23 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 924/1155/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
ДП "Старокостянтинівський молочний завод": Карасьова О. С.,
ПАТ АБ "Укргазбанк": Токовенка О. В.,
арбітражного керуючого Завори О. І. (особисто),
СВК "Перший національний виробничий кооператив": Оніщука Є. О. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021
у складі колегії суддів: Савченка Г. І. - головуючого, Демидюк О. О., Павлюк І. Ю.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар"
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив"
про банкрутство
Короткий зміст і підстави наведених у клопотанні вимог та заперечень кредиторів
1. Господарським судом Хмельницької області здійснюється провадження у справі № 924/1155/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" (далі - ТзОВ "Подільський господар") до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" (далі - СВК "Перший національний виробничий кооператив", боржник) про банкрутство, яке з 10.11.2019 перебувало в процедурі розпорядження майном боржника.
2. 20.05.2021 до Господарського суду Хмельницької області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс" (далі - ТзОВ "Агро-Ормс") від 19.05.2021 № 19/05-21-2 про введення процедури санації СВК "Перший національний виробничий кооператив" і затвердження плану санації боржника та призначення керуючим санацією СВК "Перший національний виробничий кооператив" арбітражного керуючого Завори О. І.
3. Клопотання ТзОВ "Агро-Ормс" мотивоване прийняттям зборами кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив", на підставі складеного арбітражним керуючим Заворою О. І. плану санації, рішення, оформленого протоколом від 19.05.2021, про: схвалення плану санації СВК "Перший національний виробничий кооператив"; звернення до суду з клопотанням про введення процедури санації боржника та затвердження плану санації; надання повноважень голові комітету кредиторів боржника подати до суду клопотання про введення процедури санації та затвердження плану санації боржника; погодження кандидатури арбітражного керуючого Завори О. І. як керуючого санацією боржника; надання повноважень голові комітету кредиторів боржника звернутися до суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого Завори О. І. як керуючого санацією; дострокове припинення повноважень комітету кредиторів боржника у складі ТзОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор", ТзОВ "ФГ Тракт" та ТзОВ "Подільський господар"; обрання нового складу комітету кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив" у кількості трьох кредиторів; обрання до складу комітету кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив" таких кредиторів - ТзОВ "Агро-Ормс", ТзОВ "ФГ Тракт", ТзОВ "Лотівка Еліт"; обрання головою комітету кредиторів боржника ТзОВ "Агро-Ормс".
4. Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" (далі - ДП "Старокостянтинівський молочний завод") щодо затвердження плану санації боржника заперечує, зокрема, зазначаючи, що до плану санації не було надано рішення загальних зборів СВК "Перший національний виробничий кооператив" про схвалення напрямків та заходів для оздоровлення його фінансово-господарського становища, в тому числі умови залучення ФОП Стеценка Д. В., з урахуванням чого на розгляд кредиторам розпорядником майна був наданий суто "технічний" документ, яким зафіксовано зобов'язання боржника перед кредиторами та в якому, окрім фінансової інвестиції для погашення кредиторських вимог з відшкодування судового збору та фінансової реструктуризації (списання, прощення, розстрочення), інших санаційних заходів щодо відновлення платоспроможності боржника із зазначенням переліку конкретних дій та строків щодо їх реалізації в процедурі санації, не зазначено. Тож, як стверджує ДП "Старокостянтинівський молочний завод", запропонована фінансова санація не доводить покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, а затягує строк реалізації заходу щодо відновлення платоспроможності відповідно до плану санації до п'ятнадцяти років для кредиторів, які проголосують проти схвалення санації.
5. Крім того, ДП "Старокостянтинівський молочний завод" звертає увагу на відсутності в плані санації аналізу фінансового стану боржника, що відображає спроможність забезпечувати господарську діяльність, розміщення і використання ресурсів підприємства; ненадання доказів наявності джерел, які б сприяли відновленню платоспроможності ДП "Старокостянтинівський молочний завод"; відсутності підтвердження наявності у боржника всього переліченого в таблицях 5, 6 плану санації заставного майна; відсутності в плані санації розрахунку соціально-економічних наслідків проведеної санації та недоведення здатності в більшому розмірі погасити кредиторську заборгованість ніж у випадку ліквідаційної процедури; непрогнозованість витрат та доходів у боржника під час реалізації санаційних заходів, у тому числі розміру грошової винагороди арбітражного керуючого, як керуючого санацією. До того ж, як зазначає ДП "Старокостянтинівський молочний завод", суду не надана заява ФОП Стеценка Д. В. про залучення як інвестора у справі та жодних документів, які б підтверджували його платоспроможність як інвестора.
6. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") щодо затвердження плану санації боржника заперечує, зазначаючи, зокрема, що майно забезпечене заставою на сьогодні відсутнє у боржника та місцезнаходження його невідоме. Адже у відповідь на запит про отримання інформації стосовно наявності, місцезнаходження заставного майна, боржник повідомив, що у разі звернення стягнення на предмет застави, СВК "Перший національний виробничий кооператив" буде виконувати відповідне рішення у встановленому законом порядку та у випадку звернення стягнення на предмет застави і невиконання боржником рішення про звернення стягнення (виконавчого напису або рішення суду), таке рішення може виконуватись в примусовому порядку, який визначений Законом України "Про виконавче провадження".
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
7. Ухвалою від 11.01.2019 Господарський суд Хмельницької області відкрив провадження у справі № 924/1155/18 про банкрутство СВК "Перший національний виробничий кооператив"; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; призначив розпорядника майна боржника; вирішив інші процедурні питання.
8. 29.07.2019 Господарський суд Хмельницької області постановив ухвалу, якою затвердив реєстр вимог кредиторів у справі № 924/1155/18 про банкрутство СВК "Перший національний виробничий кооператив" в загальному розмірі 115 710 792,64 грн, а саме: 1) ТзОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" з сумою вимог 12 276 060,51 грн, у тому числі: основний борг в сумі - 12 276 060,51 грн (четверта черга задоволення); судові витрати в сумі - 3 842,00 грн (перша черга задоволення); 2) ТзОВ "ФГ Тракт" з сумою вимог - 10 000 000,00 грн, у тому числі: основний борг в сумі - 10 000 000,00 грн (четверта черга задоволення); судовий збір в сумі - 3 842,00 грн (перша черга задоволення); 3) Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби з сумою вимог - 6 879 367,69 грн, у тому числі: основний борг в сумі - 52 596,43 грн (перша черга задоволення); основний борг в сумі - 6 484 548,49 грн (третя черга задоволення); неустойка (пеня, штраф) - 342 222,77 грн (шоста черга задоволення); судовий збір в сумі - 3 842,00 грн (перша черга задоволення); 4) ДП "Старокостянтинівський молочний завод" з сумою вимог - 6 704 643,96 грн, у тому числі: основний борг в сумі - 5 961 607,96 грн (четверта черга задоволення); неустойка (пеня, штраф) - 743 036,00 грн (шоста черга задоволення); судовий збір в сумі - 3 842,00 грн (перша черга задоволення); 5) ТзОВ "Подільський господар" з сумою вимог - 9 873 010,63 грн, у тому числі: основний борг в сумі - 9 447 421,59 грн (четверта черга задоволення); неустойка (пеня, штраф) - 425 589,04 грн (шоста черга задоволення); судовий збір в сумі - 21 462,00 грн (перша черга задоволення); 6) ТзОВ "Лотівка Еліт" з сумою вимог - 5 606 088,78 грн, у тому числі: основний борг в сумі - 5 433 223,03 грн (четверта черга задоволення); неустойка (пеня, штраф) - 172 865,75 грн (шоста черга задоволення); судовий збір в сумі - 3 842,00 грн (перша черга задоволення); 7) ТзОВ "Агро-Ормс" з сумою вимог - 5 000 000,00 грн, у тому числі: основний борг в сумі - 5 000 000,00 грн (четверта черга задоволення); судовий збір в сумі - 3 842,00 грн (перша черга задоволення); 8) ТзОВ "СК Бужок" з сумою вимог - 2 016 165,35 грн, у тому числі: основний борг в сумі - 2 016 165,35 грн (четверта черга задоволення); судовий збір в сумі - 3 842,00 грн (перша черга задоволення); 9) ТзОВ "Буковинський сад" з сумою вимог - 1 053 778,08 грн, у тому числі: основний борг в сумі - 1 053 778,08 грн (четверта черга задоволення); судовий збір в сумі - 3 842,00 грн (перша черга задоволення); 10) ТзОВ "Цехаве Корм ЛТД" з сумою вимог - 316 014,28 грн, у тому числі: основний борг в сумі - 316 014,28 грн (шоста черга задоволення); судовий збір в сумі - 3 842,00 грн (перша черга задоволення); 11) ДП "Спецагролізинг" з сумою вимог - 486 902,93 грн, у тому числі: основний борг в сумі - 164 361,77 грн (четверта черга задоволення); неустойка (пеня, штраф) - 322 541,16 грн (шоста черга задоволення); судовий збір в сумі - 3 842,00 грн (перша черга задоволення); 12) ПАТ АБ "Укргазбанк": судовий збір в сумі - 3 842,00 грн (перша черга задоволення). Окремо внесені вимоги забезпеченого кредитора - ПАТ АБ "Укргазбанк" з сумою вимог - 55 435 036,43 грн.
9. 31.03.2021 на адресу суду надійшло клопотання ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (кредитор) про визнання СВК "Перший національний виробничий кооператив" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Завори О. І. До клопотання додано протокол зборів кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив" від 29.03.2021 на яких прийнято зазначені рішення.
10. Як установив суд першої інстанції, розпорядник майна СВК "Перший національний виробничий кооператив" - арбітражний керуючий Завора О. І. проінформував збори кредиторів про здійснену роботу. Зокрема, повідомив, що внаслідок відсутності необхідних документів станом на 29.03.2021 аналіз господарсько-фінансового стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становищах на ринках не проведений.
11. 22.10.2020 проведена інвентаризація майна за результатом якої підтверджено наявність частини майна СВК "Перший національний виробничий кооператив", а саме: вантажного спеціалізованого автомобіля (цистерна харчова ГАЗ 5312 1988 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ); вантажного спеціалізованого автомобіля (цистерна харчова ГАЗ 3309 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ); вантажного спеціалізованого автомобіля (цистерна харчова ГАЗ 3307 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_3 ); вантажного спеціалізованого автомобіля (цистерна харчова марки ГАЗ 5313, 1986 року випуску, державний номер НОМЕР_4 ), про що складено інвентаризацій опис від 22.10.2020.
12. 10.03.2021 проведена інвентаризація майна боржника за результатом якої підтверджено фактичну наявність частини майна СВК "Перший національний виробничий кооператив", а саме: автомобіля Мегсеdes-Bens 815, аналізатора молока АКМ-98 "фермер" (11 параметрів) 2, аналізатора молока АКМ-98 "фермер" (11 параметрів) 3; аналізатора молока АКМ-98 "фермер" (11 параметрів) 5; аналізатора молока АКМ-98 "фермер" (11 параметрів); вагів для тварин з НМЗ 600 кг (0,7*1,2); вагів платформних (1,0x1,0) з НМЗ 600 кг; вагів платформних (1,0x1,0) з НМЗ 600 кг та складено інвентаризаційний опис.
13. Крім того, суд першої інстанції встановив, що розпорядник майна також повідомив про проведену оцінку майна СВК "Перший національний виробничий кооператив", виявленого за результатами інвентаризації, яку здійснено суб'єктом оціночної діяльності - СПД Абрамовим О. І. Оцінювачем складено звіт про незалежну оцінку вартості колісних транспортних засобів та обладнання, в якому зазначено, що ринкова вартість майна боржника станом на 01.03.2021 без врахування ПДВ становить 696 948,00 грн.
14. Зборами кредиторів констатовано, що вартість всіх виявлених активів СВК "Перший національний виробничий кооператив" є меншою ніж його кредиторська заборгованість відповідно наявна неспроможність останнього відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації і погасити встановлені у порядку визначеному Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошові вимоги кредиторів інакше ніж через застосування ліквідаційної процедури.
15. 20.05.2021 від ТзОВ "Агро-Ормс" (кредитор) до суду надійшло клопотання про введення процедури санації СВК "Перший національний виробничий кооператив" та затвердження плану санації боржника, додатком до якого долучено: 1) протокол зборів кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив" від 19.05.2021 та 2) план санації СВК "Перший національний виробничий кооператив".
16. Пункт 1 плану санації СВК "Перший національний виробничий кооператив" містить заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, а саме: визнання безнадійним та списання податкового боргу СВК "Перший національний виробничий кооператив", який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації; надання права забезпеченому кредитору звернути стягнення на заставлене майно СВК "Перший національний виробничий кооператив" після затвердження плану санації господарським судом; прощення (списання) боргів СВК "Перший національний виробничий кооператив", що підлягають виплаті в шосту чергу; прощення (списання) частини боргів СВК "Перший національний виробничий кооператив"; задоволення частини вимог кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив"; відстрочення, розстрочення частини боргів СВК "Перший національний виробничий кооператив".
17. Відповідно до зазначених заходів затвердження плану санації СВК "Перший національний виробничий кооператив" господарським судом буде підставою для визнання податкового боргу боржника у розмірі 6 743 733,31 грн безнадійним та його списання.
18. Згідно з планом санації ПАТ АБ "Укргазбанк" має право звернути стягнення на заставлене майно СВК "Перший національний виробничий кооператив" перелічене в таблицях 5, 6, після затвердження плану санації господарським судом.
19. У таблиці 5 плану санації міститься перелік майна СВК "Перший національний виробничий кооператив", що є предметом застави згідно договору застави № 3/2018-3/6 (обладнання) від 17.04.2018. Зазначений перелік майна складається з 51 одиниці залишковою балансовою вартістю у розмірі 7 672 278,36 грн. Застава цього майна, переліченого у таблиці 5 плану санації, зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом від 08.05.2021 № Р97709.
20. В таблиці 6 плану санації міститься перелік майна СВК "Перший національний виробничий кооператив", що є предметом застави згідно договору застави № 3/2018-3/7 (транспортні засоби) від 17.04.2018. Зазначений перелік майна складається із 13 одиниць, залишковою балансовою вартістю у розмірі 2 765 279,36 грн. Застава цього майна, переліченого у таблиці 6 плану санації, зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом від 08.05.2021 № Р97710.
21. Ухвалою від 12.06.2021 Господарський суд Хмельницької області зобов'язав арбітражного керуючого - розпорядника майна надати до 11.08.2021 звіт про фінансово-майновий стан боржника та провести інвентаризацію майна боржника. Натомість арбітражним керуючим надано лист представника боржника у якому повідомляється, що інвентаризаційні описи від 22.10.2020 та 10.03.2021 акти інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності від 22.10.2020, копії яких наявні в матеріалах справи є актуальними на сьогоднішній день. Також зазначається про відсутність додаткових бухгалтерських та фінансових документів, крім тих, які були враховані попереднім розпорядником майна при складенні звіту про проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника щодо виявлення ознак фіктивного, приховуваного банкрутства або доведення до банкрутства.
22. Суд першої інстанції встановив, що із наявних у матеріалах справи інвентаризаційних описів необоротних активів від 22.10.2020 та від 10.03.2021 вбачається наявність майна у кількості 12 (дванадцяти) одиниць.
23. Пункт 1.5 плану санації передбачає задоволення частини вимог кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив" шляхом вчинення таких дій: керуючий санацією СВК "Перший національний виробничий кооператив" протягом п'яти робочих днів з дня отримання судового рішення про затвердження господарським судом плану санації СВК "Перший національний виробничий кооператив" вживає заходів, необхідних для відкриття спеціального рахунку для проведення санації та розрахунків з кредиторами (відкриття згаданого рахунку передбачено частиною шостою статтею 50 КУзПБ; керуючий санацією боржника протягом трьох робочих днів з дня відкриття спеціального рахунку для проведення санації та розрахунків з кредиторами (далі - санаційний рахунок) письмово повідомляє ФОП Стеценка Д. В. (далі - інвестор) про відкриття санаційного рахунку; інвестор протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення керуючого санацією СВК "Перший національний виробничий кооператив" про відкриття санаційного рахунку сплачує на санаційний рахунок 116 320,43 грн, а також суму грошових коштів, необхідну для оплати вартості послуг банківської установи, в якій буде відкрито санаційний рахунок; керуючий санацією СВК "Перший національний виробничий кооператив" протягом десяти робочих днів з дня зарахування на санаційний рахунок 116 320,43 грн проводить розрахунок з кредиторами, переліченими в таблиці 10 плану санації.
24. Суд першої інстанції встановив, що план санації не містить інформації щодо майнового та фінансового стану ФОП Стеценка Д. В.
25. Пунктом 1.6 плану санації передбачено порядок задоволення вимог кредиторів, що належать до класу кредиторів четвертої черги (таблиця 2), які проголосували проти схвалення плану санації СВК "Перший національний виробничий кооператив": виплата боргу відстрочується на п'ять років з дня затвердження господарським судом плану санації боржника (1.6.1.); виплата боргу розстрочується на десять років з дня закінчення п'яти років з дня затвердження господарським судом плану санації боржника (1.6.2.); виплата боргу на умовах розстрочення здійснюється в такому порядку: не пізніше тридцять першого грудня кожного з десяти років СВК "Перший національний виробничий кооператив" виплачує кожному кредитору, що належить до класу кредиторів четвертої черги (таблиця 2) який проголосував проти схвалення плану санації СВК "Перший національний виробничий кооператив", десять відсотків боргу СВК "Перший національний виробничий кооператив" перед таким кредитором, визнаному судовими рішеннями, переліченими в таблиці 1 (1.6.3.1.).
26. Апеляційний господарський суд установив, що в таблиці 1 плану санації міститься перелік конкурсних і забезпечених кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив", грошові вимоги яких визнано рішеннями у справі № 924/1155/18, розмір таких вимог та черговість. Таблиця 2 плану санації містить відомості про розмір кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації СВК "Перший національний виробничий кооператив".
27. Також план санації СВК "Перший національний виробничий кооператив" передбачає, що строк відновлення платоспроможності боржника є тотожним строку реалізації щодо відновлення його платоспроможності. Такі строки наведені у таблиці 11 плану санації, зокрема:
- визнання безнадійним та списання податкового боргу боржника, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації (пункт 1.1 плану санації) в день набрання законної сили судовим рішенням про затвердження плану санації боржника;
- надання права забезпеченому кредитору звернути стягнення на заставне майно боржника після затвердження плану санації господарським судом (пункт 1.2 плану санації) в день набрання законної сили судовим рішенням про затвердження плану санації боржника;
- прощення (списання) боргів боржника, що підлягають виплаті в шосту чергу (пункт 1.3 плану санації) - в день набрання законної сили судовим рішенням про затвердження плану санації боржника;
- прощення (списання) частини боргів боржника (пункт 1.4 плану санації) - в день набрання законної сили судовим рішенням про затвердження плану санації боржника;
- задоволення частини вимог кредиторів боржника (пункт 1.5. плану санації) у строки, визначені пунктами 1.5.1-1.5.4, пунктом 15 плану санації;
- відстрочення, розстрочення частини боргів боржника (пункт 16 плану санації) - в день набрання законної сили судовим рішенням про затвердження плану санації боржника.
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
28. 11.08.2021 Господарський суд Хмельницької області прийняв постанову у справі № 924/1155/18, якою відмовив у затвердженні плану санації СВК "Перший національний виробничий кооператив", поданого до суду 20.05.2021 ТзОВ "Агро-Ормс"; припинив процедуру розпорядження майном боржника СВК "Перший національний виробничий кооператив"; припинив повноваження арбітражного керуючого Завори О. І. як розпорядника майна боржника; визнав СВК "Перший національний виробничий кооператив" банкрутом; відкрив ліквідаційну процедуру строком на шість місяців - до 12.01.2022; ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Завору О. І.
29. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що у наданому плані санації СВК "Перший національний виробничий кооператив", окрім зобов'язання боржника перед кредиторами та фінансової інвестиції для погашення кредиторських вимог з відшкодування судового збору та фінансової реструктуризації (списання, прощення, розстрочення), не зазначено інших санаційних заходів щодо відновлення платоспроможності боржника із наведенням переліку конкретних дій та строків щодо їх реалізації в процедурі санації. Тож запропонована фінансова санація не доводить покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, а затягує строк реалізації заходу щодо відновлений платоспроможності відповідно до пункту 1.6 плану санації до п'ятнадцять років для кредиторів, які проголосують проти схвалення санації. Такий строк для відстрочення сплати боргу кредиторові, який проголосує проти схвалення плану санації, викликає сумнів у намірах боржника дійсно погасити кредиторську заборгованість та можливість відновити свою платоспроможність після погашенням вимог кредиторів внаслідок реалізації плану санації.
30. Крім того, як зазначив місцевий господарський суд, у плані санації відсутній аналіз фінансового стану боржника, що відображає спроможність забезпечувати господарську діяльність, розміщення і використання ресурсів підприємства. Доказів наявності джерел, які б сприяли відновленню платоспроможності СВК "Перший національний виробничий кооператив" та джерел погашення вимог кредиторів із розрахунку вартості оціненого майна (696 948,00 грн) до загальної суми вимог кредиторів (115 710 792,00 грн) також не надано. Також у матеріалах справи відсутні докази наявності заставного майна переліченого у таблицях 5, 6 станом на дату погодження плану санації кредиторами, що викликає сумнів у можливості в подальшому забезпеченому кредитору задовольнити свої вимоги шляхом продажу останнього.
31. Водночас, врахувавши прийняті рішення за результатами проведеного засідання зборів кредиторів боржника від 29.03.2021 та встановлені обставини справи щодо наявності значної кредиторської заборгованості боржника, відсутності відомостей щодо наявності активів підприємства необхідних та достатніх для погашення існуючої кредиторської заборгованості, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність ознак, які свідчать про збитковість підприємства, з урахуванням чого визнав СВК "Перший національний виробничий кооператив" банкрутом, з відкриттям ліквідаційної процедури строком на шість місяців до 11.02.2022.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
32. Постановою від 28.09.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд скасував постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.08.2021 у справі № 924/1155/18; прийняв нове судове рішення, яким затвердив план санації СВК "Перший національний виробничий кооператив" у справі № 924/1155/18, схвалений зборами кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив", що відбулися 19.05.2021 (протокол зборів кредиторів від 19.05.2021), конкурсними кредиторами (протокол голосування класу кредиторів четвертої черги щодо плану санації СВК "Перший національний виробничий кооператив" від 19.05.2021); ввів процедуру санації СВК "Перший національний виробничий кооператив"; призначив керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Завору О. І.
33. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована ненаданням місцевим господарським судом оцінки дотримання порядку схвалення плану санації СВК "Перший національний виробничий кооператив", який обмежився аналізом фінансово-господарського стану боржника та плану санації, тоді як передбачені ним заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у статтях 51, 52 КУзПБ, адже його схвалено зборами кредиторів боржника, він містить заходи, які не суперечать КУзПБ та спрямовані на погашення вимог кредиторів, а в результаті - відновлення платоспроможності боржника у межах строку процедури санації, у зв'язку з чим, наявні підстави для його затвердження.
34. Крім того, апеляційний господарський суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відсутність майна забезпеченого заставою за своїм місцезнаходженням, є підставою для відмови у затвердженні плану санації, оскільки така обставина відповідно до чинного законодавства сама по собі не забороняє вводити процедуру санації. В цьому випадку ПАТ АБ "Укргазбанк" є забезпеченим кредитором, тому заставне майно може бути продане відповідно до Закону України "Про заставу" незалежно від введення чи не введення процедури санації.
35. Також суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що план санації не містить інформації щодо майнового стану ФОП Стеценко Д. В. (інвестор), оскільки вимога щодо підтвердження вимог майнового стану інвестора не обов'язкова відповідно до КУзПБ. У процедурі санації можлива заміна інвестора.
36. Окрім того, як зауважив апеляційний господарський суд, фактично за затвердження плану санації проголосували всі кредитори відповідного класу кредиторів. Утримання ДП "Старокостянтинівський молочний завод" від голосування не відповідає частині третій статті 53 КУзПБ, згідно якої кредитор, що приймає участь в голосуванні зобов'язаний схвалити або відхилити план санації.
37. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що план санації боржника відповідає вимогам частини сьомої статті 52 КУзПБ, а тому наявні підстави для його затвердження.
Короткий зміст вимог та підстав касаційних скарг
38. 25.10.2021 ДП "Старокостянтинівський молочний завод" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 924/1155/18, в якій просить оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.08.2021.
39. Також, 25.10.2021 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 924/1155/18 звернулося ПАТ АТ "Укргазбанк" з вимогами скасувати повністю оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.08.2021.
40. У якості підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та ПАТ АТ "Укргазбанк" посилаються на прийняття апеляційним господарським судом оскаржуваного судового рішення з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права без урахуванням висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що за своєю суттю підпадає під правове регулювання пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
41. Крім того, ДП "Старокостянтинівський молочний завод" в якості підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції посилається на порушення судом норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм КУзПБ у подібних правовідносинах у разі наявності обґрунтованих обставин, які вказують на формальність заходів зазначених у плані санації (пункт 3 частини першої статті 287 ГПК України).
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Доводи ДП "Старокостянтинівський молочний завод"
42. ДП "Старокостянтинівський молочний завод" в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, зокрема, таке:
- план санації не містить інформації щодо фінансово-господарського стану боржника на момент його затвердження, необхідного або орієнтовного розміру коштів, потрібних для відновлення роботи боржника. Попри те, що в плані санації заявлено про відсутність заборгованості із заробітної плати, господарська діяльність боржника не ведеться з 2019 року. Інформація про джерело виплати заробітної плати керівнику боржника Путрі М. В., винагороди представників боржника та арбітражного керуючого кредиторам боржника не доводилася;
- схвалення зборами кредиторів плану санації відбулося без ліквідаційного аналізу боржника, що залишив поза увагою суд апеляційної інстанції;
- помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що вирішення питання щодо доцільності введення процедури санації та схвалення його умов належить до компетенції кредиторів, оскільки остаточна оцінка наявності підстав для затвердження плану санації належить до повноважень суду;
- в матеріалах справи відсутній аналіз фінансового стану боржника, що відображає спроможність забезпечувати господарську діяльність, розміщення і використання ресурсів підприємства, докази наявності джерел, які б сприяли відновленню платоспроможності боржника;
- у плані санації, окрім зобов'язання боржника перед кредиторами та фінансової інвестиції в розмірі 116 320,43 грн для погашення кредиторських вимог з відшкодування судового збору (при кредиторських вимогах в сумі 115 710 792,00 грн) та фінансової реструктуризації (списання, прощення, розстрочення), не зазначено інших санаційних заходів, визначених частиною другою статті 51 КУзПБ;
- планом санації боржника передбачається виплата боргу для кредиторів, які проголосують проти його схвалення на умовах гірших, ніж задоволення вимог тих кредиторів, які голосують за схвалення плану санації;
- встановлені планом санації строки унеможливлюють виконання керуючим санацією приписів частини першої статті 57 КУзПБ;
- суд апеляційної інстанції не врахував особливостей правового, організаційного економічного, соціального функціонування кооперативів із застосуванням положень ГК України та Закону України "Про кооперацію", а саме, що члени кооперативу мали схвалити запропонований план санації до винесення його на розгляд зборів кредиторів.
Доводи ПАТ АТ "Укргазбанк"
43. ПАТ АБ "Укргазбанк" в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, зокрема, таке:
- апеляційний господарський суд залишив поза увагою, що план санації не відповідає вимогам частини сьомої статті 52 КУзПБ;
- суд апеляційної інстанції не врахував, що загальна вартість нерухомого майна боржника переданого в заставу банку та є предметом забезпечення складає 10 437 557,72 грн, тоді як не забезпечені вимоги становлять 44 997 478,71 грн. Однак планом санації не визначено клас незабезпечених кредиторів ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 44 997 478,71 грн, що є порушенням частини першої статті 52 КУзПБ;
- ПАТ АБ "Укргазбанк" не брав участі на зборах кредиторів 21.05.2021, а тому не може вважатися схваленим план санації класом забезпечених кредиторів;
- апеляційний господарський суд залишив поза увагою, що ПАТ АБ "Укргазбанк" як забезпечений кредитор в межах процедури санації позбавлений можливості в повному обсязі реалізувати своє право на продаж заставного майна;
- запропонована фінансова санація не доводить покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, а затягує строк реалізації заходу щодо відновлення платоспроможності до п'ятнадцяти років, що залишив поза увагою суд апеляційної інстанції.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи СВК "Перший національний виробничий кооператив"
44. СВК "Перший національний виробничий кооператив" у поданих до суду відзивах на касаційну скаргу просить залишити касаційні скарги ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та ПАТ АБ "Укргазбанк" без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, зазначаючи, зокрема таке:
- помилковими є доводи ПАТ АБ "Укргазбанк" про те, що його вимоги в розмірі 44 997 478,71 грн мали бути врегульованими планом санації як незабезпечена вимога, оскільки він визнаний судом забезпеченим кредитором в розмірі 55 435 036,43 грн;
- ПАТ АБ "Укргазбанк" не брав участі у голосуванні щодо схвалення плану санації, оскільки планом санації передбачено, що він має право звернути стягнення на все заставне майно після затвердження плану санації судом;
- надання ПАТ АБ "Укргазбанк" права звернути стягнення на заставне майно після затвердження плану санації дозволяє вживати йому заходи для ефективного захисту порушеного права;
- санаційні заходи, які передбачені планом санації, є достатніми для відновлення платоспроможності боржника;
- безпідставними є твердження ДП "Старокостянтинівський молочний завод" щодо відсутності в плані санації інформації про фінансово-господарський стан боржника, необхідний або орієнтований розмір коштів для відновлення його неплатоспроможності, оскільки план санації боржника повністю відповідає вимогам КУзПБ щодо змісту плану санації;
- план санації схвалено з дотриманням вимог, визначених статтею 52 КУзПБ. Тому неаргументованими є доводи ДП "Старокостянтинівський молочний завод" щодо схвалення його без дотримання законодавства про кооперацію;
- участь у голосуванні щодо схвалення плану санації мав брати тільки клас кредиторів четвертої черги. Кредитори четвертої черги схвалили план санації боржника;
- доводи скаржника про те, що встановлені планом строки санації роблять неможливим виконання керуючим санацією вимог частини першої статті 57 КУзПБ щодо надання письмового звіту є безпідставними, оскільки встановлений планом санації строк реалізації заходу щодо відновлення платоспроможності боржника перевищує п'ятнадцять днів тому керуючий санацією може виконати вимоги відповідної частини цієї статті.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
45. Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності/відсутності підстав для затвердження плану санації та введення процедури санації боржника.
46. Об'єктом касаційного перегляду є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021, якою суд апеляційної інстанції скасував постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.08.2021 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, та прийняв нове рішення, яким затвердив план санації та ввів процедуру санації боржника.
47. За своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції доводи скаржників фактично ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено пунктами 1, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
48. Отже, з огляду на зміст та характер доводів скаржників, в ході касаційного перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції необхідним є надання оцінки застосування судом апеляційної інстанції норм права з урахуванням підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
49. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржників Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи враховує таке.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
50. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
51. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
52. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
53. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 з поміж іншого, дійшла висновків, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт.
54. Відмінність предмета розгляду у справі, що переглядається судом та у постанові Верховного Суду, на яку посилається скаржник, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
55. Доводи ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та ПАТ АБ "Укргазбанк" у частині підстав касаційного оскарження визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України зводяться до посилання на прийняття постанови суду апеляційної інстанції без врахування висновків Верховного Суду щодо прийняття судом рішення про введення наступної судової процедури стосовно боржника, яка визначена положеннями статті 6 КУзПБ із застосуванням судового розсуду (постанови від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 19.11.2020 у справі № 908/2755/19, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20) та висновків щодо відсутності підстав для затвердження плану санації у разі наявності обґрунтованих обставин, які вказують на формальність заходів, які зазначено в плані санації (постанова від 15.01.2019 у справі № 910/11903/14).
56. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилаються ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та ПАТ АБ "Укргазбанк" у касаційних скаргах, суд касаційної інстанції зважає на таке.
57. Щодо аргументів ДП "Старокостянтинівський молочний завод" про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, встановлено, що у зазначеній справі предметом судового розгляду було питання правомірності припинення судом процедури розпорядження майном та визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури.
58. Верховний Суд у справі № 915/1261/16 на підставі аналізу положень статті 49 КУзПБ дійшов висновку, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
59. Водночас, як зауважив суд касаційної інстанції, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд першої інстанції обмежився лише посиланням на відсутність рішення комітету кредиторів щодо переходу до наступної процедури щодо боржника та наявність передбаченого частини четвертої статті 49 КУзПБ права суду за наявності ознак банкрутства прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, навіть за відсутності рішення комітету кредиторів.
60. Однак, суд першої інстанції не з'ясував причини неможливості проведення як зборів кредиторів, так і скликання та проведення засідання комітету кредиторів під час дії процедури розпорядження майном боржника.
61. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції визнав правомірним висновок суду апеляційної інстанції щодо передчасності визнання судом першої інстанції боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з огляду на не з'ясування ним причин неможливості проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів, а також обставин щодо неприйняття комітетом кредиторів рішення щодо переходу до наступної процедури щодо боржника.
62. Натомість у справі, що розглядається (924/1155/18) предметом судового розгляду є питання наявності/відсутності підстав для затвердження плану санації та введення процедури санації боржника, а встановлені обставини справи свідчать про наявність прийнятих зборами кредиторів боржника рішень щодо переходу до наступної судової процедури у справі.
63. Так само безпідставним є посилання ДП "Старокостянтинівський молочний завод" в якості неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 908/2755/19, в якій предметом судового розгляду було питання наявності/відсутності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
64. Верховний Суд у справі № 908/2755/19 на підставі аналізу положень статей 48, 49 КУзПБ дійшов висновку, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені частиною першою статті 6 КУзПБ із застосуванням судового розсуду.
65. У зазначеній справі, постановою суд першої інстанції припинив процедуру розпорядження майном боржника; визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру боржника із посиланням на прийняття зборами кредиторів боржника рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, відсутність у боржника згідно з результатами проведеної розпорядником майна інвентаризації боржника активів, за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість, а також неспроможність ним відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
66. Однак апеляційний господарський суд, з яким погодився суд касаційної інстанції, такі висновки місцевого господарського суду визнав помилковими, зазначивши, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявності ознак неплатоспроможності боржника, критично віднісшись до результатів інвентаризації та проведеної 16.03.2020 оцінки майна боржника, хоча вартість майна боржника визначена в результаті проведеної інвентаризації та складає 22 714 338 грн за наявності визнаної кредиторської заборгованості на суму 7 824 098,05 грн.
67. За наведеного, суд касаційної інстанції визнав правомірним висновок апеляційного господарського суду щодо існування у справі можливості задоволення вимог кредитора іншим шляхом, ніж визнання боржника банкрутом та застосування ліквідаційної процедури.
68. Аналогічно безпідставним є посилання ДП "Старокостянтинівський молочний завод" на висновок Верховного Суду, викладені у постанові від 29.07.2021 у справі № 925/409/20, в якій суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо передчасного визнання судом першої інстанції боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури зробивши висновок про те, що аналіз положень статті 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду.
69. Водночас суд касаційної інстанції у справі № 925/409/20 звернув увагу, що визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим з'ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном.
70. Однак, як встановив апеляційний господарський суд, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції не надав оцінку майнового стану боржника, даним про його активи та діям розпорядникам майна, направленим на виявлення майна та майнових активів.
71. За таких умов, Верховний Суд погодився із висновками суду апеляційної інстанції щодо неналежного й недостатнього дослідження судом першої інстанції обставин справи та передчасності рішення суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.
72. Також не заслуговують на увагу доводи ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та ПАТ АБ "Укргазбанк" про неврахування судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 910/11903/14, в якій суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у затверджені плану санації з огляду на відсутність в ньому обґрунтованих та реальних заходів до відновлення платоспроможності боржника, оскільки такі висновки зроблені судом у справі про банкрутство боржника, провадження в якій здійснювалося відповідно до Закону про банкрутство, тоді як розгляд справи № 924/1155/18 здійснюється відповідно до положень КУзПБ.
73. Отже, аналіз змісту наведених вище постанов на предмет подібності правовідносин, свідчить, що правовідносини у справах наведених ДП "Старокостянтинівський молочний завод", ПАТ АБ "Укргазбанк" та у справі, що розглядається, є неподібними, оскільки у цих справах є різним предмет судового розгляду, встановлені судами обставини та матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
74. За таких умов, помилковими є аргументи ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та ПАТ АБ "Укргазбанк" стосовно незастосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові висновків щодо прийняття судом рішення про введення наступної судової процедури стосовно боржника, яка визначена положеннями статті 6 КУзПБ із застосуванням судового розсуду (постанови від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 19.11.2020 у справі № 908/2755/19, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20) та висновків щодо відсутності підстав для затвердження плану санації у разі наявності обґрунтованих обставин, які вказують на формальність заходів, які зазначено в плані санації (постанова від 15.01.2019 у справі № 910/11903/14).
75. Тож наведені скаржниками підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.
76. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
77. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного господарського суду дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та ПАТ АБ "Укргазбанк" в цій частині на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України
78. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
79. Зі змісту наведеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
80. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
81. Аргументи ДП "Старокостянтинівський молочний завод" у цій частині обґрунтовані невірним застосуванням апеляційним господарським судом норм КУзПБ за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування таких норм у подібних правовідносинах у разі наявності обґрунтованих обставин, які вказують на формальність заходів зазначених у плані санації.
82. З огляду на зміст доводів скаржника в цій частині, заперечень учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій, під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення необхідним є вирішення питань, зокрема:
- щодо судового контролю при затвердженні плану санації боржника;
- щодо умов, які мають включатися до плану санації та перевірки порядку його схвалення.
83. Вирішуючи зазначені питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо судового контролю при затверджені плану санації боржника
84. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
85. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
86. Частиною першої статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
87. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
88. Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Водночас, захист приватного інтересу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (див. висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
89. Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
90. Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, які істотно відрізняють це провадження від позовного.
91. Застосування судами законодавства про банкрутство зобов'язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.
92. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.
93. Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
94. Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації.
95. Суд звертає увагу, що відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
96. За змістом абзацу другого частини першої статті 50 КУзПБ санація є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
97. До того ж, абзац 3 частини першої статті 51 КУзПБ визначає, що план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.
98. Суд враховує, що санація є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, адже за своє метою є направленою на усунення ознак неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці санації - від латинського "sanare", що означає "видужання", "оздоровлення".
99. Тож очевидно, що поданий на затвердження суду план санації боржника має відповідати меті визначеній у частині першій статті 50 КУзПБ та передбачати заходи спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, відновлення його платоспроможності та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
100. Тобто план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів (в повному обсязі або частково) внаслідок реалізації плану санації (близький за змістом висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19).
101. За приписами частини п'ятої статті 49 КУзПБ затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення.
102. Частиною восьмою статті 52 КУзПБ передбачено постановлення ухвали про відмову у затвердженні плану санації у разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства.
103. Зазначені норми за методом правового регулювання є імперативними, а тому при з'ясуванні наявності підстав для затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника необхідним є дослідження обґрунтованості таких підстав, відповідності меті та суті санації, а також змісту плану санації та порядку його схвалення вимогам КУзПБ.
104. Системний аналіз статей 49, 50, 52 КУзПБ свідчить, що процедура санації боржника проводиться під судовим контролем, який можна умовно розмежувати на такі етапи:
І етап - частини третя, п'ята статті 49, частини сьома, восьма статті 52 КУзПБ - суд здійснює перевірку плану санації на предмет дотримання порядку його схвалення, погодження забезпеченими кредиторами та відповідності його вимогам законодавства;
ІІ етап - частина третя статті 49, частина перша статті 50, частини сьома, восьма статті 52 КУзПБ - суд здійснює розгляд плану санації та за результатами розгляду постановляє ухвалу про затвердження плану санації та введення процедури санації або про відмову у затвердженні плану санації;
ІІІ етап - частини четверта, п'ята, шоста, дев'ята, десята, одинадцята статті 50 КУзПБ, частина п'ята статті 54 КУзПБ, частина сьома статті 55 КУзПБ, частина перша статті 56 КУзПБ, частини восьма-дванадцята статті 57 КУзПБ - суд здійснює функції нагляду за процедурою санації, що проявляється у його повноваженнях щодо накладення арешту на майно боржника та інших обмежень дій боржника щодо розпорядження його майном, розгляду заяв про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними, розгляду інформації керуючого санацією про виконання плану санації, розгляд заяв про відшкодування збитків, що виникли через відмову від виконання договору, у процедурі провадження у справі про банкрутство, припинення процедури санації достроково у разі невиконання умов виконання плану санації та/або в разі невиконання поточних зобов'язань боржника, розгляд змін до плану санації, скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, розгляд звіту керуючого санацією та скарг кредиторів, затвердження або відмова в затвердженні звіту керуючого санацією, продовження строку процедури санації тощо.
105. Ураховуючи наведене, з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, суд повинен займати активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації, яка має полягати в повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку його схвалення та дослідження змісту плану санації.
Щодо перевірки порядку схвалення плану санації та умов, які мають включатися до плану санації
106. Відповідно до частини першої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду в процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
107. Згідно з частиною другою статті 49 КУзПБ до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
108. За частиною третьою статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:
- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
109. Отже, саме суд у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення. Одним із судових рішень, яке може бути ухвалене судом частина третя статті 49 КУзПБ визначає ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації за умови його схвалення зборами кредиторів та погодження забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом.
110. Тлумачення частини п'ятої статті 49 КУзПБ за якою затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення свідчить, що цією нормою визначено обов'язок суду щодо перевірки дотримання порядку схвалення плану санації.
111. Порядок розгляду та схвалення плану санації кредиторами урегульовано статтею 52 "Розгляд плану санації кредиторами" КУзПБ.
112. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 52 КУзПБ з метою прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації усі конкурсні кредитори поділяються на класи. Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів. Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.
113. Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів. Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором (абзаци другий, третій частини першої статті 52 КУзПБ).
114. План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу (частина друга статті 52 КУзПБ).
115. Згідно із абзацом першим частиною третьою статті 52 КУзПБ прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.
116. Отже, схвалення плану санації кредиторами передбачає поділ усіх без винятку конкурсних кредиторів, в тому числі забезпечених кредиторів (вимоги яких в частині забезпеченій заставою утворюють окремий клас, а в частині не забезпечених заставою - включенню до класу незабезпечених кредиторів) на класи, кожен з яких голосує за схвалення/відхилення плану санації окремо шляхом голосування.
117. Абзацом другим частини третьої статті 52 КУзПБ визначено, що у голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.
118. У разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органом стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, які повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації, а також розмір та порядок задоволення вимог, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації (абзац третій частини третьої статті 52 КУзПБ).
119. Якщо план санації передбачає задоволення вимог окремого незабезпеченого кредитора негайно після затвердження плану санації, такі вимоги не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації (абзац другий частини п'ятої статті 52 КУзПБ).
120. План санації може містити умову про надання права одному або декільком забезпеченим кредиторам звернути стягнення на заставлене майно після затвердження плану санації господарським судом. У такому випадку такі забезпечені кредитори (у межах вимог, забезпечених заставою) не беруть участі у голосуванні щодо питання про схвалення, внесення змін або відхилення плану санації (абзацу третій частини п'ятої статті 52 КУзПБ).
121. Окрім того, за умовами абзацу першого частини п'ятої статті 52 КУзПБ не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації вимоги кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника.
122. З огляду на те, що зазначена норма в частині вжитого терміну "заінтересованими особами стосовно боржника" носить відсильний характер з метою визначення його правової характеристики слід звернутися до статті 1 КУзПБ, яка регулює понятійний апарат Кодексу.
123. Так, за змістом абзацу шостого частини першої статті 1 КУзПБ - заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
124. Граматичне тлумачення цієї норми свідчить про те, що законодавцем шляхом застосування сполучника "також" сформовано 3 групи з ідентифікуючими ознаками щодо кваліфікації осіб як заінтересованих, а саме:
І група - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство;
ІІ група - особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки;
ІІІ група - інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.
125. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 52 КУзПБ план санації вважається схваленим:
- класом незабезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.
- класом забезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі. В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.
126. Тобто за приписами частини четвертої статті 52 КУзПБ план санації вважається схваленим як зі сторони незабезпечених, так і забезпечених кредиторів за одночасної наявності двох умов:
1) за схвалення плану санації віддано: більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу (незабезпечені кредитори)/віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів (забезпечені кредитори);
2) якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному/цьому класі (незабезпечені/забезпечені кредитори).
127. Згідно із частиною сьомою статті 52 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:
- план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
- план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
- розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
128. Аналіз приписів абзацу другого частини третьої статті та частини сьомої статті 52 КУзПБ приводить до висновку, що при перевірці умов плану санації на суд покладається обов'язок з'ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у т.ч. для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим.
129. За таких умов, надання судом оцінки фінансово-економічного стану боржника задля встановлення ознак економічної ефективності, доцільності заходів відновлення платоспроможності боржника та з'ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації - спрямованості його на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника і задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів, а також розміру задоволених вимог кредиторів у порівнянні із процедурою ліквідації є правомірним та відповідає завданню та цілям судової процедури санації боржника.
130. Водночас частиною восьмою статті 52 КУзПБ закріплено право суду на відмову у затверджені плану санації у разі, якщо він не відповідає вимогам законодавства.
131. Частиною десятою статті 45 КУзПБ визначено, що в процедурі розпорядження майном розпорядник майна за участю боржника розробляє план санації боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.
132. Тобто підготовка та розроблення плану санації відноситься до прерогативи розпорядника майна, який згідно із частиною десятою статті 45 КУзПБ розробляє його за участю боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.
133. Вимоги до змісту плану санації наведено у статті 51 КУзПБ, яка визначає, що у плані санації:
- обов'язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника (абзац перший частини першої цієї статті);
- мають міститися заходи щодо відновлення платоспроможності боржника (абзац третій частини першої цієї статті);
- має передбачатися строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів (абзац четвертий частини першої цієї статті);
- обов'язково повинно передбачатися забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати (абзац п'ятий частини першої цієї статті);
- повинно передбачатися погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Кодексом, якщо самі кредитори не схвалили рішення про погіршення умов їхнього класу (частини п'ята цієї статті).
134. Умови щодо змісту плану санації боржника, визначені частинами першою, п'ятою статті 51 КУзПБ є обов'язковими.
135. Водночас, абзацом другим частини четвертої статті 51 КУзПБ визначено також умову, яка має передбачатися планом санації за певних обставин, зокрема разі провадження боржником діяльності, пов'язаної з державною таємницею, план санації має містити заходи із забезпечення охорони державної таємниці.
136. За змістом частини другої статті 51 КУзПБ заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; виконання зобов'язання боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить цьому Кодексу; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Кодексу; продаж частини майна боржника; виконання зобов'язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника; одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит; інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
137. Отже, однією з обов'язкових умов плану санації є визначення в ньому заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, перелік яких наведений частині другій статті 51 КУзПБ не є вичерпним. Головною метою таких заходів з урахуванням визначення поняття санації наведеного у статті 50 КУзПБ є оздоровлення фінансового-господарського становища боржника (іншими словами - відновлення його платоспроможності) та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів боржника.
138. Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого цим Кодексом (частина дев'ята статті 52 КУзПБ).
139. Ураховуючи наведене, КУзПБ передбачена певна сукупність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного статтею 52 КУзПБ план санації, підлягає затвердженню судом. Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання порядку його схвалення є підставою для відмови у його затвердженні.
Щодо суті касаційної скарги
140. Доводи касаційної скарги ДП "Старокостянтинівський молочний завод" зводяться до незгоди скаржника з висновками суду апеляційної інстанції про затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника.
141. За своєю суттю доводи касаційної скарги ДП "Старокостянтинівський молочний завод" фактично ґрунтуються на аргументах, зокрема щодо ненадання судом апеляційної інстанції належної оцінки умовам плану санації боржника на предмет відповідності його вимогам КУзПБ, доцільності введення процедури санації у справі.
142. Із установлених обставин справи вбачається, що 20.05.2021 від ТзОВ "Агро-Ормс" (кредитор) до суду надійшло клопотання про введення процедури санації СВК "Перший національний виробничий кооператив", додатком до якого долучено план санації боржника.
143. Апеляційний господарський суд, проаналізувавши умови поданого плану санації, дійшов висновку, що останній передбачає, згідно вимог частини другої статті 51 КУзПБ поетапне вирішення завдань щодо відновлення платоспроможності, а передбачені ним заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у статтях 51, 52 КУзПБ, з урахуванням чого скасував постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та прийняв нове рішення - про затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника.
144. Наведений висновок суду апеляційної інстанції зроблено із посиланням, зокрема, на таке:
- план санації СВК "Перший національний виробничий кооператив" був схвалений більшістю голосів кредиторів;
- у таблиці 1 плану санації міститься перелік конкурсних і забезпечених кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив", грошові вимоги яких, розмір таких вимог та черговість визнано рішеннями у справі № 924/1155/18;
- план санації передбачає, що строк відновлення платоспроможності боржника є тотожним строку реалізації щодо відновлення його платоспроможності;
- план санації передбачає, згідно вимог частини другої статті 51 КУзПБ поетапне вирішення завдань щодо відновлення платоспроможності. Передбачені планом санації заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у статтях 51, 52 КУзПБ, схвалено зборами кредиторів боржника, містить заходи, які не суперечать Кодексу та спрямовані на погашення вимог кредиторів, а в результаті й відновлення платоспроможності боржника.
145. Проте суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними, зробленими без належного з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності підстав для затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника.
146. Відповідно до частин першої-третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
147. Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
148. Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
149. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
150. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
151. З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
152. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
153. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику ЄСПЛ, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
154. Утім суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та залишив поза увагою.
Щодо дотримання порядку схвалення плану санації боржника та його відповідності вимогам законодавства
155. Висновок суду апеляційної інстанції в цій частині ґрунтується на тому, що план санації СВК "Перший національний виробничий кооператив" був схвалений більшістю голосів кредиторів, оскільки участь у голосуванні щодо схвалення плану санації мав брати тільки клас кредиторів четвертої черги, з яких за схвалення плану санації проголосувала більшість голосів кредиторів, а саме 32 948 з 51 349 (половина 25 674,50). ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (кількість голосів, що має кредитор 5 961) під час голосування утрималося від голосування.
156. Однак апеляційний господарський суд не врахував, що за приписами частини першої статті 52 КУзПБ у прийнятті рішення про схвалення або відхилення плану санації беруть участь усі без винятку конкурсні кредитори, які в залежності від черговості поділяються поділяються на класи, кожен з яких приймає участь у голосуванні окремо.
157. Відповідно до абзацу першого, дев'ятого частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
158. Частиною четвертою статті 48 КУзПБ визначено, що конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень. Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.
159. Аналіз змісту наведених норм свідчить, що кредитори шостої черги наряду з іншими кредиторським вимогами до боржника підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та урахуванню під час визначення голосів конкурсних кредиторів на зборах кредиторів, за винятком визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу.
160. Утім, наведеного суд апеляційної інстанції не врахував та дійшов помилкового й передчасного висновку із посиланням на приписи частини другої статті 47 КУзПБ про те, що клас кредиторів шостої черги правомірно не брав участі у голосуванні щодо схвалення плану санації боржника, оскільки погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливо лише в ліквідаційній процедурі.
161. Також передчасним є висновок апеляційного господарського суду щодо правомірної відсутності участі у голосуванні щодо схвалення плану санації боржника класу забезпечених кредиторів в особі єдиного забезпеченого кредитора - ПАТ АБ "Украгазбанк", мотивований із посиланням на наявність в плані санації умови про надання забезпеченому кредитору права звернути стягнення на заставне майно після затвердження плану санації.
162. За приписами частин четвертої, сьомої статті 52 КУзПБ план санації вважається схваленим за умови його схвалення класом забезпечених кредиторів. Винятком з цього правила згідно із абзацом третім частини п'ятої статті 52 КУзПБ) є визначення в плані санації умови щодо права забезпеченого кредитора на звернення стягнення на заставне майно після затвердження плану санації. У такому випадку забезпечений кредитор не бере участі у голосуванні щодо писання схвалення плану санації.
163. Дійсно, як вірно зауважив суд апеляційної інстанції, план санації містить умову про надання права ПАТ АБ "Укргазбанк" звернути стягнення на заставлене майно після затвердження плану санації господарським судом (пункт 1.2 плану санації).
164. Водночас абзацом другим частини першої статті 52 КУзПБ визначено, що вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.
165. У справі, що розглядається вимоги забезпеченого кредитора (ПАТ АБ "Укргазбанк") складають 55 435 036,43 грн.
166. Із установлених обставин справи вбачається, що згідно звіту про незалежну оцінку вартості колісних транспортних засобів та обладнання ринкова вартість майна боржника станом на 01.03.2021 без врахування ПДВ становить 696 948,00 грн
167. Верховний Суд звертає увагу, що 04.02.2021 судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було прийнято постанову у справі № 904/1360/19, в якій сформовано правовий висновок про те, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов'язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки). Кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент його реалізації. Застава (іпотека) припиняється, а вимоги забезпеченого кредитора вважаються погашеними у разі реалізації предмета застави (іпотеки) з дотриманням вимог КУзПБ.
168. Тобто вимоги забезпеченого кредитора до майнового поручителя, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні обмежується вартістю майна, переданого в заставу (іпотеку). Такі вимоги вважаються погашеними у разі реалізації предмета застави (іпотеки) з дотриманням вимог Закону про банкрутство (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 916/1142/18).
169. Натомість вимоги забезпеченого кредитора до майнового поручителя, який є одночасно боржником в основному зобов'язанні є забезпеченими лише в частині вартості предмета застави, а залишок вимог вважається незабезпеченим (подібний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18).
170. Однак, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та не надав оцінку природі вимог забезпеченого кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк", а саме: чи відповідні вимоги банку є вимогами пред'явленими до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов'язанні чи вимогами до майнового поручителя, який є одночасно боржником в основному зобов'язанні.
171. Крім того, апеляційний господарський суд не врахував приписи частини четвертої статті 52 КУзПБ щодо умов за яких план санації вважається схваленим як зі сторони незабезпечених, так і забезпечених кредиторів, одночасна наявність яких є обов'язковою.
172. Зокрема, суд апеляційної інстанції взяв в основу обрахунку голосів класу кредиторів четвертої черги лише умову визначену частиною четвертою статті 52 КУзПБ щодо схвалення плану санації більшою половиною голосів кредиторів, включених до відповідного класу та не взяв до уваги іншу обов'язкову умову схвалення плану санації - якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному/цьому класі (незабезпечені/забезпечені кредитори).
173. Також апеляційний господарський суд залишив поза увагою приписи частини п'ятої статті 52 КУзПБ та не надав оцінку кредиторам, які голосували за схвалення плану санації на предмет їх заінтересованості стосовно боржника із урахуванням визначення заінтересованої особи стосовно боржника, закріпленого у статті 1 КУзПБ.
174. Крім того апеляційний господарський суд дійшов висновку, що план санації передбачає, згідно вимог частини другої статті 51 КУзПБ поетапне вирішення завдань щодо відновлення платоспроможності, а визначені ним заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у статтях 51, 52 КУзПБ, схвалені зборами кредиторів боржника та спрямовані на погашення вимог кредиторів, а в результаті й відновлення платоспроможності боржника.
175. Як установили суди попередніх інстанцій, пунктом 1 плану санації такими заходами визначено: визнання безнадійним та списання податкового боргу боржника, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації; надання права забезпеченому кредитору звернути стягнення на заставлене майно СВК "Перший національний виробничий кооператив" після затвердження плану санації господарським судом; прощення (списання) боргів СВК "Перший національний виробничий кооператив", що підлягають виплаті в шосту чергу; прощення (списання) частини боргів СВК "Перший національний виробничий кооператив"; задоволення частини вимог кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив"; відстрочення, розстрочення частини боргів СВК "Перший національний виробничий кооператив".
176. Суд вкотре звертає увагу, що відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
177. Такою метою для процедури санації з урахуванням визначення поняття санації наведеного у абзаці другому частини першої статті 50 КУзПБ є оздоровлення фінансового-господарського становища боржника (іншими словами - відновлення його платоспроможності) та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів боржника.
178. Однак суд апеляційної інстанції не з'ясував та не надав оцінку чи дійсно наведені в плані санації боржника заходи є такими, що направлені на реалізацію мети та цілей процедури санації, визначених абзацом другим частини першої статті 50 КУзПБ із урахуванням розміру визнаних та затверджених судом кредиторських вимог до боржника 115 710 792,00 грн та вимог, які будуть погашені згідно плану санації 116 320,43 грн (близько 1 % суми кредиторської заборгованості), строку реалізації заходу щодо відновлення платоспроможності, що відповідно до плану санації складає до п'ятнадцяти років для кредиторів, які проголосують проти схвалення санації, відсутності заставного майна у боржника.
179. В даному контексті слід акцентувати увагу на тому, що правовідносини з санації розраховані лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування такого інституту не може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється від належного виконання зобов'язань перед кредиторами.
180. Окрім того, висновок апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника зроблений без аналізу дійсного фінансового-господарського стану боржника.
181. Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов'язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини 3 статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19).
182. Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури санації суперечить, зокрема приписам абзацу другого частини третьої статті та частини сьомої статті 52 КУзПБ за змістом яких при перевірці умов плану санації на суд покладається обов'язок з'ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у т.ч. для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим.
183. Ураховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції щодо схвалення плану санації боржника та відповідності його вимогам КУзПБ є передчасним, зробленим без належної оцінки порядку схвалення та визначених КУзПБ вимог до плану санації.
184. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
185. Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
186. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
187. Разом з тим, без дослідження і з'ясування наведених вище обставин ухвалене у справі оскаржуване судове рішення не можна вважати правомірними та обґрунтованими.
188. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
189. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
190. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
191. Не з'ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов'язані з ними докази, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, 269 частини п'ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності підстав для затвердження плану санації та введення процедури санації боржника.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
192. Ураховуючи наведене вище доводи касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, тоді як касаційна скарга ДП "Старокостянтинівський молочний завод" підлягає задоволенню судом частково.
193. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
194. Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
195. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
196. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, а тому враховуючи допущені порушення норм процесуального права, з урахуванням повноважень апеляційного суду, постановлене судове рішення апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
197. Під час нового розгляду справи, суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, зокрема, надати оцінку наведеним вище обставинам в контексті їх впливу на наявність/відсутність підстав для затвердження плану санації та введення процедури санації боржника.
198. Водночас, як уже зазначалося, оскільки підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі у цій частині.
Щодо судових витрат
199. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
200. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Висновки щодо застосування норм права
201. У справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження задля забезпечення дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації.
202. З метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, суд повинен займати активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації, яка має полягати в повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку його схвалення та дослідження змісту плану санації.
203. За приписами частини четвертої статті 52 КУзПБ план санації вважається схваленим як зі сторони незабезпечених, так і забезпечених кредиторів за одночасної наявності двох умов:
1) за схвалення плану санації віддано: більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу (незабезпечені кредитори)/віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів (забезпечені кредитори);
2) якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному/цьому класі (незабезпечені/забезпечені кредитори).
204. Аналіз приписів абзацу другого частини третьої статті та частини сьомої статті 52 КУзПБ приводить до висновку, що при перевірці умов плану санації на суд покладається обов'язок з'ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у т.ч. для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим.
205. Надання судом оцінки фінансово-економічного стану боржника задля встановлення ознак економічної ефективності, доцільності заходів відновлення платоспроможності боржника та з'ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації - спрямованості його на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника і задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів, а також розміру задоволених вимог кредиторів у порівнянні із процедурою ліквідації є правомірним та відповідає завданню та цілям судової процедури санації боржника.
206. КУзПБ передбачена певна сукупність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного статтею 52 КУзПБ план санації, підлягає затвердженню судом. Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання порядку його схвалення є підставою для відмови у його затвердженні.
207. Правовідносини з санації розраховані лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування такого інституту не може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється від належного виконання зобов'язань перед кредиторами.
На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Закрити касаційне провадження у справі № 924/1155/18 за касаційними скаргами Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
2. Касаційні скарги Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 924/1155/18 в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України задовольнити частково.
3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 924/1155/18 скасувати повністю.
4. Справу № 924/1155/18 направити на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
В. Я. Погребняк