31 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 0940/1365/18 пров. № А/857/2851/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року (головуючий суддя Скільський І.І., м. Івано-Франківськ) у справі № 0940/1365/18 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Державної установи Коломийська виправна колонія (№41) про стягнення податкового боргу в розмірі 1 576 718,61 грн.,-
02.12.2021 року Державна установа Коломийська виправна колонія (№41) (заявник) звернулася в суд першої інстанції із заявою про розстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 за №0940/1365/18.
Заяву мотивує ускладненням виконання судового рішення, а саме - фактичною відсутністю коштів для своєчасного погашення заборгованості. Зазначено, що неможливість погасити на даний час заборгованість та наявність арештованих банківських рахунків ускладнює подальшу діяльність Державної установи Коломийська виправна колонія (№41) в тому числі своєчасну виплату заробітної плати працівникам, забезпечення засуджених належними побутовими та санітарними умовами проживання і побуту. Зважаючи на те, що основним завданням виправної колонії є виконання покарань у виді позбавлення волі на певний строк та у зв'язку з незначними надходженнями від своєї діяльності, заявник просить розстрочити строком на один рік виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 за №0940/1365/18.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року заяву задоволено. Розстрочено виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі №0940/1365/18 за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Державної установи Коломийська виправна колонія (№41) про стягнення боргу в розмірі 1 576 718, 61 грн., строком на 12 місяців шляхом сплати платежів рівними частками до 29.12.2022 року.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви. Зазначає, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань, або податкового боргу та не враховано норми статті 100 ПКУ.
У відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 стягнуто з Державної установи Коломийська виправна колонія (№41) в дохід Державного бюджету податковий борг в загальному розмірі 1 576 718,61 гривень.
Вказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду набрало законної сили.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців шляхом сплати платежів рівними частинами.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Отже, нормами Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 ПК України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування .
Таким чином, норми статті 100 ПК України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПК України).
Колегія суддів зазначає, що при розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.
У відповідності до п. 100.4. ст. 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Згідно з п. 100.5 ст. 100 ПК України підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Відповідно до п. 100.4, 100.5 ст. 100 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (Перелік).
Розділом І Переліку встановлені обставини, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, а також документи, які підтверджують зазначені обставини.
Основними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення, на які посилається відповідач є відсутність належних коштів для своєчасного погашення заборгованості та наявність заборгованості перед Державною установою Коломийська виправна колонія (№41) .
На підтвердження обґрунтованості заяви про розстрочення виконання судового рішення, складного матеріального становища та наявної заборгованості до матеріалів справи заявником надано наступні документи: довідку про дебіторську та кредиторську заборгованість по Державній установі «Коломийська виправна колонія (№41)», згідно якої заборгованість підприємств, які здійснюють діяльність на території установи, перед відповідачем, станом на 30.11.2021 року, становить 849 830,07 грн.; договори на використання праці засуджених для виконання робіт і послуг з ТОВ «Лісова компанія Лаванда» від 04.10.2021 року, з ТОВ «Берг Фрут» від 08.11.2021, з ФОП ОСОБА_1 від 04.04.2021, з ТОВ «Світове Дерево» від 11.10.2016, з ДП «Підприємство ДКВСУ (№41)» від 04.10.2021, договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг з ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВСУ» від 19.11.2021 та, відповідно, довідки про наявну заборгованість вказаних підприємств перед Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»; лист Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22.12.2021 №5к/вих/05/9415, згідно якого зазначено, що відповідно до поданих розрахунків до бюджетного запиту на 2022 рік враховано тільки суму 954 710,57 грн. за КЕКВ 2111 Заробітна плата та суму 184 617,41 грн., для погашення заборгованості згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 за №0940/1365/18.
На підтвердження вжиття підприємством активних заходів щодо покращення фінансового стану, Державною установою Коломийська виправна колонія (№41) надано копії: - претензій від 01.11.2021 №14/2346 адресованої ТОВ «Лісова компанія Лаванда», №14/2356 адресованої ДП «Підприємство ДКВСУ (№41)», №14/2355 адресованої ФОП ОСОБА_1 , від 29.11.2021 №14/2526 адресованої ТОВ «Берг Фрут» з вимогою погасити в повному обсязі наявний перед установою борг; звернення заявника від 20.12.2021 №4/2726 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про необхідність додаткового виділення коштів; листа Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22.12.2021 року №5к/вих/05/9415 згідно якого зазначено, що відповідно до поданих розрахунків до бюджетного запиту на 2022 рік враховано тільки суму 954 710,57 грн. за КЕКВ 2111 Заробітна плата та суму 184 617,41 грн. для погашення заборгованості згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 за №0940/1365/18.
Окрім цього відповідно до довідки від 30.11.2021 №4/2563 відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» протягом 2019-2021, податковий борг в сумі 1 576 718,61 грн., установою погашено частково в сумі 443 965,44 грн., непогашена сума боргу складає 1 132 753,17 грн.
Відповідно до поданої податковим органом довідки про борг Державної установи Коломийська виправна колонія (№41) від 23.12.2021, сума заборгованості станом на 23.12.2021 року становить 1 125 956,76 грн.
З аналізу наданих заявником документів, колегія суддів вказує, що підприємство на даний час вживає всіх можливих заходів для виділення йому додаткових коштів та стягнення коштів з підприємств, у яких наявна заборгованість перед виправною колонією.
Вказані вище обставини апеляційний суд вважає такими, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, а розстрочення його виконання матиме важливе значення для відновлення господарської діяльності підприємства та надасть в подальшому можливість акумулювати кошти для погашення відповідачем суми податкового боргу.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що окружний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, а тому доводи апелянта слід відхилити.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 0940/1365/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний