник внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 складає: 27 449 грн. 00 коп.
До висновку надано кошторисний розрахунок №2-1-1 на ремонтно-відновлювальні роботи (т. 1 а.с.13-31).
Згідно квитанції №78/19 від 23.09.2019 року, ОСОБА_1 , сплатила 4 000 гривень за проведення експертизи (т. 1 а.с.32).
Також, позивач просила стягнути 1 170 гривень відповідно до накладної від 13.08.2019 року, по заміні кабелю. Судом, досліджується накладна, згідно якої визначено суму 1 170 гривень (т. 1 а.с.33).
Згідно відзиву на позовну заяву, та низки заперечень на позов, відповідач не визнає факту залиття квартири, як такого, що стався з її вини, зазначає, що в її квартирі сухо, течі води не виявлено, Акти складено з порушенням, висновок експерта проведено в супереч норм ст. 106 ЦПК України, позивач у справі є конфліктною, через дії позивача в квартирі відповідача відбулось пошкодження та протікання труб.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_2 . Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира належить ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , на праві спільної часткової власності (т. 1 а.с.61-62).
Судом, критично оцінюється позиції відповідачів та заперечення щодо відсутності протікання в квартирі АДРЕСА_2 , виходячи з наступного.
Судом досліджуються заява ОСОБА_2 , згідно якої остання зазначає, що внаслідок дій власника квартири АДРЕСА_1 в її квартирі стали протікати радіатори (т. 1 а.с.63). Крім іншого, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що «шляхом застосування важких предметів відбулось спричинення протікання труб теплопостачання поверхом вище. Також, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 , навмисно спричинила пошкодження та протікання труб теплопостачання в її квартирі, та вона з чоловіком прийняли міри щодо запобігання заливу квартири нижче, що підтверджуються відеозаписом (т. 1 а.с.55).
Таким чим, зазначені обставини в сукупності спростовують твердження відповідача щодо відсутності факту протікання води, як такого, крім іншого, наданий відповідачем відеозапис на фешносію спростовує позицію відповідача.
Судом, також критично оцінюється заява надана відповідачем щодо відсутності факту протікання води в квартирі АДРЕСА_2 . Дана заява складена та підписана ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , з приводу того, що 13.05.2019 року дані особи були свідками щодо того, що власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , не впустила виконавчого директора до квартири на огляд тощо (т. 1 а.с.65).
Судом, було досліджено Акт від 13.05.2019 року, який було складено та підписано зокрема, виконавчим директором Височанською Н.Д. , жодних приміток щодо складення акту не в межах квартири та не допуску до її огляду в Акті не зазначено.
Зокрема, судом досліджено флешносій наданий відповідачем на спростування обставин позову, з якого вбачається, що з батареї, яка стоїть на кухні, на стику з трубою є протікання води.
Таким, чином, факт протікання води з квартири відповідача, встановлений заявою відповідача, (т. 1 а.с.63), відеозаписом (т. 1 а.с.73), та власними твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, а також Актами.
Крім іншого, слід зазначити, що висновок судового експерта від 22.10.2019 року проведено на підставі безпосереднього візуального огляду квартири та, експертом взято до уваги Акти складені від 13.05.2019 року, 06.06.2019 року та 09.08.2019 року. Щодо обставин Акту складеного 09.08.2019 заперечення щодо нього, відповідач не висловила.
Судом не приймаються до уваги та не досліджуютьсь інші пояснення сторін, докази, характеристики, постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності, колективні скарги, диск щодо проколу коліс на авто тощо, оскільки такі лише свідчать та підтверджують наявність між сторонами особистих неприязних відносин. Предметом розгляду справи є стягнення шкоди внаслідок затоплення квартири, а відтак інші докази не мають значення для забезпечення правильного та всебічного розгляду справи.
В ході розгляду справи судом були допитані свідки.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що квартира позивача у справі ОСОБА_1 , була залита декілька разів, про які він точно пам'ятає, зокрема в 2017 році та в 2019 році. Свідок зазначив, що в квартирі були пошкоджені паркет, на стінах потьоки води.
Свідок ОСОБА_15 пояснила, що мала намір придбати квартиру позивача у справі, однак коли прийшла до квартири, то побачила, що та залита водою, стелі, стіни в кухні та ванній кімнаті. Самого заливу не бачила, проте бачила наслідки такого залиття.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що після заливу квартири, вона зустріла виконавчого директора будинку, та їй особисто повідомили, що квартиру ОСОБА_1 , залили, і вона підписує Акти про залиття, щоб ОСОБА_1 , залишили її в спокої. Свідок зазначила, що вона особисто в квартирі АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 не була, дані обставини їй відомі зі слів Височанської Н.Д .
Свідок ОСОБА_17 , зазначила, що вона проживала в квартирі АДРЕСА_2 з грудня 2018 року по 13.05.2019 року, в квартирі труби новими не були. В ранці вона поїхала додому, та їй подзвонили та повідомили про залив, у свою чергу вона зателефонувала чоловіку, який прийшов додому та все перевірив, в квартирі було сухо. Зазначила, що позов ОСОБА_1 , з приводу затоплення є бажанням позивача, висилити всіх мешканців з квартири АДРЕСА_2 .
Судом досліджуються нотаріально засвідчена заява свідка ОСОБА_9 . Так, згідно письмових свідчень ОСОБА_9 , остання зазначає, що 13.05.2019 року квартира АДРЕСА_1 була залита водою, зі стелі в кухні капала вода, стіни в кухні та в суміжній з кухнею кімнаті були мокрі, підлога була мокрою. Свідок також зазначила, що до цього часу наслідки останнього затопленні квартирі не ліквідовані, в квартирі добре видно підтьоки на стелі та стінах (т. 1 а.с.43).
Інші свідки, судом не допитані, про їх виклик та допит питання не порушувалось, сторона позивача та відповідача надали заяву про слухання справи за їх відсутності.
З огляду на свідчення допитаних в судовому засіданні свідків, судом встановлено, що квартира позивача дійсно була затоплена, протікання води відбувалось з квартири поверхом вище, наслідки заливу не ліквідовані.
Відповідно до ст.ст. 322, 360 ЦК України власник (співвласник - відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності) зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, брати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна.
Суд виходить із наявності вини відповідачів в спричиненні такої шкоди, оскільки залиття квартири позивача сталося через неналежний догляд відповідачів за технічним станом устаткування у своїй квартирі.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України). Під час вирішення спору про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, суд повинен з'ясувати: що стало причиною залиття, хто в цьому винен, тобто в результаті чиїх дій (бездіяльності) це сталося, причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) та спричиненою шкодою, розмір збитків.
З даного, слід зазначити, що причиною залиття квартири, стали протікання труб системи опалення, що підтверджується актами, про залиття квартири.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
З огляду на зазначене, суд вважає, що згідно Акту від 13.05.2019 року, підпис на якому ОСОБА_2 , поставила 27.05.2019 року з відміткою не згодна, затоплення не було, містить в собі наступні висновки і рекомендації: провести заміну труби радіаторів в квартирі АДРЕСА_2 (т. 1 а.с.5).
В подальшому, 09.08.2019 року складено Акт в якому зазначено: необхідно замінити ділянки труб та усунути течі на вентилі. Тобто, з даного слідує, що відповідач будучи обізнаною щодо наявності пошкоджень в трубах (особиста заява відповідача щодо пошкодження труб та проливу води), свідомо знехтувала рекомендаціями та допустила залив квартири.
Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Отже, в силу наведеного, вище, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
І такою є правова позиції ВС (в справі справа № 759/4781/16-ц; провадження № 61-9338св18).
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відповідно до презумпції завдавача шкоди не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини.
Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В абзаці 2 пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», з наступними змінами та доповненнями зазначено, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Згідно висновку експерта № 78/19 від 22.10.2019 року (т. 1 а.с. 13-31) розмір матеріального збитку, що виник внаслідок затопленням квартири АДРЕСА_1 складає: 27 449 грн. 00 коп.
З даного, приводу слід також зазначити, що судом відхиляються твердження відповідача щодо не можливості прийняття до уваги висновку експерта, з підстав його складення в порушення норм ЦПК України.
Так, ч. 1 ст. 106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта складений на його замовлення.
Судом встановлено, що висновок експертного дослідження № 78/19 проведено за заявою ОСОБА_1 , тобто, підстав для його не прийняття до уваги, як доказу доведення матеріального збитку у суду не має. Крім іншого, в ході розгляду справи, відповідач не ставила питання щодо проведення інших судових експертиз на спростування обставин викладених у позові.
Разом з цим, судом приймаються до уваги заперечення відповідачів щодо стягнення на користь позивача матеріальних збитків у розмірі: 1 170 гривень, оскільки, даний доказ наданий у вигляді накладної від 13.08.2019 року (а.с.33) не містить в собі даних щодо особи на чиє ім'я він був виписаний, не зазначено адреси квартири, а відтак не може бути таким, що підтверджує факт придбання саме позивачем у справі матеріалів необхідних для ремонту квартири тощо.
Вирішуючи питання щодо стягнення матеріальної шкоди, суд виходить того, що згідно з положеннями статті 1166 ЦК України, саме відповідачі мали довести відсутність своєї вини у залитті квартири позивача.
Дане обумовлено і принципом презумпції вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК), а саме, що відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Згідно з п. 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабміну № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ЦК власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Отже, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов'язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача або розміру шкоди, не заявляли та не надали інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Таким чином, в ході судового розгляду відповідачами не доведено та не надано суду доказів того, що шкода завдана майну позивача шляхом залиття її квартири сталась не з їх вини, то суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, визначеної відповідно до експертного висновку, відповідачами в солідарному порядку.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зважає на наступне.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п.п. 4, 5 Постанови Пленуму верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»). Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Таким чином, з врахуванням наведеної норми закону, встановлених по справі обставин, зокрема, того, що між сторонами наявні неприязні стосунки, відсутні нормальні добросусідські відносини, суд вважає, що позивач у своєму позові не навела, та не довела належними докази розмір моральної шкоди; при цьому відсутнє посилання на доказ, розрахунок розміру даної шкоди, а тому відмовляє у цій частині в їх задоволенні.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положення ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 19, 76-81, 106, 141, 247, 258, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 4,15,16,22,23,322,360,1166,1192 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) - матеріальну шкоду завдану внаслідок залиття квартири у розмірі: 27 449 гривень 00 коп., витрати понесені з надання експертного висновку у розмірі: 4 000 гривень, а всього стягнути - 31 449 (тридцять одну тисячу чотириста сорок дев'ять) тисяч гривень. 00 коп.
Стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) - витрати по сплаті судового збору у розмірі: 768 гривень 40 коп.
Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп., стягненню не підлягають, та віднесені за рахунок позивача.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складно 29.03.2022р.
Суддя: