Житомирський апеляційний суд
Справа №288/136/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 176 КПК України Доповідач ОСОБА_2
29 березня 2022 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 , підозрюваного: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 03 лютого 2022 року про відмову в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків,
Заступник начальника відділення поліції - начальника СВ Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_9 до слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , в обґрунтування якого зазначає, що 31 січня 2021 року близько 15 год. 3О хв. ОСОБА_7 приїхав своїм автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2111», д.н.з. НОМЕР_1 до домогосподарства по АДРЕСА_1 , маючи на меті забрати додому свою співмешканку ОСОБА_10 . В подальшому, побачивши ОСОБА_10 , яка вийшла до воріт вказаного домоволодіння та перебувала у стані алкогольного сп'яніння, в ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливі небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, у вказаний час та місці ОСОБА_7 із силою схопив ОСОБА_10 спочатку за ліву, потім за праву руку та далі, стискуючи рукою за шию, повів до автомобіля, після чого спільно із потерпілою поїхав до місця свого місця проживання.
В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії у проміжок часу між 15 год. 40 хв. та 17 год. 15 хв. 31.12.2021 ОСОБА_7 після приїзду до місця свого проживання по АДРЕСА_1 , завдав множинні удари ОСОБА_11 по різних частинах тіла, спричинивши тупу поєднану травму тіла.
Внаслідок вищевказаних злочинних умисних дій ОСОБА_7 потерпіла ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді: саден (2-х) поперекової ділянки, синця лівого коліна, синця правого коліна, садна лівого передпліччя, синців (5-ти) та садна лівої кисті, синця правої бокової поверхні тулубу, крововиливу та садна верхньої губи, крововиливу та саден нижньої губи, синця правої щоки, синців (3-х) шиї, саден (3-х) в лобно - скроневій ділянці зліва, саден (2-х) обличчя зліва, синця правої кисті, синця лівої гомілки, крововиливу в м'які тканини голови, крововиливу в міякі тканини шиї, крововиливів в корені легенів, крововиливу передньої черевної стінки, крововиливу в стінку шлунку, крововиливу в брижу та стінку сліпої кишки, крововиливу в серпоподібну зв'язку печінки, розриву печінки, гемоперитонеуму (кров в черевній порожнині), що ускладнилась розвитком гострої крововтрати, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Згідно висновку експерта № 1 від 08.01.2022 смерть ОСОБА_13 настала від тупої поєднаної травми тіла у вигляді розриву печінки, крововиливів у внутрішні органи, синців та саден тіла, що ускладнились розвитком гострої крововтрати.
Своїми діями, які виразились в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого ОСОБА_14 , ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України.
За вказаним фактом 1 січня 2022 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060440000001 за ч.2 ст.121 КК України.
У ході досудового розслідування 26 січня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, перелік яких наведено в клопотанні.
В клопотанні зазначається, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 причетний до вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які є підставою для застосування виключного запобіжного заходу - тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 03 лютого 2022 року у задоволенні клопотання заступника начальника відділення поліції - начальника СВ Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України, відмовлено.
Застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки:
- заборонено залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, навчання.
Строк дії ухвали складає два місяці з дня її проголошення.
Датою закінчення дії ухвали є 02 квітня 2022 року.
Контроль за виконанням ухвали доручено начальнику Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що стороною кримінального провадження не надано доказів обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні та прокурором не надано доказів, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_7 є недостатніми для запобігання ризику або ризикам.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 103.02.2022 року. Постановити нову ухвалу якою клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави згідно вимог п.1 п.2 ч.4 ст.183 КПК України.
Не оспорюючи обставин законності ухвали щодо фактичних обставин кримінального провадження та обґрунтованість підозри, формулювання підозри, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, наявності ризиків визначених ст.177 КПК України, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що ОСОБА_7 проживає в будинку по АДРЕСА_2 , який належить свідку ОСОБА_15 , що свідчить про неможливість запобіганню ризикам передбаченим ст.177 КПК України, зокрема підозрюваний може впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Вказує, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не в змозі запобігти ризику - незаконного впливу на свідків зокрема ОСОБА_16 .
Прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити. При цьому прокурор також пояснив, що підозрюваний обов'язків домашнього арешту не порушував, явки до органу досудового розслідування не уникав, від свідка скарг про вчинення на нього впливу підозрюваним не надходило.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його адвокат ОСОБА_8 , заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали судового провадження, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 та застосовуючи відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст.177, 178, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчим суддею було встановлено, що під час розгляду клопотання, стороною кримінального провадження не надано доказів обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні.
Крім того, суд встановив, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, та в разі винесення обвинувального вироку передбачає покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, раніше не судимий, має постійне місце проживання, має позитивну характеристику.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього кодексу.
Також, слідчий суддя зазначив, що прокурором не доведено та у судовому засіданні не встановлено об'єктивних даних, які б дійсно свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 можливе виключно в умовах тримання його під вартою.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що судом не було враховано, що ОСОБА_7 проживає в будинку, який належить свідку ОСОБА_15 , та може впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, апеляційний суд визнає безпідставними.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор пояснив, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 направлено до суду першої інстанції для розгляду, та призначено підготовче судове засідання. Також зазначив, що під час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваний ОСОБА_7 не порушував покладені на нього обов'язки запобіжного заходу, та свідки по даному кримінальному провадженні не зверталися до органу досудового розслідування щодо впливу підозрюваного на них, від явки до слідчого не ухилявся.
З урахуванням цих обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про достатність застосування щодо ОСОБА_7 домашнього арешту цілодобово з покладенням обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Отже суд, у відповідності до вимог ст.194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , даних про його особу, обґрунтовано дійшов висновку, що під час розгляду клопотання прокурором не було доведено необхідність застосування до підозрюваного на цій стадії кримінального провадження такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.
В апеляційній скарзі прокурор не навів доказів на спростування висновків суду, що наявний ризик впливу на свідків виправдовує застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу, та що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявному ризику. Вказане не доведено і під час апеляційного розгляду, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді щодо обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово з покладенням відповідних обов'язків, є обґрунтованим, а тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що при постановленні оскаржуваної ухвали були допущені порушення норм кримінального процесуального законодавства, які могли б стати підставою для її скасування та зміни щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.404,407,422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 03 лютого 2022 року про відмову в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: