09 березня 2022 року Справа № 160/1100/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.01.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.01.2022 року за № 1113-39277/Г-01/В- 0400/22, яка полягає у неперерахунку, ненараховані та невиплаті пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 з 01.12.2019 року в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення у розмірі 13825,90 грн., визначеного Державною спеціальною службою транспорту в довідці від 08.11.2021р. за №518/6.3/930 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, та виплатити за наслідками перерахунку суму недоплаченої пенсії за період з 01.12.2019 року з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок пенсії військового пенсіонера ОСОБА_1 з 01.12.2019 року в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення у розмірі 13825,90 грн., визначеного Державною спеціальною службою транспорту в довідці від 08.11.2021р. за №518/6.3/930 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, та виплатити за наслідками перерахунку суму недоплаченої пенсії за період з 01.12.2019 року з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова КМУ №704), якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців, у зв'язку із чим ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з грошового забезпечення, яке складається з сум: посадового окладу, окладу за військове знання, процентної надбавки за вислугу років, премія - 0%. Проте, 05.03.2019р. набрало законної сили судове рішення у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), зокрема щодо переліку видів грошового забезпечення, що обов'язково повинні включатися до довідки про розмір грошового забезпечення позивача та які в подальшому повинні враховуватися пенсійним органом під час обчислення пенсії та під час проведення її перерахунку, а також щодо форми цієї довідки. Таким чином, саме з дня набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, а, відтак, відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивача відповідно до наданої довідки Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення і премії станом на 05.03.2019р., є протиправною і незаконною, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1100/22 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з 23.02.2022 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Копія ухвали суду від 07.02.2022 року отримана представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 22.02.2022 року, що підтверджується відповідним підписом представника відповідача у розписці, яка міститься в матеріалах справи, однак, станом на 09.03.2022р. відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
При цьому, за приписами частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 02.11.2006 року №1522, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018р. та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21.02.2018р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704.
В квітні 2018 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року у зв'язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ №103).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р. у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, зокрема, в частині визначення складових грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія при її перерахунку, набрало законної сили 05.03.2019р.
В подальшому, Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту листом №518/6.3/931 від 08.11.2021 року позивачеві та відповідачу направлено довідку №518/6.3/930 від 08.11.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, відповідно до якої розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними на 05 березня 2019 року за посадою старшина роти охорони 194 понтоно-мостового загону Держспецтрансслужби складається з: посадового окладу - 3260,00 грн., окладу за військовим званням (старший прапорщик) - 1020,00 грн., надбавки за вислугу років 45% - 1926,00 грн., надбавки за особливості проходження служби 65% - 4033,90 грн., надбавка за роботу з особливим складом 15% - 489, 00 грн., премії 95% - 3097,00 грн., всього 13825,90 грн.
17.11.2021 року та 10.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявами про перерахунок пенсії на підставі вищевказаної довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/6.3/930 від 08.11.2021 року, при цьому, до заяви від 10.12.2021р. позивачем також було долучено цю довідку.
Листами «Про надання відповіді» від 02.12.2021р. та від 12.01.2022 року за вих.№1113-39277/Г-01/8-0400/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачеві, що умови проведення перерахунку відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 були передбачені п. 1-2 Постанови КМУ від 21.02.2018 №103. При цьому, 05.03.2019 року набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р., яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, а після визнання протиправними та не чинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. № 103 інших рішень Урядом про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалось. На адресу відповідача надійшла довідка №518/6.3/930 від 08.11.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яку було залучено до матеріалів пенсійної справи позивача. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначило, що для проведення перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки немає законних підстав.
Вважаючи бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку пенсії позивача на підставі означеної довідки протиправною, останній звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова КМУ №704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.
Пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №103 від 21.02.2018) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 6 Постанови КМУ №103 передбачено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Порядку №45 пункт 5 викладено в такій редакції: " 5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".
Постановою КМУ №103 також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
Пунктом 2 Постанови КМУ №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Водночас, як зазначалося вище, зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, визнані судом протиправними та не чинними, а тому з 05.03.2019 року, тобто з дати набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до вказаних змін.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом. Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права. У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 01 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 01 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 01 січня 2018 року.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 01 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 01 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 01 січня 2018 року.
Слід зауважити, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019р., пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, не змінився у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103.
При цьому, пункт 3 Порядку №45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Отже, на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.
Зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, визнані судом протиправними та не чинними, а тому з 05.03.2019 року, тобто з дати набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до вказаних змін.
При цьому, порядок дій, які повинні вчинити, у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Водночас, органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом, в даному випадку Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту.
При цьому суд враховує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акту, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014р. у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Як вище зазначалось судом, 30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою КМУ №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
При цьому, пп. 2 пп. 5 Постанови КМУ № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, з 05.03.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Крім того, суд звертає увагу, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
За змістом приписів пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права, а не на момент призначення пенсії, та регламентовано нормами закону, чинного на час такого перерахунку.
Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є довідка про розмір грошового забезпечення, видана уповноваженим на те органом, яким в даному випадку є Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту.
Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у рішенні від 17 грудня 2019 року у зразковій справі №160/8324/19.
Верховний Суд у рішенні по зразковій справі №160/8324/19 від 17.12.2019 року дійшов висновку про те, що: «…дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача…».
Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року.
Також, Верховний Суд у пункті 40 рішення по справі №160/8324/19 від 17.12.2019 року зазначив, що до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії.
За висновком Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2018 року у справі №328/4303/16-а (2-а/328/8/17) органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Як встановлено судом, Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту листом №518/6.3/931 від 08.11.2021 року позивачеві та відповідачу направлено довідку №518/6.3/930 від 08.11.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, відповідно до якої розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 за нормами чинними на 05 березня 2019 року за посадою старшина роти охорони 194 понтоно-мостового загону Держспецтрансслужби складається з: посадового окладу - 3260,00 грн., окладу за військовим званням (старший прапорщик) - 1020,00 грн., надбавки за вислугу років 45% - 1926,00 грн., надбавки за особливості проходження служби 65% - 4033,90 грн., надбавка за роботу з особливим складом 15% - 489, 00 грн., премії 95% - 3097,00 грн., всього 13825,90 грн.
При цьому, вищевказана довідка була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що ним не заперечується, а також останнім отримано заяву позивача про перерахунок пенсії на підставі цієї довідки, з долученою до цієї заяви довідкою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/6.3/930 від 08.11.2021 року, що надана відповідачу і самим позивачем.
Отже, довідка видана уповноваженим на те органом, є чинною, доказів протилежного відповідачем під час судового розгляду справи не надано.
Таким чином, у даному випадку підставою для перерахунку пенсії позивача є вищевказана довідка №518/6.3/930 від 08.11.2021 року та відповідне звернення позивача щодо його проведення.
Також, судом встановлено, що вищевказане звернення позивача про перерахунок пенсії розглянута відповідачем із посиланням на Закон України «Про звернення громадян», разом з тим, зі змісту наданої ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповіді на цю заяву (листів від 02.12.2021р. та від 12.01.2022 року за вих.№1113-39277/Г-01/8-0400/22) слідує, що відповідач, хоч і посилався на те, що звернення розглядається в порядку Закону України «Про звернення громадян», але розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії по суті і відмовив у здійсненні такого перерахунку, оскільки, на думку пенсійного органу, хоча постановою суду у справі №826/3858/18 і скасовано рішення Уряду щодо правомірності проведення з 1 січня 2018 року перерахунку пенсій, призначених за нормами Закону №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, скасовано визначені Урядом умови і розміри перерахунку пенсій із врахуванням грошового забезпечення, встановленого постановою КМУ №704, а також порядок виплати перерахованих коштів, однак, після 24.02.2018р. та скасування з 05.03.2019р. постанови КМУ №103 Урядом України не приймалось відповідного рішення про зміну грошового забезпечення військовослужбовців, що були б підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям, та не вносились зміни до постанови КМУ №704, при цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від Пенсійного фонду України не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.
Разом з цим, доказів вчинення перерахунку на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, що видана на ім'я позивача для перерахунку основного розміру пенсії матеріали справи не містять.
Верховний Суд у рішенні в зразковій справі №160/8324/19 від 17.12.2019 року дійшов висновку про те, що: «…дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача…».
Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року.
При цьому, Верховний Суд у пункті 40 рішення по справі №160/8324/19 від 17.12.2019 року зазначив, до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії відповідача.
За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача у зв'язку із отриманням від уповноваженого органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Отже, відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/6.3/930 від 08.11.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, листами від 02.12.2021р. та від 12.01.2022 року за вих.№1113-39277/Г-01/8-0400/22, відповідач діяв протиправно.
За наведених обставин, відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/6.3/930 від 08.11.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, оформлена листом від 02.12.2021р. та від 12.01.2022 року за вих№1113-39277/Г-01/8-0400/22, є протиправною та підлягає скасуванню.
При цьому, суд зауважує, що права позивача у даному випадку порушено саме вищевказаною протиправною відмовою відповідача, оформленою листами від 02.12.2021р. та від 12.01.2022 року за вих.№1113-39277/Г-01/8-0400/22, а не його протиправною бездіяльністю щодо не перерахунку, не нарахуванні та невиплаті пенсії, як зазначає позивач, тому, керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, якою, зокрема, передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а також враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог і визнати протиправною та скасувати відмову ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у перерахунку позивачеві пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/6.3/930 від 08.11.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, оформлену листами від 02.12.2021р. та від 12.01.2022 року за вих.№1113-39277/Г-01/8-0400/22, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Як зазначалося вище, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 01 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії на умовах та в порядку, визначених Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 01 березня 2018 року на підставі Закону №2262-ХІІ пенсій з 01 січня 2018 року.
Саме на виконання приписів постанови КМУ №103 у березні 2018 року була складена довідка про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії останнього з 01.01.2018р., на підставі якої та вказаних в ній сум грошового забезпечення в квітні 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача саме з 01.01.2018р.
Водночас, в рамках розгляду цієї справи встановлено, що з 05.03.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, у зв'язку із чим і була видана оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019р., із зазначенням у ній окрім основних видів грошового забезпечення і додаткових, у зв'язку із чим позивач і звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на її підставі.
За наведених обставин, враховуючи приписи частини 2 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсії позивачеві має бути проведений саме з 01.04.2019р., оскільки це є першим числом місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії (05.03.2019р.), із здійсненням виплати різниці в пенсії за минулий час з урахуванням раніше виплачених сум, а тому, з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/6.3/930 від 08.11.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням всіх вказаних у ній розмірів, видів та складових грошового забезпечення, в тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, суд зауважує, що позивачем у позовних вимогах було помилково визначено дату, з якої має бути проведено перерахунок його пенсії як - 01.12.2019р., бо, як слідує зі змісту самої позовної заяви, така дата жодним чином не обґрунтована та суперечить вищенаведеним приписам частини 2 статті 51 Закону №2262-ХІІ, при цьому, у самій позовній заяві позивач самостійно зазначає, що саме з 05.03.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку його пенсії, отже, такий перерахунок, з урахуванням приписів частини 2 статті 51 Закону №2262-ХІІ, має бути проведений саме з 01.04.2019р.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн., тому, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягають судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 661,60 грн.
Крім того, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витрат на профісійну правничу допомогу у розмірі 4500,00грн., при вирішенні якого суд керуються наступними нормами КАС України.
Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.
Приписами п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009р. №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні ЄСПЛу справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).
Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.
Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу останнім надано Договір про надання правової допомоги №07122103 від 07.12.2021 року, укладений з ТОВ «Дніпровський центр правового захисту» і ОСОБА_1 ; наказ №13-к від 02.11.2021р. про прийом на роботу Яненка Ю.Ю. ; Договір про надання правової допомоги від 07.12.2021 року між адвокатом Яненком Юрієм Юрійовичем та ОСОБА_1; акт приймання-передачі наданих послуг №1 до Договору про надання правової допомоги №07122103 від 15.01.2022 року, рахунок-фактура на оплату наданих послуг №07122103 від 07.12.2021 року; фіскальний чек про оплату послуг від 13.01.2022 року; копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 07.12.2021 року №1116498; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП№4682.
Так, відповідно до п.1.2 Договору про надання правової допомоги №07122103 від 07.12.2021 року, укладеного між ТОВ «Дніпровський центр правового захисту», в особі директора Чорної-Паршикової Ганни Віталіївни (Виконавець), і ОСОБА_1 (Замовник), перелік юридичних послуг, види та обсяг правової допомоги, що надається: звернення та позов до ПФУ щодо перерахунку та виплати заборгованості.
При цьому, п.3.1 Договору про надання правової допомоги №07122103 від 07.12.2021 року передбачено, що розмір оплати за виконанням юридичних послуг/правової допомоги, зазначених в п.1.2 цього Договору, становить 4500(чотири тисячі п'ятсот) грн. і виплачується Замовником в строки - до 07.12.2021 року.
Водночас, згідно з п.3.5 цього Договору у предмет Договору про надання юридичних послуг/правової допомоги входить правовий аналіз ситуації Замовника, що становить - 30% від суми договору, а також підбір «нормативно-правових актів, що становить -10% від суми Договору про надання юридичних послуг, що фактично виконаються після підписання Договору.
Пунктом 3.6 вказаного Договору встановлено, що вартість юридичних послуг/правової допомоги, зазначених в п.1.2 цього Договору, розраховується згідно з прейскурантом цін, встановлених ТОВ «Дніпровський центр правового захисту». Замовник і прейскурантом цін ознайомлений в повному обсязі.
Згідно з п.1.1 Договору про надання правової допомоги від 07.12.2021 року б/н, укладеного між адвокатом Яненком Юрієм Юрійовичем (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт), Адвокат приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта та осіб, в інтересах яких він діє, в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
Пунктом 3.1 вказаного Договору передбачено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.
Судом встановлено, що передбаченої п.3.1 Договору про надання правової допомоги від 07.12.2021 року Додаткової угоди до цього Договору, в якій має бути визначений розмір гонорару Адвоката, надано не було.
Водночас, позивачем надано суду Рахунок-фактуру на оплату наданих послуг №07122103 від 07.12.2021 року, виписаний ТОВ «Дніпровський центр правового захисту», згідно з яким до переліку наданих за договором про надання правової допомоги №07122103 від 07.12.2021р. послуг на суму 4500 грн. входять такі послуги:
- вивчення наявних документів клієнта, встановлення фактів, які мають значення по справі, правовий аналіз - 520,00 грн.;
- аналіз судової практики за категорією справ, аналогічною справі клієнта, підбір нормативно-правових документів по справі - 1360,00 грн.;
- підготовка процесуальних документів (в т.ч. підготовка адвокатських запитів, позову, відзивів, пояснень тощо) - 2620,00 грн.,
- разом все на суму 4500,00грн.
Також позивачем надано суду Акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.01.2022 року до Договору про надання правової допомоги №07122103, згідно з яким Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги щодо «звернення та позову до ПФУ щодо перерахунку та виплати заборгованості»; вартість послуг Виконавця за таким актом складає 4500 грн.
На підтвердження факту оплати понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано фіскальний чек про оплату послуг від 13.01.2022 року на суму 4500,00грн.
Зважаючи на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в даній адміністративній справі, судом враховано наступне.
Дана справа не викликає складності у правовому розумінні, та є справою незначної складності, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.12 КАС України, а також з огляду на наявність установленої практики з вирішення цієї категорії спорів та існування рішення Верховного Суду у зразковій справі.
Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), отже, у судових засіданнях адвокат участі не брав.
Водночас, із вищезазначеного опису наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), слідує, що до цього переліку включені такі роботи як: вивчення наявних документів клієнта, встановлення фактів, які мають значення по справі, правовий аналіз; аналіз судової практики за категорією справ, аналогічною справі клієнта, підбір нормативно-правових документів по справі та підготовка процесуальних документів (в т.ч. підготовка адвокатських запитів, позову, відзивів, пояснень тощо), однак, означені витрати не підлягають окремій компенсації за кожну з цих послуг, оскільки охоплюються одним поняттям підготовка процесуальних документів, що включено окремим пунктом до переліку наданих послуг.
Також, з матеріалів справи №160/1100/22 встановлено, що ані від позивача, ані від його представника - адвоката Яненка Ю.Ю. до суду не надходило будь-яких запитів, пояснень, заяв, клопотань. Адвокатом складено та подано до суду лише один процесуальний документ - позовну заяву.
До того ж, як зазначалося вище, справа №160/1100/22, в якій адвокатом надано правничу допомогу позивачеві, є нескладною та по такій категорії справ існує стала судова практика, що є сформованою тривалий час, а, отже, підготовка такої позовної заяви не повинна вимагати багато часу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн. є неспівмірними з наданим адвокатом обсягом послуг у суді. У поданих документах жодним чином не обґрунтовано вартість наданих правових послуг з урахуванням їх обсягу відповідно до умов Договору, часу, витраченого адвокатським бюро на виконання відповідних робіт (надання послуг), та виходячи з предмету спору та характеру спірних відносин, розгляду і вирішення справи як незначної складності у спрощеному позовному провадженні, тобто без проведення судових засідань, а також враховуючи те, що позовна заява підписана та подана суду позивачем особисто, додатки до позову завірені позивачем особисто, отже заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00грн. У стягненні з відповідача іншої частини витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити у зв'язку із їх неспівмірністю та необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/6.3/930 від 08.11.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, оформлену листами від 02.12.2021р. та від 12.01.2022 року за вих.№1113-39277/Г-01/8-0400/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) відповідно до довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/6.3/930 від 08.11.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням всіх вказаних у ній розмірів, видів та складових грошового забезпечення, в тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 661,60грн (шістсот шістдесят одна гривня 60 копійок), а також судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).
У стягненні з відповідача решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 09.03.2022 року.
Суддя: О.М. Турова