"04" квітня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3827/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Енограй” до товариства з обмеженою відповідальністю “Вин агро” про стягнення 58 821,36 грн., -
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Енограй” (далі по тексту - ТОВ “Енограй”) звернулося до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Вин агро” (далі по тексту - ТОВ “Вин агро”) про стягнення 3% річних у розмірі 11 247,43 грн., збитків від інфляції у розмірі 45 573,93 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору купівлі-продажу від 05.09.2018р. в частині своєчасної оплати вартості товару.
Ухвалою суду від 10.01.2022р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу триденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
ТОВ “Вин агро” був повідомлений судом про відкриття провадження по даній справі в порядку письмового провадження шляхом направлення ухвали про відкриття провадження по справі від 10.01.2022р. на адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
21.01.2022р. до господарського суду було повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала суду від 10.01.2022р. була вручена відповідачеві 18.01.2022р.
Оскільки ТОВ “Вин агро” не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
05.09.2018р. між ТОВ “Вин агро” (Покупець) та ТОВ “Енограй” (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу винограду, відповідно до п. п. 1.1 - 1.2 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю виноград свіжий технічний врожаю 2018 р., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар в асортименті та в кількості, відповідно до видаткових накладних, підписаних між сторонами.
На виконання зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору купівлі-продажу від 05.09.2018р., ТОВ “Енограй” було поставлено на користь ТОВ “Вин агро” виноград, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000300 від 05.09.2018р. на суму 46 588,80 грн.; № РН-0000317 від 08.09.2018р. на суму 149 205,60 грн., № РН -0000318 від 10.09.2018р. на суму 195 794,40 грн.; № РН - 0000329 від 12.09.2018р. на суму 334 236,00 грн.; №№ РН - 0000330 від 13.09.2018р. на суму 188 728,80 грн.; №РН-0000344 від 14.09.2018р. на суму 243 597,60 грн.; № РН - 0000349 від 15.09.2018р. на суму 99 967,20 грн.; № РН - 0000354 від 17.09.2018р. на суму 138 552,00 грн.; №Р Н-0000355 від 18.09.2018р. на суму 187 680,00 грн., №РН-0000370 від 20.09.2018р. на суму 92 791,20 грн.; №РН-0000380 від 21.09.2018р. на суму 131 596,80 грн.; №357 від 16.09.2019р. на суму 5 265,00 грн., №358 від 17.09.2019р. на суму 58 545,00 грн., №359 від 18.09.2019р. на суму 4 935,00 грн.
16.11.2020р. ТОВ “Енограй” звернулось до ТОВ “Вин агро” із претензією, відповідно до якої позивач просив відповідача сплатити заборгованість за договором купівлі-продажу від 05.09.2018р., у загальному розмірі 593 204,20 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2021р. по справі №916/3643/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2021р., позовні вимоги ТОВ “Енограй” до ТОВ “Вин агро” було задоволено частково шляхом присудження до стягнення із відповідача суму основного боргу в сумі 523 204,20 грн., 3% річних в сумі 51 009,79 грн., збитки від інфляції у розмірі 44 709,49 грн., судовий збір у розмірі 9 283,85 грн. (всього 628 207,33 грн.).
Слід зазначити, що з наданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка була подана у межах справи №916/3643/20, а також змісту рішення суду від 23.04.2021р., вбачається, що ТОВ “Енограй” було заявлено до стягнення 3% річних та збитки від інфляції, нарахованих до 10.11.2020р.
З виписки з особового рахунку ТОВ “Енограй” вбачається, що грошові кошти у розмірі 628 207,33 грн., присуджені до стягнення із ТОВ “Вин агро” згідно рішення суду від 23.04.2021р., були перераховані відповідачем на рахунок позивача 03.08.2021р. Крім того, позивачем було надано інші виписки по банківському рахунку на підтвердження оплати відповідачем вартості отриманого товару.
20.08.2021р. ТОВ “Енограй” звернулось до ТОВ “Вин агро” із претензією, відповідно до якої позивач просив відповідача сплатити 3% річних у розмірі 11 247,43 грн. та збитки від інфляції у розмірі 45 573,93 грн., посилаючись на несвоєчасну оплату вартості поставленого товару, вартість якого була остаточно сплачена відповідачем лише 03.08.2021р.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ “Вин агро”, позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами договору купівлі-продажу від 05.09.2018р. зобов'язань не було своєчасно оплачено вартість поставленого товару, у зв'язку з чим, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних та збитки від інфляції за період, нарахування за який не було предметом спору у межах справи №916/3643/20.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд першочергово вважає за необхідне зазначити наступне.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Господарським судом у межах справи №916/3643/20 було встановлено, що ТОВ “Вин агро” в порушення прийнятих на себе за умовами договору купівлі-продажу від 05.09.2018р. зобов'язань не було у повному обсязі оплачено вартість поставленого ТОВ “Енограй” товару, що стало підставою для часткового задоволення заявлених останнім позовних вимог. Вказані обставини, в силу вимог ч. 5 ст. 75 ГПК України, не потребують повторного доведення під час вирішення даного спору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019р. по справі № 916/190/18 дійшла висновку, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність у ТОВ “Енограй” права здійснювати нарахування 3% річних та збитків від інфляції після ухвалення судом рішення у межах справи № 916/190/18, тобто до моменту повного виконання відповідачем за договором купівлі-продажу від 05.09.2018р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу від 05.09.2018р., позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано ТОВ “Вин агро” до сплати збитки від інфляції у розмірі 36 689,29 грн. та 3% річних у розмірі 8944,90 грн., які були нараховані на заборгованість за поставлений у 2018р. протягом періоду з 11.11.2020р. по 03.08.2021р.; збитки від інфляції у розмірі 8 884,64 грн. та 3% річних у розмірі 2 302,53 грн., які були нараховані на заборгованість за поставлений у 2019р. протягом періоду з 13.12.2020р. по 03.08.2021р.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції та трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість. Викладене має наслідком необхідність задоволення позовних вимог ТОВ “Енограй” до ТОВ “Вин агро” шляхом присудження до стягнення на користь позивача 3% річних у розмірі 11 247,43 грн., збитків від інфляції у розмірі 45 573,93 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Енограй” до товариства з обмеженою відповідальністю “Вин агро” позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача 3% річних у розмірі 11 247,43 грн. та збитків від інфляції у розмірі 45 573,93 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вин агро” /65114, Одеська область, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 140-А; ідентифікаційний код 34253750/ на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Енограй” /75052, Херсонська обл., Білозерський район, с. Софіївка, вул. Шмідта, 1-Б; ідентифікаційний код 32500739/ 3% річних у розмірі 11 247,43 грн. /одинадцять тисяч двісті сорок сім грн. 43 коп./, збитки від інфляції у розмірі 45 573,93 грн. /сорок п'ять тисяч п'ятсот сімдесят три грн. 93 коп./, судовий збір у розмірі 2270,00 грн. /дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 04 квітня 2022 р. у зв'язку з введенням на території України воєнного стану.
Суддя С.П. Желєзна