Справа № 338/965/21
Провадження № 22-ц/4808/540/22
Головуючий у 1 інстанції Битківський Л. М.
Суддя-доповідач Пнівчук О.В.
04 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Девляшевського В.А., Томин О.О.,
розглянувши в порядку письмово провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на додаткове рішення Богородчанського районного суду від 11 січня 2022 рокуу справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Богородчанського районного суду від 09 грудня 2021 рокузадоволено частково позов АТ КБ «ПриватБанк».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 44351,10 грн заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 18 серпня 2011 року (розмір заборгованості станом на 12 липня 2021 року) та 1847,78 грн судового збору.
Відмовлено у стягненні з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 10178,37 грн заборгованості за простроченими відсотками за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 18 серпня 2011 року.
Додатковим рішенням Богородчанського районного суду від 11 січня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Малетина А.Я. задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 1488 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року задоволено частково апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , рішення Богородчанського районного суду від 09 грудня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 44 351,10 грн заборгованості за тілом кредиту змінено та стягнуто ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 39 174,74 грн заборгованості за тілом кредиту.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду про стягнення витрат на правову допомогу, представник АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що додаткове рішення ухвалено без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та належної оцінки доказів по справі.
Апелянт зазначив, що відповідачем не доведено справедливість та повноту витрат, які фактично понесені ним на правову допомогу.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги входить до предмету доказування по справі. На підтвердження понесення витрат повинні бути надані договір про надання правової допомоги та документи що свідчать про оплату гонорару та інших витрат пов'язаних з наданням правової допомоги, які оформлені у встановленому законом порядку. При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам, зокрема особисті розписки адвоката про одержання авансу та довідки юриста про оплату послуг.
Суд також не врахував визначений законом граничний розмір витрат на правову допомогу.
Апелянт просить скасувати додаткове рішення суду та відмовити відповідачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1488 грн.
Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З огляду на категорію справи, ціну позову, вказану справу відповідно до положень ч.1 ст. 369 ЦПК України, суд розглядає в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги з наступних підстав.
Постановляючи додаткове рішення про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу суд виходив із того, що загальна сума витрат відповідача на оплату допомоги адвоката згідно акту про надання професійної правничої допомоги адвокатом Малетин А.Я. становить 8000 грн, однак враховуючи часткове задоволення позову, суд стягнув суму судових витрат пропорційну сумі задоволених вимог у розмірі 1488 грн.
Однак із таким висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Із матеріалів справи вбачається, що інтереси відповідача ОСОБА_1 в суді першої інстанції представляв адвокат Малетин А.Я. на підставі Ордера на надання правничої допомоги від 14 вересня 2021 року (а.с.79).
15 вересня 2021 року на адресу суду адвокатом подано відзив на позов (а.с. 82-85), у якому зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат відповідача в суді першої інстанції становить 6500 грн, а саме 1500 грн ознайомлення з матеріалами справи, 3000 грн - складання відзиву на позов (6 год по 500 грн), 2500 грн за кожне засідання.
Також 07 грудня 2021 року адвокат Малетин А.Я. подав заперечення на позов (а.с. 123-124).
Рішення суду ухвалено 09 грудня 2021 року (повний текст якого виготовлено 14 грудня) за відсутності відповідача та його представника.
15 грудня 2021 року адвокат Малетин А.Я. подав заяву, у якій просив суд стягнути на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн,.
На підтвердження понесених витрат долучено акт про надання професійної правничої допомоги від 14 грудня 2021 року, підписаний адвокатом Малетин А.Я. та представником відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 (а.с.145-149).
Відповідно до акту сторони договору про надання професійної правничої допомоги, Малетин А.Я. (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) склали акт про те, що адвокат надав наступну професійну правничу допомогу: підготовка відзиву на позов (6 год х 500 грн) 3000 грн; підготовка заперечення (3 год х 500 грн) 1500 грн; участь у судових засіданнях (1 засідання) 2500 грн, ознайомлення з матеріалами справи (2 год по 500 грн) 1000 грн. Всього загальна сума гонорару складає 8000 грн.
Разом з тим, а ні відповідач ОСОБА_1 , а ні його представник Малетин А.Я. не надали копію Договору про надання правової допомоги.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги, документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку.
Таким чином, беручи до уваги, що судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги (ч.2 ст. 137 ЦПК України), однак такий договір стороною відповідача не надано, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.
Відповідно до положень ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Додаткове рішення Богородчанського районного суду від 11 січня 2022 рокускасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Малетина Андрія Ярославовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, у випадках передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: В.А. Девляшевський
О.О. Томин