Справа № 240/9163/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
30 березня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов'язання вчинити дії,
в травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати акт №6 розслідування нещасного випадку форми Н-1 НВП від 23 квітня 2021 року, який стався 01.03.2021 близько 11:00 год. з інспектором інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1;
- зобов'язати комісію з розслідування нещасних випадків Головного управління Національної поліції в Житомирській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 01.03.2021 близько 11:00 год. з інспектором інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку про розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 №1346 та Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 №705 з врахуванням висновку суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Так, на переконання апелянта, відповідно до оскаржуваного акта, комісією правомірно встановлено, що нещасний випадок з позивачем стався із власної необережності, а тому зроблено висновок про те, що нещасний випадок стався в період служби не при виконання службових обов'язків, що свідчить про те, що оскаржуваний акт є законодавчо обґрунтований та правомірний, а доводи, наведені позивачем у позовній заяві, є безпідставними.
Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 січня 2022 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що позивач проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області на посаді інспектора інспекторського відділу УОАЗОР ГУПП в Житомирській області.
Згідно матеріалів справи, 01.03.2021, о 08.45, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 прибув на робоче місце. Близько 09.10 цього ж дня, будучи закріпленим за службовим транспортним засобом марки ВАЗ-21094, номерний знак НОМЕР_1 , відмітив його у журналі виїзду та заїзду службових автомобілів ГУНП на III посту ГУНП, пройшов передрейсовий медичний огляд та інструктаж з транспортної дисципліни.
Відповідно до функціональних обов'язків та на підставі пункту 1 доручення УОАЗОР ГУНП в Житомирській області від 03.01.2020 № 17/25/01 - 2020 Про розподіл окремих повноважень між керівництвом і працівниками УОАЗОР на позивача покладено обов'язки щодо дотримання транспортної дисципліни працівниками УОАЗОР.
Близько 10.30, з метою отримання пального на службовий автомобіль марки ВАЗ-21094 , номерний знак НОМЕР_1 , позивач попрямував на п'ятий поверх адміністративної будівлі №7 ГУНП в кабінет № 502 до провідного інженера автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 .
Отримавши пальне та повертаючись сходинками до свого робочого кабінету, розміщеного на третьому поверсі адміністративного приміщення ГУНП в Житомирській області, на останній сходинці третього поверху відчув різкий біль в лівій стопі, від чого упав. Підвівшись, він попрямував до свого кабінету відчуваючи гострий біль в лівій стопі. Дорогою він зустрів свого керівника - начальника УОАЗОР ГУНП полковника поліції ОСОБА_3 , який сказав, що йому повідомила по телефону про подію помічник начальника ГУНП ОСОБА_4 . У свою чергу, полковник поліції ОСОБА_3 запропонував позивачу звернутися до медичного закладу та повідомити головного спеціаліста з держаного нагляду за охороною праці про подію.
03.03.2021 позивач звернувся до травматолога ДУ ТМО МВС України по Житомирській області де йому встановлено діагноз: розрив зв'язок лівого гомілково-ступеневого суглобу, підшкірна гематома та відкрито листок непрацездатності. На лікарняному останній перебував з 03.03.2021 по 17.03.2021 включно (14 днів).
У зв'язку із подією, яка сталася з позивачем, відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, відповідачем видано наказ № 321 про призначення комісії та проведення розслідування нещасного випадку, а результатами проведеного розслідування нещасного випадку комісією складено акт № 6 від 23.04.2021 форми Н-1 (НПВ) (нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків).
За змістом складеного акту комісією, було встановлено, що вид події та причини настання нещасного випадку - падіння потерпілого поліцейського, психофізіологічною причиною нещасного випадку є власна необережність потерпілого.
Не погоджуючись з рішенням проведеного розслідування нещасного випадку, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами. колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 43 Конституції України регламентовано, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (частина 4).
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 60 Закону №580-VIII передбачено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 22 Закону України Про охорону праці , абзацу десятого пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ №705 від 05 жовтня 2020 року, яким затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (далі - Порядок №705).
Вказаний Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).
За визначенням пункту 3 розділу І Порядку №705 нещасний випадок - це отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.
Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку №705 розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №705 про кожний нещасний випадок потерпілий поліцейський або особа, яка його виявила, негайно повідомляє прямому керівникові.
При цьому за визначенням, викладеним у пункті 3 розділу І Порядку №705, прямий керівник - керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку №705 прямий керівник після отримання відомостей про настання нещасного випадку зобов'язаний:
- терміново організувати надання домедичної допомоги потерпілому поліцейському, забезпечити (за потреби) його направлення до закладу охорони здоров'я;
- негайно повідомити про нещасний випадок керівникові органу (підрозділу) поліції та посадовій особі з державного нагляду за охороною праці;
- зберегти до прибуття комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших осіб), ужити необхідних заходів для запобігання таким випадкам.
За приписами пунктів 3, 4 розділу ІІ Порядку № 705 керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.
До складу комісії з розслідування нещасного випадку входять:
1) керівник (спеціаліст) з державного нагляду за охороною праці або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з державного нагляду за охороною праці (голова комісії);
2) керівник (спеціаліст) підрозділу кадрового забезпечення;
3) психолог (у разі спроби самогубства);
4) представник первинної організації профспілки (за згодою);
5) спеціаліст Державної установи "Центр превентивної медицини МВС України" (у разі гострого професійного захворювання (отруєння));
6) інші посадові особи органів (підрозділів) поліції (за потреби).
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку № 705 до складу комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку не може входити прямий керівник потерпілого поліцейського, який організовував та контролював його службову діяльність під час виконання обов'язків, що призвели до настання нещасного випадку в період проходження служби.
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 705 визначено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 705 Комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов'язана:
1) провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання (додаток 3);
2) провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 4);
3) одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5);
4) вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок;
5) визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6);
6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
7) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертиз тощо для встановлення причин настання нещасного випадку;
8) з'ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю або самогубства;
9) установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам;
10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов'язків або не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;
11) прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний;
12) скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції;
13) розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід'ємною частиною);
14) передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження;
15) додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.
Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 705 визначено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків є:
1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;
2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.
Водночас пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705 встановлено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків є:
1) діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію";
2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);
3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;
4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).
Згідно з пунктом 1 Примітки до додатку № 2 до Порядку № 705 якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов'язків, це позначається великими літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).
У додатку № 6 до Порядку № 705 викладено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (далі - Класифікатор).
Зокрема, підпунктом 2 пункту 1 Класифікатора до виду події, що призвела до нещасного випадку, віднесено падіння потерпілого поліцейського.
Причини нещасного випадку класифіковані на: 1) технічні; 2) організаційні; 3) психофізіологічні; 4) техногенні, природні, екологічні та соціальні.
Підпунктом 2 пункту 2 Класифікатора до організаційних причин нещасного випадку віднесено: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види.
Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці регламентовані статтею 14 Закону України Про охорону праці , відповідно до якої працівник зобов'язаний:
- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Аналіз вищевикладених норм, дає підстави для висновку, що положеннями Порядку №705 передбачено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою: якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов'язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).
Як встановлено з матеріалів справи, комісією щодо проведення розслідування нещасного випадку, визнано, що нещасний випадок настав в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
При цьому, матеріали справи свідчать, що позивач проходить службу в Національній поліції на посаді інспектора інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП в Житомирській області та 01.03.2021 перебуваючи на робочому місці та виконуючи свої службові обов'язки, приблизно об 11:00 отримавши пальне на службовий автомобіль та прямуючи до свого кабінету, який розміщено на третьому поверсі адміністративного приміщення ГУНП в Житомирській області, з останнім стався нещасний випадок.
03.03.2021 позивач звернувся за медичною допомогою, травматолога ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області", де йому встановлено діагноз: розрив зв'язок лівого гомілково-ступеневого суглобу, підшкірна гематома та відкрито листок непрацездатності. На лікарняному позивач перебував з 03.03.2021 по 17.03.2021 включно (14 днів).
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що дійсно нещасний випадок з позивачем стався в робочий час (приблизно об 11:00), на підтвердження чого в матеріалах справи містяться пояснення осіб, які стали свідками нещасного випадку, зокрема пояснення: ОСОБА_2 (особи, яка видавала позивачу пальне для заправлення службового автомобіля); ОСОБА_4 (особи, яка вказану подію помітила на моніторі відеоспостереження та повідомила про таку начальника УОАЗОР ГУНП в Житомирській області) та ОСОБА_3 (начальника позивача, та особі, яка про подію, яка трапилася з позивачем, стало відомо зі слів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ).
Отже, визначальним для вирішення спору по суті між сторонами є встановлення факту чи виконував поліцейський під час травмування службові завдання та покладені на нього повноваження передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та посадовою інструкцією інспектора інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП, тобто почади, яку займав останній.
Колегія суддів зауважує, що пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків, однак жодна з обставин не має місця в даній ситуації.
Відповідно до підпункту 1 пункту 7 розділу ІІІ Порядку №705 виконання потерпілим поліцейським під час нещасного випадку завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", зокрема здійснення дій для забезпечення виконання завдань УОАЗОР ГУНП в Житомирській області, виконання обов'язків та повноважень передбачених посадовою інструкцією позивача, свідчить про наявність обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків.
Суд також бере до уваги, що відповідно до вимог підпункту 3 пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 705 комісією одержано письмові пояснення посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку, які підтвердили, що вказана подія сталася з позивачем в робочий час та в приміщенні ГУНП у Житомирській області.
Крім того, із пояснень позивача встановлено, що отримавши пальне, для заправки службового автомобіля (для виконання покладених на нього повноважень), повертаючись по сходинкам до свого робочого кабінету, розміщеного на третьому поверсі адміністративного приміщення ГУНП у Житомирській області на останній сходинці маршу третього поверху відчув різкий біль в лівій стопі, від чого впав та отримав травму, яка діагностована травматологом ДУ ТМО МВС України по Житомирській області , як розрив зв'язок.
Таким чином, за даних обставин, у цій справі існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між виконанням позивачем службових обов'язків та отриманням останнім травми. Так як, отримання палива, входить до службових обов'язків поліцейських (також даний факт не заперечувався представником відповідача у судовому засіданні), що у свою чергу необхідне для виконання покладених на поліцейський обов'язків.
Крім того, на переконання колегії суддів, за результатами службового розслідування, в діях позивача не було встановлено складу дисциплінарного проступку, а до дисциплінарної (кримінальної, адміністративної) відповідальності позивач не притягався, також судом не встановлено отримання позивачем тілесних ушкоджень під час несення служби у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння
Вказані обставини свідчать про те, що акт №6 розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ від 23.04.2021 відносно старшого лейтенанта ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, що свідчить про наявність підстав для зобов'язання відповідача провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.