Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/48/22
Провадження № 2/506/55/22
01.04.2022 року с.м.т. Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області
у складі головуючого судді Чеботаренко О.Л.
за участю секретаря судового засідання Таратунського С.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
27 січня 2022 року вказана позовна заява надійшла до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною видано виконавчий напис №45398, яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було звернуто стягнення на суму 27016 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 8000 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 19016 грн. та 1200 грн. за вчинення виконавчого напису. Загальна сума, що підлягає стягненню - 28216 грн. Про існування вказаного виконавчого напису позивачу стало відомо після отримання у січні 2022 року постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2021 року №67866703 про примусове виконання зазначеного виконавчого напису.
Разом з тим, позивач зазначила, що жодних письмових договорів з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», які зазначені в оспорюваному виконавчому написі, вона не підписувала.
Крім того, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, в редакції, яка діяла на час вчинення вищевказаного виконавчого напису, передбачено можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, а тому нотаріус в день вчинення виконавчого напису - 24.05.2021 року - керувався пунктом Переліку, який був незаконним та нечинним, тоді як повинен був відмовити ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» у вчиненні виконавчого напису щодо не посвідченого нотаріально договору. З цих підстав позивач просила визнати вищевказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1488,60 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн.
28.01.2022 року судом постановлено ухвалу про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником в судовому порядку.
Ухвалою від 01.02.2022 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Вказана ухвала була отримана представниками позивача та відповідача /а.с.31, 32/, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до суду не надійшло.
Поштовий конверт з ухвалою про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви з додатками, адресований третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олені Василівні повернувся до суду з довідкою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.34/.
При цьому, за інформацією, наданою Управлінням нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Міністерства юстиції України, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 07.11.2005 року за №6014 на ім'я Грисюк Олени Василівни анульовано згідно з наказом Міністерства юстиції України від 01.11.2021 року №3897/5 /а.с.18/.
Відзив на позов до суду не надійшов.
22.02.2022 року від представника відповідача до суду надійшли витребувані докази.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.
Судом були встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
06.07.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір №273138203 про надання кредиту в сумі 8000 грн. строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. У випадку користування кредитом понад встановлений договором строк, застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,7% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний електронним підписом /а.с.49-51, 52, 54/.
24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис №45398 про стягнення з ОСОБА_1 , як боржника за Кредитним договором 273138203 від 06 липня 2020 року, укладеним з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», правонаступником всіх прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 102 від 06 жовтня 2020 року є ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», правонаступником всіх прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05.08.2020 року, реєстр прав вимоги №5 від 16 квітня 2021 року є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», заборгованість за кредитним договором 273138203 від 06 липня 2020 року в сумі 27016 грн. та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1200 грн., а всього про стягнення 28216 грн. /а.с.13/.
На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченком Миколою Борисовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67866703 від 13.12.2021 року /а.с.14/.
13 грудня 2021 року приватним виконавцем у вказаному виконавчому провадженні винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди /а.с.15/.
Постановою приватного виконавця від 14.12.2021 року накладено арешт на кошти боржника /а.с.16/.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі - «Порядок»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону) і правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначене Главою 14 Закону та Главою 16 розділу II Порядку.
Так, згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
26.11.2014 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, нотаріус мав право вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Таким чином, на час вчинення оспорюваного виконавчого напису - 24.05.2021 року Перелік передбачав можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, до якого мають надаватися документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання (п.1 Переліку), однак укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був укладений в електронній формі та підписаний електронними підписами та не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем відповідних документів, за якими стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така ж позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 року по справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19): оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна позиція закріплена в постанові ВС від 15.04.2020 року № 158/2157/17.
На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.
Так як позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1488,60 грн. (з них: 992,40 грн. - за подачу позовної заяви; 496,20 грн. - за подачу заяви про забезпечення позову).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Разом з тим, заявляючи вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн., позивачем не дотримано вимог ст.ст.81, 137 ЦПК України та не долучено до матеріалів справи ні договору про надання правничої допомоги, яким має визначатись розмір гонорару адвоката за представництво в суді чи іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, ні доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (детального опису робіт), що сплачена або підлягає сплаті позивачем. Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача вказаних витрат на правничу допомогу.
Щодо Довідки про дії позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», яка складена ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та долучена до матеріалів справи представником відповідача, то даний кредит було відступлено ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року /а.с.54/. Разом з тим, копію вказаного договору факторингу до матеріалів справи не долучено, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити факт відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Щодо наданого суду представником відповідача копії договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, згідно з яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами, зазначеними у відповідних Реєстрах прав вимоги /а.с.55-60, 61, 62, 63/, то до матеріалів справи долучено лише форму реєстру прав вимоги /незаповнений бланк/, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити чи відступалися права вимоги вказаним договором факторингу щодо кредитного договору №273138203, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .
Тому надані представником відповідача вищевказана довідка щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та копія договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року не мають будь-якого доказового значення в даній справі.
Керуючись ст.ст.4, 5, 10 -13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 264-265, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 (проживає за адресою: с.Довжанка Подільського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул.Хоткевича Гната, буд.12, офіс 177), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна ( АДРЕСА_1 ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни №45398 про стягнення з ОСОБА_1 , як боржника за Кредитним договором 273138203 від 06 липня 2020 року, укладеним з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», правонаступником всіх прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 102 від 06 жовтня 2020 року є ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», правонаступником всіх прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05.08.2020 року, реєстр прав вимоги №5 від 16 квітня 2021 року є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», заборгованості за кредитним договором 273138203 від 06 липня 2020 року в сумі 27016 грн. та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1200 грн., а всього про стягнення 28216 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1488,60 грн.
В задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.
Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
СуддяО. Л. Чеботаренко