Справа № 713/606/22
Провадження №1-кс/713/80/22
іменем України
04.04.2022 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретарки судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12022262060000118 від 30.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -
Слідчий СВ Вижницького РВП в Чернівецькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12022262060000118 від 30.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України.
У клопотанні вказувала, що досудовим розслідуванням встановлено, що 30.03.2022 року близько о 18-50 год. водій ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в с.Черешенька, Вижницького району, Чернівецької області, допустив наїзд на мопедиста ОСОБА_6 , який рухаючись в попутному напрямку, почав перетинати проїзну частину дороги на протилежний бік. В результаті ДТП мопедист ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув на місці пригоди.
30.03.2022, автомобіль марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 , яким на момент ДТП керував ОСОБА_5 та мопед марки «Хонда», без номерних знаків, синього кольору, яким на момент ДТП керував ОСОБА_6 , під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, були вилучені, як тимчасово вилучене майно, та в подальшому визнані речовими доказами, після чого вказані транспортні засоби доставлені на територію Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області, що за адресою: Чернівецька область, Вижницький район, м. Вижниця, вул. Романа Шухевича, 4.
Згідно здобутої в ході проведення досудового розслідування інформації, встановлено, що на момент ДТП автомобілем марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 , керував ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який і являється його власником згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , а мопедом марки «Хонда», без номерних знаків, синього кольору, керував ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який і являвся його власником (володільцем).
Просить накласти арешт з обмеженням права користування, розпорядження та відчуження на тимчасово вилучене майно, а саме на автомобіль марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 та мопед марки «Хонда», без номерних знаків, синього кольору, з метою збереження речових доказів.
У судове засідання слідчий СВ Вижницького РВП в Чернівецькій області ОСОБА_3 та прокурор Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_4 не з'явилися, належно повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання. До початку судового засідання надали до канцелярії суду заяви, у яких просили клопотання розглядати за їх відсутності, клопотання підтримують повністю.
У судове засідання ОСОБА_5 , власник тимчасово вилученого майна, не з'явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання. До початку розгляду надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, щодо накладення арешту на тимчасово вилучене майно не заперечує.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує свої доводи, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Слідчим суддею установлено, що 30.03.2022 року до ЄРДР за №12022262060000118 внесено відомості про кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ст.286 ч.2 КК України.
З копії витягу з кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12022262060000118 від 30.03.2022 року вбачається, що 30.03.2022 року о 19-30 год. водій ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в с.Черешенька, Вижницького району, Чернівецької області, допустив наїзд на мопедиста ОСОБА_6 , 1947 року народження, який рухаючись в попутному напрямку, почав перетинати проїзну частину дороги на протилежний бік. В результаті ДТП мопедист ОСОБА_6 загинув на місці пригоди.
Викладене підтверджується копією рапорту зареєстровано подію в ЄО за №1618 від 30.03.2022 року.
30.03.2022 року з 21-40 год. до 23-00 год. слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 в присутності понятих проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, в ході якого виявлено та вилучено, зокрема: транспортний засіб марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 та мопед марки «Хонда», без номерних знаків, синього кольору, який доставлено на територію Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 14.11.2018 року, власником транспортного засобу марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_5 .
Постановами слідчого СВ Вижницького РВП ОСОБА_3 від 30.03.2022 року транспортний засіб марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 , та мопед марки «Хонда», без номерних знаків, синього кольору, визнано речовим доказом по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022262060000118 від 30.03.2022 року та залишено на зберігання на території Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області, за адресою: м. Вижниця, вул. Р. Шухевича, 4.
Вказану постанову слідчого власник вилученого майна у встановленому законом порядку не оскаржував.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, на підставі аналізу вказаних правових норм та досліджених доказів слід прийти до висновку про існування достатніх підстав та розумних підозр вважати, що вилучений транспортний засіб може бути доказом у кримінальному провадженні та відповідає критеріям ст.98 КПК України - знаряддя вчинення злочину.
Слідчим доведено, що незастосування арешту майна може призвести до його приховування чи відчуження, та наявність ризиків передбачених абзацом 2 ч.3 ст.170 КПК України.
Також слідчий суддя вважає, що слідчим дотримано строки звернення із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, визначені ч.5 ст.171 КПК України.
З метою забезпечення кримінального провадження, здійснення ефективного досудового розслідування, вважаю наявними підстави, передбачені ст.170 КПК України для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зазначене у клопотанні слідчого, що було вилучене 30.03.2022 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
Накладення арешту на це майно є розумним та співмірним з метою забезпечення завдань кримінального провадження порівняно із тимчасовим обмеженням прав власника.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.173 КПК України вважаю, що відносно транспортного засобу необхідно застосовати спосіб арешту майна у виді заборони відчуження, користування та розпорядження ним.
За наведених вище обставин та норм КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.132, 167, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12022262060000118 від 30.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 30.03.2022 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди по вул.Головній в с.Черешенька, Вижницького району Чернівецької області майно:
- транспортний засіб марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , шляхом заборони будь-яким особам відчужувати, користуватися та розпоряджатися ним;
- транспортний засіб марки мопед марки «Хонда», без номерних знаків, синього кольору, шляхом заборони будь-яким особам відчужувати, користуватися та розпоряджатися ним.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9