Справа № 510/1829/21
Провадження № 2/510/686/22
24.03.2022 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,
за участю: секретаря - Березенко С.П.,
розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,
Відповідачі позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у її відсутності, про що надали письмову заяву.
Позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч.4ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та ОСОБА_1 ; копія довідки виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 18.05.2021р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ; копії свідоцтв про народження ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; копія звіту про проведення оцінки вартості нерухомого майна від 29.07.2021р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 29.05.2017р.; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.12.2020р.; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.07.2017р.; копія витягу з ДЗК про земельну ділянку від 18.12.2017р.; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.09.2021р.; копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.06.2021р.; копія листа Ренійської районної державної нотаріальної контори від 09.02.2022р.; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 08.02.2022р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_7 . За життя йому належало: житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 29.05.2017р., земельна ділянка площею 0,2500 га, призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.12.2020р. і/н 239546094, земельна ділянка площею 2,2442 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.12.2017р.
Після його смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_7 не розпорядився належним йому майном, заповіт не залишив. Тому, спадкоємство здійснюється за законом.
Спадкоємцями першої черги є донька - позивач ОСОБА_1 , сини - відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та дружина - відповідач ОСОБА_2 . Інших спадкоємців, які б мали обов'язкову долю у спадщині немає.
У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, ніхто із спадкоємців не звернувся до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Спадкова справа не відкривалась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 08.02.2022р. Однак, сторони по справі прийняли спадщину з наступних підстав:
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На момент відкриття спадщини, сторони проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_7 , про що свідчить довідка виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 18.05.2021р. Таким чином, позивач прийняла спадщину та не заявила про відмову від неї. Відповідачі на спадщину не претендують та не заперечують щоб позивач оформила її на своє ім'я.
Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак їй в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_7 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлого батька і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_7 позивач прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець першої черги. Відповідачі не заперечують проти того, щоб вказане майно оформила позивач на своє ім'я, про що надали відповідну заяву.
Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на:
житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 5124180500:02:001:0442, розташована по АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
земельну ділянку площею 2,2442 га, кадастровий номер 5124180500:01:001:0415, розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков