Справа № 581/49/22
Провадження № 2/581/43/22
22 березня 2022 року селище Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та розміру аліментів на утримання дитини,
31 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
Вимоги мотивує тим, що рішенням Липоводолинського районного суду від 10 листопада 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що на сьогоднішній день аліменти у розмірі 1000 грн. є недостатніми для повноцінного матеріального забезпечення дитини, оскільки син зростає і його потреби збільшуються, крім того він потребує повноцінного, комплексного харчування, забезпечення засобами для навчання у школі, розвитку творчих здібностей, лікарськими засобами під час вірусних інфекцій, створення умов, у тому числі і матеріальних для відвідування шкільних гуртків, спортивних секцій тощо. Батьки зобов'язані створювати умови для проживання, виховання та розвитку дитини, утримувати дитину на нормальному рівні матеріального забезпечення, проте той розмір аліментів, який на даний час сплачує відповідач, не забезпечує нормального життєвого рівня їхнього сина.
Вказує, що вона працює продавцем у магазині та отримує заробітну плату у розмірі 4830 грн. на місяць, за рахунок цих коштів складно самостійно забезпечити дитину всім необхідним. Крім того, на її утриманні перебувають також непрацездатні батьки, зокрема її батько ОСОБА_4 , 1963 року народження, є інвалідом II групи і також потребує її допомоги.
У свою чергу батько дитини є працездатним, має задовільний стан здоров'я, інших осіб на утриманні не має. На час розгляду справи про стягнення аліментів відповідач був безробітним, його дохід був мінливим, нестабільним, тому нею було заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Проте, на даний час його матеріальне становище змінилося, він почав отримувати постійний, стабільний заробіток, оскільки у період із жовтня 2020 року по жовтень 2021 року відповідач перебував на службі за контрактом у Збройних Силах України та отримував матеріальне забезпечення у розмірі близько 20000 грн. Після цього відповідач перебував за кордоном на заробітках і також отримував високий дохід, а тому може сплачувати більший розмір аліментів, оскільки працює та має постійний дохід.
У зв'язку з викладеним, просить суд змінити спосіб та розмір раніше стягнутих аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , визначивши їх у частці від заробітку (доходу) відповідача у розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходів), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Ухвалою Липоводолинський районний суд Сумської області суду від 2 лютого 2022 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи провести у спрощеному порядку без виклику та повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частина 5 статті 279 ЦПК України вказує, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи те, що справа не належить до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, позивачем 12 лютого 2022 року отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі. Відповідачу двічі за місцем реєстрації надсилалися ухвала суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з доданими до неї документами, однак вказана кореспонденція не була вручена з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. У силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вказана кореспонденція вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку. Відповідно у встановлений судом строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідач до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Заочним рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 10 листопада 2020 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 8).
Заочним рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 10 листопада 2020 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 26 серпня 2020 року ( а.с. 9-10).
Позивач разом з сином ОСОБА_6 зареєстровані по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 працює продавцем продовольчих товарів у ФОП « ОСОБА_7 », її середньомісячна заробітної плати становить близько 6080 грн. (а.с. 11, 12).
ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_2 (а.с. 16).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів або значним погіршенням матеріального становища одержувача аліментів, останній може подати до суду заяву про збільшення їх розміру.
Відповідно до пункту 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У своєму позові ОСОБА_8 просить змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини з метою збільшення розміру аліментів, тому до такої вимоги застосовується положення ст. 192 СК України, які вказують на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Усупереч вимог статей 12, 81 ЦПК України позивач не довела наявність обставин, передбачених статтею 192 СК України, які могли б стати підставою для перегляду визначеного судом розміру аліментів.
Як на підставу для збільшення розміру аліментів позивач посилається на отримання нею мінімальної заробітної плати, однак ця обставина сама по собі не може бути підставою для збільшення способу та розміру аліментів.
Перебування на її утриманні непрацездатних батьків: матері - 1964 року народження, та батька, 1963 року народження, який є інвалідом II групи та потребує додаткових витрат, не підтверджено належними та допустимими доказами.
Доводи про те, що раніше визначеного судом розміру аліментів не вистачає на утримання малолітнього сина, а також те, що відповідач є працездатним, має задовільний стан здоров'я, інших осіб на утриманні не має, суд не приймає до уваги, оскільки такі обставини у відповідності до вимог ст. 192 СК України не є підставою для зміни розміру аліментів. А думка позивача щодо можливості відповідача сплачувати аліменти на утримання свого сина в більшому розмірі є припущенням, оскільки не підтверджена доказами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність настання змін матеріального чи сімейного стану позивача або відповідача, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, або виникнення інших обставин, які відповідно до вимог ст. 192 СК України є підставою для збільшення визначеного судом розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення, тому відмовляє у задоволенні позову.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, і позивач звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України пов'язані із розглядом справи судові коменсуються за рахунок держави.
Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_2 .
Суддя Д. В. Сізов