Справа № 524/5110/20 Номер провадження 22-ц/814/313/22Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
23 березня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя : Триголов В.М.,
судді: Лобов О.А., Дорош А.І.,
секретар Коротун І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» - адвоката Дятлової Марини В'ячеславівни на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про скасування боргу за комунальні послуги, визнання недійсним договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, -
У вересні 2020 року АТ «Полтаваобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
В обґрунтування позову зазначають, що відповідач є споживачем послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надавалися Кременчуцькою філією АТ «Полтаваобленерго» за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 до 25 квітня 2019 року.
Позивач надавав відповідачу послуги з теплопостачання в повному обсязі у відповідності до якісних показників згідно вимог нормативно-технічних документів, а відповідач, в свою чергу, зобов'язаний щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця розрахуватися з позивачем за спожиті послуги з теплопостачання.
Відповідач всупереч п. 18 «Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМ України від 21 липня 2005 р. за № 630, не виконує обов'язки та не оплачує своєчасно і у повному обсязі вартість наданих позивачем послуг.
Просили суд стягнути з відповідача борг за надані послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та гарячого водопостачання на загальну суму 45888,16 грн., індекс інфляції боргу в розмірі 2214,42 грн., 3% річних від суми боргу 1149,84 грн. та у повернення сплаченого судового збору - 2102 грн.
У вересні 2020 року відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву. В обґрунтування позову зазначає, що з 17.06.2014 року проживає і працює в Болгарії, а з 06.07.2016 року оформив посвідку на постійне проживання. Таким чином, не користується послугами які надаються АТ "Полтаваобленерго", оскільки не проживає в Україні.
Крім того, вказує, що після придбання квартири у забудовника, протягом кількох років не отримує якісні послуги від відповідача, відсутні санітарні норми теплоподачі, низька температура гарячої води, що підтверджується актами від 11.02.2008, 06.01.2009, 24.02.2011, 16.01.2019 року. Вказане свідчить про невиконання своїх обов'язків відповідачем. Вважає, що АТ "Полтаваобленерго" нараховуючи борг за не надані та не якісно надані послуги порушує його права як споживача. Просить скасувати борг за комунальні послуги за період з березня 2015 по квітень 2019 року на загальну суму 42523,90 грн. та визнати недійсним договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № НОМЕР_1 від 13.09.2018 року.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука полтавської області від 28 жовтня 2021 року позов АТ "Полтаваобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтаваобленерго» заборгованість за надані послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в розмірі 18540,40 грн., індекс інфляції боргу в розмірі 1637,75 грн., 3% річних від суми боргу 934,46 грн., а всього 21112,61 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтаваобленерго» у повернення сплаченого судового збору 967,11 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «Полтаваобленерго» про скасування боргу за комунальні послуги, визнання недійсним договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води - відмовлено.
Не погодившись з рішенням районного суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь позивача заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 5900,99 грн., та ухвалити нове рішенням, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.
В обґрунтування апеляційної скарги посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказує, що місцевим судом у повній мірі не досліджено надані відповідачем докази, та не надано їм належної правової оцінки. Вказує, що зазначені докази не є належними та допустимими, оскільки не містять всієї необхідно інформації щодо предмету доказування.
Представником апелянт подано клопотання про відкладення розгляду справи 23.03.2022 року на іншу дату. В обґрунтування клопотання вказує на неможливість прибуття у судове засідання у зв'язку з введенням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року.
Колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки на території Полтавської області активні воєнні дії не ведуться, транспортне сполучення не перекрито, а отже сам факт введення в Україні воєнного стану не є підставою для відкладення розгляду справ. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що представником апелянта у клопотанні не вказано конкретних обставин, які могли б перешкоджати прийняти участь у судовому засіданні, пов'язаних з введенням воєнного стану на території України.
З огляду на те, що апеляційне провадження у справі відкрито 31.01.2022 року, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи та враховуючи положення ч. 1 ст. 371 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника апелянта.
Судове рішення підлягає апеляційному перегляду в оскаржуваній частині, тобто в іншій частині рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2021 року не переглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги місцевий суд врахував клопотання відповідача та застосував до спірних правовідносин строк позовної давності, стягнувши суму заборгованості за послуги централізованого постачання теплової енергії (централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води) за період з липня 2017 року по квітень 2019 року в розмірі 18540,40 грн., індексу інфляції - 1637,75 грн. та 3% річних - 934,46 грн., з врахуванням суми оплати проведеної відповідачем у квітні 2018 року в сумі 5900,99 грн.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.
Згідно зі статею 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Згідно з частиною третьою статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Місцевим судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом сплачено заборгованості за послуги з теплопостачання у березні та квітні 2018 року на загальну суму 5900,99 грн. (квитанція від 05.03.2018 - плата за комунальні платежі у сумі 350,57 грн., квитанція від 19.04.2018 - плата за комунальні платежі у сумі 5550,42 грн.). (т. 2 а.с. 48) У призначенні платежу квитанцій зазначено: «оплата за комунальні послуги о/р НОМЕР_1».
Отже, здійснивши оплату за послуги згідно з договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № НОМЕР_1, відповідач вчинив дію, що свідчить про визнання боргу, а отже перервав строк позовної давності.
З наведеного слідує, що висновок суду про пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості у строк з березня 2015 року по липень 2017 року.
Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанцій наведеного не врахував, та не звернув уваги, що строки позовної давності були перервані шляхом сплати споживачем частини боргу.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води за період з березня 2015 року по квітень 2019 рокупідлягають частковому задоволенню з урахуванням оплат, здійснених відповідачем у березні та квітні 2018 року.
Разом з цим, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та 3 % річних не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Так, позивачем надано розрахунок заборгованості березня 2015 року по квітень 2019 року, з якого вбачається, що надавачем послуг не було враховано внесених споживачем оплат, а саме згідно з квитанцією від 05.03.2018 - плата за комунальні платежі у сумі 350,57 грн., та квитанцією від 19.04.2018 - плата за комунальні платежі у сумі 5550,42 грн.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат та 3% річних виконаний на підставі вищевказаного розрахунку заборгованості, тобто також не враховує часткового погашення боргу.
З квитанцій, наданих відповідачем на підтвердження оплати заборгованості, не вбачається на погашення боргу за який саме період здійснена оплата, у зв'язку з чим не можливо здійснити перерахунок сум інфляційних витрат та 3% річних, які обчислюються помісячно.
Отже, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Здійснюючи розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, колегія суддів виходить з наступного.
За подачу позову позивачем АТ «Полтаваобленерго» сплачено судовий збір в сумі 2102 грн. Та за подачу апеляційної скарги - 3153 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволені на 81,2%, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 4267,06 грн.
Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» - адвоката Дятлової Марини В'ячеславівни-задовільнити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2021 року- скасувати в частині вирішення позовних вимог Акціонерного товариства «Полтаваобенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов Акціонерного товариства «Полтаваобенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Полтаваобенерго» заборгованість за надані послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в розмірі 39987 грн. 17 коп.
В задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства «Полтаваобенерго» - відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Полтаваобенерго» судовий збір в сумі 4267 грн. 07 коп.
В іншій частині рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: В.М. Триголов
Судді : А.І. Дорош
О.А. Лобов