Справа № 522/5647/19
Провадження 1-кп/522/752/22
04 квітня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка, Чухлатського району, Костромської області, Російської Федерації, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця мешкання на території м. Одеси, раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , посилаючись на те, що підставою продовження строку запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України подовжують існувати на даний час, у ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків, потерпілого а також вчинити інший злочин.
У зазначеному випадку метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 , є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 є те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому існує необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, а також враховуючи те, що обвинувачений раніше судимий, не працевлаштований, тобто не має міцних соціальних зв'язків.
Також враховуючи те, що ОСОБА_5 , ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, з корисливих мотивів у зв'язку з відсутністю засобів для існування, не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєне кримінальне правопорушення.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просили змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , а у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи положення ст.ст. 7, 9 КПК України, суд вважає за необхідне, при розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, керуватись Конституцією України та загальними нормами кримінального процесуального закону, які регламентують питання щодо застосування запобіжних заходів на стадії судового провадження, зокрема ст. 29 Конституції України, а також ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178. 181, 183, 199, 331 КПК України.
Суд приймає до уваги положення ст. 29 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 199 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати обставини, які свідчать про те, що: заявлений ризик не зменшився або з явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою: наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, стан його здоров'я не перешкоджає його перебуванню у місці попереднього ув'язнення, застосований запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що не відпав і не зменшився ризик переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на покарання, яке загрожує обвинуваченому, в разі визнання його винуватим.
Ризик впливу на свідків та потерпілих підтверджується тим, що обвинувачений перед загрозою суворого покарання можуть вчинити дії, спрямовані на залякування потерпілих та свідків, з метою спотворення їх показань в суді.
За таких підстав ризик впливу на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні наразі є актуальним.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення зумовлений наявністю попередніх ризиків та може мати місце у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки обвинувачений ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, та на переконання суду останній може вдатися до спроб вчинення інших злочинів, в тому числі, аналогічно у зв'язку з відсутністю засобів для існування.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів може виявитися недостатнім для запобігання існуючим ризикам, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Разом з тим, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає можливості застосування застави відносно обвинуваченого оскільки злочини вчинені із застосуванням насильства.
Матеріали справи не містять відомостей або обставин, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
Згідно п. 20.5 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183 КПК України, суд -
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - продовжити до 03.06.2022 року включно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя:
04.04.22