П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 663/1352/21
Головуючий в 1 інстанції: Клімченко М.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 17 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про притягнення адміністративної відповідальності, -
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанову Херсонського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про накладення адміністративного стягнення №125522 від 07.05.2021 року, якою за порушення вимог статті 23 Закону України «Про Державний кордон України», а саме за вихід у море у контрольованій прикордонній зоні на маломірному плавзасобі типу «Барк-240» поза межами пункту базування, на нього накладено стягнення, передбачене статтею 202 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 119,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про відсутність з його боку адміністративних правопорушень.
Позивач не заперечує факт виходу в море у контрольованій прикордонній зоні на своєму маломірному плавзасобі типу «Барк-240» поза межами пункту базування, однак не погоджується з таким трактуванням діючих норм посадовими особами прикордонної служби, оскільки визначає, що його гумовий надувний човен взагалі не підлягає реєстрації як плавзасіб, тому він не має бути приписаним до причалу (місця базування), що виключає його обов'язок виходити в море лише з місця базування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 17 вересня 2021року у задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що в контрольованому прикордонному районі, до якого відноситься Скадовський район, незалежно від здійснення комерційної діяльності та обов'язковості реєстрації в Судновій книзі України, всі маломірні (малі) судна та інші плавзасоби протягом 24 годин повинні бути взяті на облік в адміністрації найближчого об'єкта базування. Тому доводи позивача про те, що з причалу мають виходити лише плавзасоби, які там зареєстровані, є безпідставними.
Також судом встановлено дотримання посадовими особами відповідача процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та дотримання його прав при накладенні адміністративного стягнення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене у справі рішення та постановити нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив про відсутність у нього обов'язку для виходу в море на маломірному плавзасобі типу «Барк-240» лише з місця базування, оскільки вимоги чинного законодавства не передбачають реєстрації його гумового надувного човна як плавзасобу. Таким чином належний плавзасіб не може зберігатись на об'єктах базування плавзасобів та виходити у море виключно з відповідних причалів.
Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою його доводи щодо порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, а саме розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності без його участі.
Херсонський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №160795 від 03.05.2021 року, ОСОБА_1 03.05.2021 року о 15.50 год. біля причалу №383 м. Скадовськ здійснив вихід на маломірному плавзасобі типу «Барк-240» поза пунктом базування, чим порушив статтю 23 Закону України «Про Державний кордон України», відповідальність за що передбачено статтею 202 КУпАП (а.с. 25).
07.05.2021 року помічником начальника ВПС начальника відділення інспекторів прикордонної служби ВПС «Скадовськ» було винесено постанову №125522, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 202 КУпАП. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 03.05.2021 року о 15.50 год. біля причалу №383 м. Скадовськ здійснив вихід на маломірному плавзасобі типу «Барк-240» поза пунктом базування, що є порушенням статті 23 Закону України «Про Державний кордон України», відповідальність за що передбачено статтею 202 КУпАП. Зміст постанови доведено до відома ОСОБА_1 та йому вручено 11.05.2021 року (а.с. 3).
Вважаючи протиправною вказану постанову, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний кордон України» захист державного кордону України є невід'ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Ця діяльність провадиться в межах наданих їм повноважень шляхом вжиття комплексу політичних, організаційно-правових, дипломатичних, економічних, військових, прикордонних, імміграційних, розвідувальних, контррозвідувальних, оперативно-розшукових, природоохоронних, санітарно-карантинних, екологічних, технічних та інших заходів.
Охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.
За приписами ст. 202 КУпАП порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду - виїзду - тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивачем підтверджується факт виходу в море 03.05.2021 року в контрольованому прикордонному районі на належному йому гумовому човні поза об'єктами базування плавзасобів.
Позивач визначає, що його човен не підлягає обов'язковій реєстрації, тому не може зберігатись на об'єктах базування і виходити з них у море.
За приписами ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 4 ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» унормовує, що контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про державний кордон України» у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
Передбачений частиною першою цієї статті порядок обліку і тримання самохідних та несамохідних суден на пристанях, причалах і в пунктах базування, їх плавання і пересування в територіальному морі і внутрішніх водах України поширюється і на територію району, міста, селища, сільради, що прилягає до державного кордону України або до узбережжя моря, яке охороняється органами Державної прикордонної служби України, де прикордонну смугу та контрольований прикордонний район не встановлено.
За приписами наведеної норми забороняється тримати самохідні та несамохідні судна поза встановленими пристанями, причалами і пунктами базування або на них, але з порушенням правил тримання, а також відходити від берега або причалювати до берега поза пристанями, причалами і пунктами базування.
Положенням про прикордонний режим, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року №1147 (далі Положення №1147), визначено, зокрема, систему режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, які регламентують відповідно до законодавства правила в'їзду, тимчасового перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування маломірних суден, інших засобів, що не є суднами, але пристосовані для переміщення на них людей по воді, їх плавання і пересування у територіальному морі та внутрішніх водах України.
Відповідно до положень частини 4 пункту 2 наведеного Положення пункт базування місце (смуга) на урізі води або гідротехнічна споруда, розташовані у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, визначені місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування за погодженням з органами охорони державного кордону, у зоні відповідальності яких вони перебувають, для постійного і тимчасового тримання поза пристанями, причалами, базами для стоянок маломірних суден, інших плавзасобів.
У пункті 24 Положення №1147 встановлено, що після реєстрації в установленому порядку маломірні судна, інші плавзасоби приписуються до об'єктів базування, а судна флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, беруться на облік в місцях базування та забезпечуються постійними місцями для стоянки (зберігання).
За приписами пункту 26 Положення №1147 протягом 24 годин з часу прибуття у прикордонну смугу або контрольований прикордонний район власники повинні взяти маломірні судна, інші плавзасоби, повітряні судна, які здійснюють посадку на воду, на облік в адміністрації найближчого об'єкта базування в порядку, встановленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською держадміністраціями, а судна флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, в адміністрації найближчого місця базування суден флоту рибної промисловості відповідно до правил, встановлених Мінагрополітики, про що адміністрації об'єктів базування або місць базування флоту рибної промисловості письмово інформують протягом 24 годин після взяття на облік, зокрема за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти, підрозділи Державної прикордонної служби, у зоні відповідальності яких перебуває відповідний об'єкт базування, місце базування.
Пунктом 33 Положення №1147 передбачено, що випуск маломірних суден, інших плавзасобів у територіальне море, внутрішні води України здійснюється адміністраціями об'єктів базування після належного оформлення згідно з інструкціями про порядок обліку та випуску маломірних суден, інших плавзасобів у територіальне море та внутрішні води України, які затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською державними адміністраціями за погодженням з органами охорони державного кордону, в зоні відповідальності яких вони розташовані.
Маломірні судна, інші плавзасоби можуть виходити (крім засобів розваг на воді, які виходять на відстань до 2 морських миль) у територіальне море та внутрішні води України згідно з інструкціями про порядок обліку та випуску маломірних суден, інших плавзасобів у територіальне море та внутрішні води України за умови завчасного, не пізніше ніж за одну годину до виходу, інформування адміністраціями об'єктів базування, які ними обліковуються, відповідних підрозділів Державної прикордонної служби, у зоні відповідальності яких вони перебувають.
Порядок обліку та випуску маломірних суден, інших плавзасобів у територіальне море і внутрішні води України в межах контрольованих прикордонних районів Херсонської області передбачений відповідною Інструкцією (далі Інструкція), затвердженою розпорядженням Херсонської обласної державної адміністрації від 22 червня 2018 року №517.
Згідно пункту 3 Інструкція поширюється на:
1) маломірні судна, до яких відносяться: самохідні судна з головними двигунами потужністю менш як 75 кінських сил (55 кВт), несамохідні судна та парусні судна валовою місткістю менш як 80 регістрових тон (або одиниць), а також моторні судна незалежно від потужності двигунів, але валовою місткістю не більш як 10 регістрових тонн (або одиниць) та несамохідні судна (гребні човни вантажопідйомністю 100 і більше кілограмів, байдарки 150 і більше кілограмів та надувні судна 225 і більше кілограмів), що належать громадянам; моторні судна з корпусом завдовжки до 24 метрів, вітрильні судна з корпусом завдовжки від 2,5 до 24 метрів валовою місткістю менш як 80 одиниць (крім суден, що перевозять більше 12 пасажирів, суден, що перевозять небезпечні вантажі, буксирів, штовхачів, криголамів, поромів, суден допоміжного та технічного флоту); інші судна, найбільша довжина корпусу яких становить 20 метрів і менше, за винятком буксирів, штовхачів, криголамів, суден, які перевозять понад 12 пасажирів, вантажних суден, плавкранів і суден технічного флоту;
2) інші засоби, що не є суднами, але пристосовані для переміщення на них людей по воді (далі інші плавзасоби), до яких згідно з Положенням про прикордонний режим, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року №1147, відносяться водний мотоцикл, водний велосипед, моторний гідродельтаплан, дошки для занять різними видами серфінгу тощо, основні характеристики яких не перевищують параметрів, установлених для таких засобів Херсонською обласною державною адміністрацією;
3) буєри;
4) апарати, що використовуються для підводного плавання.
В силу п. 4 Інструкція є обов'язковою для виконання юридичними особами, фізичними особами підприємцями та фізичними особами, які є власниками або судноводіями маломірних суден, інших плавзасобів, або власниками пристаней, причалів, баз для стоянки, пунктів базування (далі об'єкти базування) маломірних суден, інших плавзасобів, вказаних у пункті 3 цього розділу Інструкції, а також особами, діяльність яких пов'язана з експлуатацією таких об'єктів базування.
Розділом ІІІ Інструкції регламентовано порядок випуску маломірних суден, інших плавзасобів у територіальне море, внутрішні води України.
Так, випуск маломірних суден, інших плавзасобів у територіальне море, внутрішні води України здійснюється адміністраціями об'єктів базування після належного оформлення. Для забезпечення контролю за виходом у плавання та поверненням суден на кожному об'єкті базування встановлюється випускний режим. Випуск у плавання маломірних суден, інших плавзасобів здійснюється чергово-вахтовою службою адміністрації об'єкта базування відповідно до Інструкції. Маломірні судна, інші плавзасоби можуть виходити (крім засобів розваг на воді, які виходять на відстань до 2 морських миль) у територіальне море та внутрішні води України згідно з Інструкцією за умови завчасного, не пізніше ніж за одну годину до виходу, інформування адміністраціями об'єктів базування, які ними обліковуються, відповідних підрозділів Державної прикордонної служби України, у зоні відповідальності яких вони перебувають. Облік виходу маломірного судна, іншого плавзасобу з об'єкта базування та його повернення здійснюється у Журналі випуску суден у плавання (далі Журнал №2), який ведеться за встановленою формою (додаток 3). Запис про вихід та повернення маломірного судна, іншого плавзасобу має бути підтверджений підписом його власника або судноводія.
З сертифікату малого судна №102-3-31538-13 вбачається, що належний ОСОБА_1 надувний гребний прогулянково-туристичний човен типу «BARK-240» згідно технічних характеристик має вантажопідйомність 0,2 т. (а.с. 4).
Судова колегія за наслідком дослідження та системного аналізу Закону України «Про Державний кордон України», Положення про прикордонний режим №1147, Розпорядження Херсонської обласної державної адміністрації від 22 червня 2018 року №517, вбачає нормативно закріплену вимогу, відповідно якої в контрольованому прикордонному районі, до якого відноситься м. Скадовськ, всі маломірні (малі) судна та інші плавзасоби протягом 24 годин повинні бути взяті на облік в адміністрації найближчого об'єкта базування.
Також наведені нормативні акти регулюють порядок випуску в море маломірних суден, який передбачає сповіщення об'єктом базування підрозділів ДПС.
З огляду на зазначене, твердження позивача щодо обов'язку виходу в море з причалу лише плавзасобом, який там зареєстрований, є безпідставними, оскільки положення Закону України «Про Державний кордон України», Положення про прикордонний режим №1147, Розпорядження Херсонської обласної державної адміністрації від 22 червня 2018 року №517 не передбачають виключень чи будь-якої іншої процедури сповіщення підрозділів Державної прикордонної служби України про вихід маломірних суден, інших плавзасобів у територіальне море.
За такого нормативного регулювання судова колегія вбачає у діях позивача порушення вимог статті 23 Закону України «Про Державний кордон України», а саме за вихід у море у контрольовані й прикордонній зоні на маломірному плавзасобі типу «Барк-240» поза межами базування.
Окремо судова колегія зазначає, що наведені норми не містять заборони власникам маломірних плавзасобів бути зареєстрованими у місця базування плавзасобів.
Стосовно доводів ОСОБА_1 про порушення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності судова колегія визначає наступне.
За приписами ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Матеріали справи містять протокол про адміністративне правопорушення №160795 від 03.05.2021 року, у якому містяться підпис позивача про роз'яснення йому прав, про відмову дати будь-які пояснення з посиланням на ст. 63 Конституції України, про відмову у залучені перекладача чи захисника. Також міститься повідомлення про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності 07.05.2021 року о 10:00 год. за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 25).
Апелянт наголошує на порушення його права на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення.
У свою чергу колегія суддів зазначає, що реалізація права на участь не є абсолютною та напряму залежить від волевиявлення особи.
Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 визначає, що 07.05.2021 року знаходився з іншими особами біля воріт прикордонного загону, проте не наводить жодних доводів щодо перешкоджання з боку відповідача його участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №125522 від 07.05.2021 року винесена у відповідності до вимог чинного законодавства та за наявності обставин, що підтверджують вину особи.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Згідно ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, 315, 317, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 17 вересня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.