П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/6337/21
Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
Короткий зміст позовних вимог.
ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.10.2021 року «Про вжиття заходів щодо демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності - кіоску, без належно оформлених дозвільних документів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ».
20.10.2021 року позивачка подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення та заборонити Херсонській міській раді, виконавчому комітету Херсонської міської ради, Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради, Інспекції з контролю за благоустроєм Херсонської міської ради, комунальному підприємству «Сервіс-опт», Головному управлінню Національної поліції у Херсонській області та будь-яким іншим особам та органам вчиняти дії, спрямовані на демонтаж належної ФОП ОСОБА_1 тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, розташованої по АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення поданої заяви, позивач вказує на очевидну протиправність оскаржуваного рішення. Крім того визначає, що на час подання заяви існує вірогідність демонтажу тимчасової споруди.
На думку заявниці, невжиття заходів забезпечення позову на даному судовому етапі може призвести до невідворотних негативних наслідків, що потребуватиме докладання значних зусиль для відновлення існуючих прав позивача у разі задоволення даного адміністративного спору (ініціювати нові судові провадження для відшкодування коштів, облаштувати майданчик, здійснити підключення комунікацій тощо).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Суд першої інстанції виходив з того, що обставини, наведені в обґрунтування підстав для забезпечення позову, підлягають встановленню під час судового розгляду справи.
За висновком суду першої інстанції, забезпечення позову у такий спосіб, без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що не відповідає завданням правового інституту забезпечення позову.
Крім того судом першої інстанції наголошено, що проведення демонтажу тимчасової споруди не призведе до її руйнування чи знищення, що виключає настання невідворотних наслідків чи таких, які потребуватимуть знаючих зусиль для відновлення існуючих прав позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати її та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що оскаржуване рішення було реалізована та 21.10.2021 року належна позивачу тимчасова споруда була демонтована представниками Інспекції з контролю за благоустроєм Херсонської міської ради та КП «Сервіс-опт» Виконавчого комітету Херсонської міської ради.
З огляду на вказане апелянт вважає, що суд першої інстанції при повному встановлені обставин не надав належної оцінки доводам позивача про наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідачем буде проведений демонтаж тимчасової споруди у строки, що визначені у оскаржуваному наказі.
Також апелянт визначає, що при проведені демонтажу тимчасової споруди, її цілісність було порушено та знищено конструктивні елементи, що спростовує висновки суду про можливість її демонтажу та переміщення без заподіяння їй шкоди.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії оскаржуваного рішення. Однак, передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України.
При зверненні до суду першої інстанції з позовною заявою та заявою про забезпечення позову, ФОП ОСОБА_1 визначала про існування загрози демонтажу тимчасової споруди та обґрунтовувала необхідність забезпечення позову очевидною протиправністю оскаржуваного рішення відповідача.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що наведені позивачем підстави стосовно очевидної протиправності оскаржуваного рішення є оціночними та мають бути встановлені судом за наслідком розгляду даної справи по суті заявлених позивних вимог, а не на стадії забезпечення позову, яке вирішувалось до відкриття провадження по суті.
Крім того, сама лише незгода позивача із діями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов'язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 400/722/19.
В свою чергу, суд у кожному випадку повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає від меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Тому в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Суд першої інстанції зазначав, що демонтаж тимчасової споруди не призведе до її руйнування чи знищення, адже така споруда може бути перенесена в інше місце, що, в свою чергу, не може бути визначено судом як невідворотні наслідки чи такі, які потребуватимуть докладання значних зусиль для відновлення існуючих прав позивача, що за своєю суттю відповідає дійсності.
Зазначення апелянтом про порушення цілісності та знищення конструктивних елементів тимчасової споруди при здійснені демонтажу представниками Інспекції з контролю за благоустроєм Херсонської міської ради та КП «Сервіс-опт» Виконавчого комітету Херсонської міської ради визначає конкретний характер дій відповідних осіб, який не міг бути врахований судом при ухваленні оскаржуваного рішення.
Крім того судова колегія звертає увагу, що проведення демонтажу тимчасової споруди не позбавляє її власника права власності на неї, а вартість демонтованої тимчасової споруди може бути відшкодована відповідними особами у разі ухвалення рішення на користь позивача.
Окремо судова колегія зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони Херсонській міській раді, Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради, Інспекції з контролю за благоустроєм Херсонської міської ради, комунальному підприємству «Сервіс-опт», Головному управлінню Національної поліції у Херсонській області та будь-яким іншим особам та органам вчиняти дії, спрямовані на демонтаж належної ФОП ОСОБА_1 тимчасової споруди стосується кола осіб, які не є учасниками даної справи, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави забороняти таким особам вчиняти дії у межах даної справи.
За наведених обставин суд першої інстанції, з якім повністю погоджується колегія суддів, дійшов обґрунтованого висновку, що наведені позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову не доводять існування обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а відтак заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.