29.03.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/121/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемітурасіл",
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітроген Енергія",
про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 1 078 792,52 грн., з них: 1 043 000,00 грн. - основний борг, 8744,05 грн. - 3% річних, 27 048,47 грн. - інфляційні
за участю:
від позивача: Кузь Андрій Петрович - адвокат, (довіреність б/н від 25.03.2021; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001419 від 23.11.2018; посвідчення адвоката № 001419 від 23.11.2018
від відповідача представники не з'явилися
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кемітурасіл" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітроген Енергія" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 1 078 792,52 грн., з них: 1 043 000,00 грн. - основний борг, 8744,05 грн. - 3% річних, 27 048,47 грн. - інфляційні.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань по Договору про надання поворотної фінансової допомоги №01/05/1120 від 05.11.2020 в частині повернення коштів в розмірі 1 043 000 грн 00к.
Вдповідно до ухвали від 17.02.2022 Господарський суд Івано-Франківської області вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 15.03.2022.
Ухвалою від 15.03.2022 Господарський суд Івано-Франківської області закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 29.03.2022.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотньому боці ухвали суду від 15.03.2022. Разом з тим, копія ухвали суду від 15.03.2022 , яка направлялась на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернулась на адресу Господарського суду Івано-Франківської області з відміткою поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою". При цьому, суд звертає увагу, що ухвалу про відкриття провадження по даній справі від 17.02.2022 року, яка направлялась судом відповідачу через засоби поштового зв'язку на ту ж саму адресу, відповідачем отримано . Про вказаний факт свідчить долучене до матеріалів справи поштове повідомлення №76501 0217350 3 (вх. № 3124/22 від 28.02.2022).Будь яких клопотань та відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в Господарських судах України, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів учасникам судового процесу.
Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення сторони, яка не з'явилась в судове засідання про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у встановлений судом строк (15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання ухвали від 17.02.22) відзиву на позов не подав.
Згідно з ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Суд констатує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Отже, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін, в тому числі і відповідача належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Кемітурасіл" (в особі директора Присяжного С.В.) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нітроген Енергія" (в особі директора Кушлик І.В.) 05 листопада 2020 року укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги №01/05/11/20 відповідно до якого позивач по справі надав відповідачу поворотну фінансову допомогу на суму 1 137 500 грн 00к. строком до 04.11.2021.
Зазначена сума фінансової допомоги перерахована позивачем по справі в період з 05.11.2020 по 09.11.2020.
Відповідачем по справі частково повернуто розмір фінансової допомоги, зокрема в сумі 94 500 грн 00к. Однак, частина, в розмірі 1 043 000 грн залишилась не повернутою.
Про вказаний факт свідчать долучені до матеріалів справи банківські виписки по рахунку ТОВ "Кемітурасіл".
Відповідачем по справі частково повернуто розмір фінансової допомоги, зокрема в сумі 94 500 грн 00к. Однак, частина допомоги, в розмірі 1 043 000 грн 00к. залишилась не повернутою.
Листом від 10.11.2021 (копія долучена до матеріалів справи) позивач по справі звернувся до відповідача, в якому повідомив останнього про наявність у нього кредиторської заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю "Кемітурасіл" в розмірі 1 043 500 грн 00к. по Договору про надання поворотної фінансової допомоги №01/05/11/20 від 05.11.2020. У вказаному листі позивач просив невідкладно погасити зазначену заборгованість.
Однак, відповідач зазначену заборгованість не сплатив, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.
За наведеного, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 3 частини 3 статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В спірному випадку між сторонами по справі виникли правовідносини на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги №01/05/11/20 від 05.11.2020.
За своєю правовою природою зазначений договір є договором позики.
Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до ч.1 та ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як встановлено судом вище, позивач на виконання умов спірного договору перерахував ТзОВ "Нітроген Енергія" кошти в сумі 1 137 500 грн 00к., частина яких (в розмірі 1 043 000 грн 00к.) в свою чергу в порушення умов спірного договору залишилась не повернутою відповідачем по справі .
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено у ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем не надано суду доказів виконання зобов'язання у встановлений договором та законом строк.
Отже, станом на момент винесення рішення у справі у відповідача існує основна заборгованість в сумі 1 043 000 грн 00к.
Таким чином, основна заборгованість в сумі 1 043 000 грн 00к. є обгрунтованою , позов в цій частині підлягає задоволенню.
Частинами 1 та 3 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Разом з тим, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаних правових норм позивач нарахував відповідачу 27 048 грн 47 к. - інфляційні втрати та 8 744 грн 05 к. - 3% річних.
Суд, здійснивши перевірку нарахування інфляційних та три відсотки річних, прийшов до висновку про обґрунтованість їх нарахування та таких, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат по справі, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи,.
Відповідно до ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
При зверненні з позовом до суду позивач у позовній заяві заявив клопотання про відшкодування йому судових витрат у справі за рахунок відповідача. При цьому, у позовній заяві, зазначив, що ним очікується понесення витрат на правову допомогу з розрахунку - 0,5 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб за годину роботи адвоката, та участь адвоката в якості представника в судовому засіданні, за кожну годину представництва в суді, але не менше 0,5 розміру прожиткового мінімуму. Разом з тим, зазначив, що докази понесення зазначених витрат надасть суду у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України.
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Станом на момент винесення рішення позивач доказів понесення ним витрат на правову допомогу суду не надав.
За наведенного, клопотання позивача щодо витрат на правову допомогу, заявлене у позовній заяві належить залишити без розгляду.
Щодо судового збору по справі, то суд з урахуванням приписів ст. 129 Господарського кодексу України та результату розгляду позовних вимог (позов задоволено) приходить до висновку про відшкодування їх позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 77, 86, 123, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кемітурасіл" до товариства з обмеженою відповідальністю "Нітроген Енергія" про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 1 078 792,52 грн., з них: 1 043 000,00 грн. - основний борг, 8744,05 грн. - 3% річних, 27 048,47 грн. - інфляційні - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нітроген Енергія" (вул. Драгоманова, буд. 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, код 38609131) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кемітурасіл" (вул. Біла, буд. 24 А, м. Івано-Франківськ, 76006, код 38764063) - 1 078 792,52 грн. (один мільйон сімдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто дві гривні п'ятдесят дві копійки) заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги , з них: 1 043 000,00 грн. (один мільйон сорок три тисячі гривень) - основний борг, 8744,05 грн. (вісім тисяч сімсот сорок чотири гривні п'ять копійки) - 3% річних, 27 048,47 грн. (двадцять сім тисяч сорок вісім гривень сорок сім копійки) - інфляційні та 16 182, 00 грн. (шістнадцять тисяч сто вісімдесят дві гривні вісімдесят дев'ять копійки) - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.04.2022
Суддя О. М. Фанда