24 березня 2022 року м. Дніпросправа № 340/3911/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді - доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антар-Декорт"
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року в адміністративній справі № 340/3911/21 (суддя І інстанції - Кармазина Т.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антар-Декорт" до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Кіровоградської області про визнання протиправною і скасування постанови,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 1 червня 2021 року № 281088 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійсненні посадовими особами відповідача, на думку позивача, не можна вважати достовірними, оскільки зважування здійснювалось в динамічному режимі. Надане Свідоцтво на засоби вимірювальної техніки не є доказом того що саме на вагах, зазначених у Свідоцтві, здійснювалось зважування, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем. Крім того, вважає, що оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 закону № 2344-ІІІ за відсутність такого дозволу. Чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами, тому дозвіл на рух такого не видається. Так, на його думку, оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню.
Від відповідача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
12.04.2021 посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення на перевірку від 08.04.2021 № 006897 на авто дорозі М-01 км 124 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та за результатами габаритно-вагового контролю встановлено, що транспортним засобом марки SCANIA реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом KRONE реєстраційний номер В НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Антар-Декорт", допущено перевищення вагових параметрів на строєну вісь, а саме 23200 кг, при нормативно допустимому 22000 кг, тобто на 1200 кг більше нормативно допустимого, що у відсотковому співвідношенні склало на 5,45 % більше допустимого показника. У зв'язку з чим складено акт від 12.04.2021 № 033712 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 35), довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 12.04.2021 № 00544048 (а.с. 9) та розрахунок плати за проїзд від 12.04.2021 б/н до акту від 12.04.2021 № 033712 (а.с. 10), акт від 12.04.2021 № 279017 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. (а.с. 34)
Згідно з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.04.2021 № 279017, в ході перевірки виявлено порушення, що полягало у перевезенні вантажу транспортним засобом марки SCANIA реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом KRONE реєстраційний номер В НОМЕР_2 , з перевищенням встановлених законодавством вагових норм понад 5% але не більше 10%, а саме: навантаження на строєну вісь становила 23,2 т, при нормативно допустимому 22 т, що склало на 5,45 % від нормативно допустимих 22,00 т без відповідного дозволу (а.с. 34).
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.06.2021 № 281088на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» з позивача стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн. (а.с. 32)
Не погодившись з постановою, вважаючи її необґрунтованою, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що габаритно-ваговим контролем транспортного засобу SCANIA реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом KRONE реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить позивачу, встановлено, що повна маса транспортного засобу становить 40,08 т (при нормативно допустимій 40 т), навантаження на осі: 1) 6,60 т; 2) 10,28 т; 3)7,40 т; 4) 7,64 т; 5) 8,16 т (а.с.9), тобто виявлено перевищення вагових норм на строєну вісь, а саме 23200 кг, при нормативно допустимому 22000 кг, що у відсотковому співвідношенні склало на 5,45% більше допустимого показника. За результатами габаритно-вагового контролю встановлено, що вагові параметри транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, тому цей транспортний засіб є великоваговим. З огляду на те, що параметри цього транспортного засобу перевищили нормативно допустимі параметри більш ніж на 2 % (а саме на 5,45 %), то відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", Правил № 30, Порядку № 879 обов'язковим документом для руху такого транспортного составу автомобільними дорогами є відповідний дозвіл на рух, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції. Доказів наявності у позивача, як у автомобільного перевізника, такого дозволу при перевезенні 12.04.2021 вантажу, суду не надано. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що під час перевірки встановлений факт перевищення транспортним засобом позивача габаритно-вагових норм та відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Постанова відповідача про застосування до ТОВ «Антар-Декорт» адміністративно-господарського штрафу по суті є правомірною і достатніх підстав для визнання її протиправною під час розгляду справи не встановлено.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-ХІІ), Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух», до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Згідно зі статтею 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103) передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно з підпунктом 2 та 29 пунктом 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Отже, відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком № 1567, відповідно до пунктів 2, 3, 4 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Частинами 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону № 2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Пунктами 12, 14 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Частиною третьою статті 48 Закону № 2344-III встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 3353 до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
За приписами частини другої статті 29 Закону № 3353 з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Як встановлено під час судового розгляду 12.04.2021 позивачем при здійсненні перевезення транспортним засобом марки SCANIA реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом KRONE реєстраційний номер В НОМЕР_2 , допущено перевищення вагових параметрів на строєну вісь, а саме 23200 кг, при нормативно допустимому 22000 кг, тобто на 1200 кг більше нормативно допустимого, що у відсотковому співвідношенні склало на 5,45 % більше допустимого показника. Дозвіл відповідно до ст. 48 Закону «Про автомобільний транспорт», що дає право на рух автодорогами України з перевищенням встановлених законодавством нормативно-вагових параметрів від 5% до 10 %, відсутній.
Відповідно до статті ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:
- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;
- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.
За змістом товарно-транспортної накладної від 12.04.2021 № 033712 (а.с. 11) позивач перевозив вантаж (кукурудзу), який за своїм характером є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.
Головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.
Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.
Колегія суддів підкреслює, що законодавець з метою збереження автомобільних доріг чітко встановив порядок перевезення таких вантажів, оскільки можливо безперешкодно розділити такий вантаж по різних автомобілях, не перевищуючи їх технічні характеристики та не пошкоджуючи автомобільні дороги. Натомість, для неподільних вантажів така можливість відсутня, а тому законодавством допускається перевезення таких вантажів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, але за умови отримання відповідного дозволу.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Згідно з абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ (в редакції станом на час вчинення правопорушення), за яким на позивача накладений штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ за відсутність такого дозволу.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що посадові особи відповідача приймаючи оскаржену постанову, діяли протиправно та всупереч чинному законодавству, оскільки перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм заборонено, а відповідно й отримання дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових є неможливим, у зв'язку з чим особа не може бути притягнута до відповідальності за відсутність у неї документа, видача якого у спірних правовідносинах не передбачена взагалі.
Зазначені висновки, на думку колегії суддів, підтверджуються також внесеними Законом України від 03.06.2021 № 1534-ІХ (набув чинності 01.10.2021) до абзаців 14-16 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ змінами, відповідно до яких, зокрема ці абзаци доповнені словами «або подільного вантажу», тобто зазначеними змінами законодавець у цьому питанні по суті визнав прогалину в законодавстві і лише з 01.10.2021 ввів в дію норму про відповідальність осіб за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні подільного вантажу.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ.
Суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наслідки апеляційного розгляду справи, а також те, що позивачем у справі понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання адміністративного позову в розмірі у сумі 2270 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 3405 грн, стягненню з відповідача підлягає 5 675 грн.
Оскільки справа відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу області Товариства з обмеженою відповідальністю "Антар-Декорт" задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року в адміністративній справі № 340/3911/21 скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Антар-Декорт" до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Кіровоградської області про визнання протиправною і скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 1 червня 2021 року № 281088 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антар-Декорт" (код ЄДРПОУ 23229308) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Кіровоградської області (25004,м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 102) сплачений за подачу позову та апеляційної скарги судовий збір у загальному розмірі у сумі 5 675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко