Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/249/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
31.03.2022 року. Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відео конференції матеріали за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.03.2022, якою обвинуваченому було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
за участю учасників судового провадження:
- прокурора ОСОБА_7 ,
- захисника ОСОБА_8 ,
- обвинуваченого ОСОБА_6 ,
У провадженні Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області знаходиться кримінальнепровадження відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.125, ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
В судовому засіданні, яке відбулось 10 березня 2022 року суд, за клопотанням прокурора продовжив дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції встановлено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані обставини свідчать, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам.
Водночас, суду не було надано будь-яких даних стосовно того, що відпали або зменшились ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, відтак підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, а обраний запобіжний захід необхідно продовжити.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу районного суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього більш м'який запобіжний захід. Посилається на те, що стороною обвинувачення не надано обґрунтованих доказів на існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також бажанням вступити до лав Збройних Сил України для захисту України.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, висновок прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, зваживши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Згідно положень ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до статей 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
До закінчення продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності провадження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Колегія суддів за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції встановила, що зазначені вимоги кримінального закону районним судом належно дотримані.
Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_6 постановив ухвалу про продовження останньому строку тримання під вартою на 60 днів.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 331 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлено під час судового провадження в судді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Так, перевіркою доводів апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів апеляційного суду встановила, що судом першої інстанції дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .
Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, особу ОСОБА_6 який обвинувачується у скоєнні ряду кримінальних правопорушень, одне із яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а також існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, дають достатні підстави вважати, що і на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судовою колегією, не встановлено, а ризики, визначені ухвалами суду про обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу, не відпали та не зменшились.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Беручи до уваги, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку тримання обвинуваченого під вартою, а вказані обставини, на які у своїй апеляційній скарзі посилається обвинувачений, жодним чином не зменшують тих ризиків, які встановив суд першої інстанції та не можуть слугувати підставою для застосування судом до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого а тому ухвалу суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 залишає без зміни.
Керуючись статтями 177, 178, 376, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 березня 2022 року якою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4