79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.03.2022 Справа № 914/3945/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик"
про стягнення 4422,13 грн.
за участю представників:
від позивача Чаплінська О.В.
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Державною екологічною інспекцією Карпатського округу до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про стягнення 4422,13 грн., з яких 3283,50 грн. - основний борг, 206,86 грн. - інфляційні втрати, 52,21 грн. - 3% річних, 635,24 грн. - пеня та 244,32 грн. - штраф.
Ухвалою суду від 28.12.2021р. справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання вказаною ухвалою суду призначено на 25.01.2022р.
Судове засідання 25.01.2022р. не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Петрашка М.М., зважаючи на це, ухвалою суду від 07.02.2022р. розгляд справи відкладено на 24.02.2022р.
У зв'язку із початком військової агресії Російської Федерації проти України, 24.02.2022р. судові засідання в Господарському суді Львівської області не відбувались. Ухвалою суду від 28.02.2022р. розгляд справи відкладено на 22.03.2022р.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні 22.03.2022р. позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.
Відповідач явку представника в судове засідання 22.03.2022р. не забезпечив, причин неявки представника не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
09.06.2020р. між Державною екологічною інспекцією Карпатського округу (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" (постачальник) укладено договір №19 про закупівлю, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупця бензин (товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити товар після його прийняття.
Згідно із пунктом 1.2 договору, постачальник передає товар у кількості та якості, асортименті та за ціною, визначеними сторонами в додатку №1 "Специфікація Товару" до цього договору (далі - додаток №1) у порядку передбаченому цим договором.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що: назва предмету закупівлі - "Бензин А-92, бензин А-95" та код відповідно до національного класифікатора України "Єдиний закупівельний словник" ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти".
Згідно із пунктом 3.1. договору, ціна договору становить 58752,00 грн., у тому числі ПДВ 9792,00 грн. згідно додатку №1.
Відповідно до пункту 4.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі через Державну казначейську службу України шляхом перерахування коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника вказаний у розділі 13 цього договору на підставі відповідних видаткової накладної та/або акту прийняття-передачі в строк протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту передання товару.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що передання (поставка) товару від постачальника до покупця за цим договором здійснюється до 24.12.2020р.
Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. та 5.4. договору, моментом передання товару вважається момент підписання сторонами видаткової накладної та/або акту прийняття-передачі товару та виставлення постачальником рахунку-фактури після передання товару. Видаткова накладна та/або акт прийняття-передачі товару складається та підписується сторонами у двох примірниках. Право власності покупця на переданий товар виникає з моменту прийняття відміткою покупця на відповідній видатковій накладній та/або акті прийняття-передачі, а також виставлення постачальником рахунку-фактури. Ризик випадкового зіпсування товару несе власник. Термін дії талонів/скретч-карт повинен бути не менше 1 року з моменту їх отримання.
Згідно із пунктом 6.3.1. договору, постачальник зобов'язаний забезпечити передачу відповідного товару у якості, кількості, асортименті та у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до пунктів 7.2., 7.5. та 7.7. договору, у випадку затримки поставки товару понад строк, встановлений пунктом 5.1. Розділу 5 цього договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% (сім відсотків) від вартості непоставленого (неприйнятого) товару. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності та виконання зобов'язань за цим договором. Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання по договору мало бути виконане.
Відповідно до додатку №1 "Специфікація Товару" до договору визначено кількість, ціна та найменування товару, а саме:
- бензин А-92 з кількості 1800 л. на загальну суму 26910,00 грн. (14,95 грн. ціна за одиницю товару без ПДВ);
- бензин А-95 в кількості 1400 л. на загальну суму 22050,00 грн. (15,75 грн. ціна за одиницю товару без ПДВ).
Тобто загальна сума договору разом з ПДВ складає 58752,00 грн.
Відповідачем на виконання умов договору передано талони/скретч-карти на отримання товару, що підтверджується видатковими накладними:
- №100620/6 від 10 червня 2020року на загальну суму 9162,00 грн.;
- №200720/6 від 20 липня 2020 року на загальну суму 9162,00 грн.;
- №260820/3 від 26 серпня 2020 року на загальну суму 14736,00 грн.;
- №140920/6 від 14 вересня 2020 року на загальну суму 25692,00 грн.
Державна екологічна інспекція Карпатського округу оплатила товар, переданий по вищеперелічених видаткових накладних, що підтверджується такими платіжними дорученнями:
- №440 від 15 червня 2020 року на суму 9162,00 грн.;
- №555 від 21 липня 2020 року на загальну суму 9162,00 грн.;
- №641 від 27 серпня 2020 року на загальну суму 14736,00 грн.;
- №701 від 14 вересня 2020 року на загальну суму 25692,00 грн.
Як зазначено у позовній заяві, починаючи з третього кварталу 2020 року відпуск палива на АЗС за талонами почав здійснюватися з перебоями та затримками, а з січня 2021 року припинився, що за твердженням позивача свідчить про невиконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" за договором №19 від 09.06.2020 року.
При цьому, як зазначив позивач, кількість недопоставленого бензину за талонами/скретч-картами становить:
- талон/скретч-карта №7825990003299823 бензин А-92 - 25 л;
- талон/скретч-карта №7825990003261591 бензин А-95 - 20 л;
- талон/скретч-карта №7825990003301843 бензин А-95 - 40 л;
- талон/скретч-карта №7825990003301801 бензин А-95 - 40 л;
- талон/скретч-карта №7825990003301850 бензин А-95 - 40 л;
- талон/скретч-карта №7825990003301819 бензин А-95 - 10 л.
Тобто за твердженням позивача загальний розмір недопоставленого товару згідно вищезазначених талонів/скретч-карт становить 175 л (бензин А-92 - 25 л та бензин А-95 - 150 л).
Відповідно до листа ТзОВ "Кондор Логістик" від 04.03.2021 року № 1351, відповідач просить продовжити строк дії договору про закупівлю до 31 грудня 2021 року та строк виконання зобов'язання щодо передачі товару. Окрім того, згідно листа №1351 від 04.03.2021 ТОВ "Кондор Логістик", відповідач гарантував виконання умов договору в повному обсязі та відпуск палива на АЗС за паливними картами.
Державною екологічною інспекцією Карпатського округу надіслано відповідачу лист-відповідь від 25.03.2021 року №07-25/1134, у якому зазначено про відсутність підстав для продовження дії договору, а також виставлено вимогу про виконання умови договору протягом 10 календарних днів з моменту отримання листа, а саме вимогу про передачу палива на АЗС за попередньо придбаними талонами та/або паливними картами.
Відповідно до листа відповідача від 30.03.2021 року №1683 ТзОВ "Кондор Логістик" не відмовився від виконання договірних зобов'язань та повідомив позивача про наявність технічних проблем у системі відпуску пального, з огляду на що у вказаному листі запропоновано здійснити відпуск пального частково, але в будь-якому випадку в повному обсязі до 31.12.2021 року.
Позивач керуючись статтею 222 Господарського кодексу України з метою досудового врегулювання спору надіслано відповідачу претензію від 21.04.2021 року №07-09/1693 про виконання взятих на себе зобов'язань за договором з поставки товару в частині недопоставленого товару, а саме: бензину марки А-92 - 25 л та бензину марки А-95 - 150 л, однак як вказано у позовній заяві відповідач вимоги цієї претензії не виконав.
Згідно листа від 01.05.2021р. №2518 відповідач, розглянувши претензію зазначив, що ТзОВ "Кондор Логістик" не відмовляється від виконання договірних зобов'язань та повідомив про наявність технічних проблем у системі відпуску пального, а також зазначив, що ним буде здійснено відпуск пального частково, але в будь-якому випадку в повному обсязі до 31.12.2021 року.
В подальшому позивачем повторно надіслано відповідачу претензію від 22.10.2021 року №07-09/4278, яку ТОВ "Кондор Логістик" отримало 29.10.2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Як зазначено у позовні заяві, станом на 16.12.2021р. вимоги претензії відповідачем не задоволено, у зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» 4422,13 грн., з яких 3283,50 грн. - основний борг, 206,86 грн. - інфляційні втрати, 52,21 грн. - 3% річних, 635,24 грн. - пеня та 244,32 грн. - штраф.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, 09.06.2020р. між Державною екологічною інспекцією Карпатського округу (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" (постачальник) укладено договір №19 про закупівлю, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупця бензин (товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити товар після його прийняття.
Відповідно до умов договору талон - є документом встановленого єдиного зразку, одноразового використання, що посвідчує право покупця на одержання вже оплаченого товару (бензин А-92 (або еквівалент) та бензину А-95 (або еквівалент) певної кількості та певної марки пального, яке зберігається на АЗС/АЗК постачальника. Талон має певний ступінь захисту та обов'язкові реквізити, тощо (номінал, штрих-код, найменування товару, термін дії та інші позначки, що його ідентифікують).
Позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути отриманий позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених талонів.
Як встановлено судом, факт оплати позивачем зазначеного товару підтверджується такими платіжними дорученнями: №440 від 15 червня 2020 року на суму 9162,00 грн.; №555 від 21 липня 2020 року на загальну суму 9162,00 грн.; №641 від 27 серпня 2020 року на загальну суму 14736,00 грн.; №701 від 14 вересня 2020 року на загальну суму 25692,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно із приписами статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із претензій позивача та листів відповідача зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" за вищезазначеним договором щодо поставки позивачу пального на загальну суму 3283,50 грн. не виконано. Докази поставки товару на вказану суму чи повернення відповідачем вказаної суми позивачу в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, позовна вимога про стягнення з відповідача 3283,50 грн. вартості непоставленого товару (пального) є обгрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення 206,86 грн. - інфляційних втрат та 52,21 грн. - 3% річних слід зазначити, що згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вже зазначалося судом, відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, а саме із листів та претензій позивача, Державна екологічна інспекція Карпатського округу вимагала у відповідача передати саме кількість товару, якої не вистачає, а не повернути сплачену за товар грошову суму.
Таким чином, оскільки позивач вимагав у відповідача передати саме кількість товару, якої не вистачає, а не повернути грошові кошти, позовні вимоги про стягнення 206,86 грн. - інфляційних втрат та 52,21 грн. - 3% річних на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено наслідки невиконання саме грошового зобов'язання, в даному випадку є безпідставними, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог 635,24 грн. - пені та 244,32 грн. - штрафу слід зазначити таке.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до пунктів 7.2., 7.5. та 7.7. договору, у випадку затримки поставки товару понад строк, встановлений пунктом 5.1. Розділу 5 цього договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% (сім відсотків) від вартості непоставленого (неприйнятого) товару. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності та виконання зобов'язань за цим договором. Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання по договору мало бути виконане.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивач невірно здійснює нарахування пені та штрафу, оскільки нарахування ним штрафних санкцій здійснюється виходячи із заборгованості, як складається з основного боргу та інфляційних втрат (3490,36 грн.).
Отже судом було здійснено перерахунок пені та штрафу видячи з того, що сума основного боргу складає 3283,50 грн. Відповідно до здійсненого перерахунку суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 597,60 грн. пені та 229,85 грн. - штрафу.
Відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області було сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями №982 від 13.12.2021р.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2110,24 грн., оскільки позов у даній справі слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" (79044, місто Львів, вулиця Єфремова, будинок 84, квартира 1Б, ідентифікаційний код 39046990) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Сахарова, будинок 23А, ідентифікаційний код 42702233) 3283,50 грн. - основного боргу, 597,60 грн. - пені, 229,85 грн. - штрафу та 2110,24 грн. - витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 28.03.2022р.
Суддя Петрашко М.М.