31 березня 2022 року справа № 580/5218/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними, скасування рішень, зобов'язати вчинити дії та відшкодування шкоди, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.12.2021, просили:
1. По ОСОБА_1 визнати неправомірним та скасувати:
- по Н2О (ухвала 19.01.2021 -дод 1):
1) п. 2 постанови 63771881 від 27.01.2021 по виведенню в окреме (нове) виконавче провадження виконавчих витрат (дод 3);
2) постанову 64322296 від 28.01.2021 про стягнення виконавчих витрат (дод 4);
- по Q (ухвала 05.02.21 дод 11);
3) визнати протиправним розпорядження №63771881 від 14.01.2021 на перерахування 53,07 грн. виконавчих витрат на користь ДВС;
4) визнати протиправним розпорядження №64322296 від 10.02.2021 про перерахування виконавчих витрат 69 грн. та 85,23 грн.;
5) визнати протиправним розпорядження №64322296 від 16.02.2021 на перерахування із пенсії (300,73 грн., які надійшли 09.02.2021 на депозитний рахунок ДВС) 146,50 грн. на користь АТ "Укрпошта";
6) п. 2 постанови 63842349 від 09.02.2021 і постанови (№ невідомий - не наданий) про стягнення виконавчих витрат;
7) визнати протиправним розпорядження №63842349 від 15.01.2021;
2. По ОСОБА_2 - визнати дії неправомірними ОСОБА_3 та скасувати:
- по Н2О:
2.1) п. 2 постанови 63772254 від 27.01.2021 та постанову 64310661 від 27.01.2021 про стягнення виконавчих витрат;
2.2) визнати незаконним розпорядження держвиконавця ОСОБА_3 за №64310661 від 10.06.2021;
- по Q:
2.3) аналогічні постанови:
- п. 2 постанови №63843320 і постанову №64451294 від 10.02.2021;
- визнати незаконним розпорядження 64310661 від 10.02.2021;
2.4) визнати протиправним розпорядження ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №64451294 від 10.02.2021;
3.1) Із стягнутих із пенсії 641,84 грн. 09.02.2021 повернуто 11.03.2021 ОСОБА_2 тільки 212,24 грн., підлягає поверненню 429,60 грн., підлягають відшкодуванню 37,50 грн. та 60,00 грн. як відшкодування збитків - поштові витрати і ксерокопії; 500000 грн. моральної шкоди;
3.2) зобов'язати ДВС повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуті із пенсії кошти в сумі 523,03 грн.; компенсувати моральну шкоду в сумі 1000000 грн.;
4. Визнати неправомірними та скасувати у всіх виконавчих провадженнях номери яких не відомі по Q (теплу) постанови на ім'я ОСОБА_1 .
5. Зобов'язати відповідача анулювати записи в усіх реєстрах (відомих та невідомих) стосовно арештів та іншого, і надати позивачам підтвердження.
Ухвалою судді Черкаського кружного адміністративного суду Руденко А.В. від 13.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
За наслідками задоволених відводів та автоматизованого розподілу визначено головуючого суддю Гаращенка В.В. для розгляду цієї справи.
Ухвалою судді Гаращенка В.В. від 08.12.2021 позовну заяву прийнято до свого провадження.
Ухвалою суду від 19.01.2022 позовну заяву залишено без руху та надано ОСОБА_2 п'ятиденний строк з моменту отримання повної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 908 грн.
Ухвалою від 02.02.2022 суд звільнив ОСОБА_2 від сплати судового збору та перейшов до подальшого розгляду справи по суті.
Судом не прийнято до розгляду позовні вимоги про визнання протиправними дій ДВС та скасування постанов №64322247 від 28.01.2021 (щодо ОСОБА_4 ) та №64322180 від 28.01.2021 (щодо ОСОБА_5 ).
Усною ухвалою від 22.03.2022 із занесенням до протоколу судового засідання, суд керуючись ч. 5 ст. 262 КАС України, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що оскільки виконавчі документи скасовано, тому не може існувати ніяких законних підстав для стягнення з позивача будь-яких сум, в тому числі виконавчого збору та витрат даного виконавчого провадження.
Оскільки відповідач такі стягнення здійснив, тому позивачі звернулись до суду за судовим захистом порушених прав та вимагають в т.ч. стягнення моральної шкоди, яка на їхню думку завдана протиправними діями посадових осіб відповідача.
У відзиві на адміністративний позов відповідач позов не визнав та зазначив, що визначальною ознакою, за якою державний виконавець здійснює нарахування та стягнення витрат виконавчого провадження є фактичні витрати під час організації та проведення виконавчих дій, які здійснення ним (виконавцем) на виконання рішення. Фактично понесені витрати виконавчого провадження не зникають із скасуванням рішення на підставі якого виданий виконавчий документ, оскільки вже понесені державою, в особі органу примусового виконання.
Також відповідач звернув увагу, що доводи позивачів щодо поважності причини пропуску строку зводяться лише до припущень попри те що, спірні постанови від 28.01.2021 та від 01.02.2021 з супровідним листом направлені на адресу боржника, що підтверджується списком №696 згрупованих поштових відправлень за 29.01.2021 та 03.02.2021.
Відповідач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у нього були правові та фактичні підстави для стягнення з боржників мінімальних витрат за проведення виконавчих дій.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Вирішуючи питання щодо строку звернення суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами 1, 2 статті 287 КАС України унормовано, що учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк на оскарження постанови державного виконавця становить десять днів, однак обчислюється з дня коли особа дізналась про оскаржений акт.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов вказав, що оскаржені постанови від 28.01.2021 та від 01.02.2021 направлені позивачам, однак відповідач не надав копії відповідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке дає змогу розбірливо встановити дату вручення наведених постанов позивачами, тому суд вважає, що позивачі строк звернення до суду не пропустили, відповідно суд не вбачає підстав для його поновлення.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували наступні виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 :
1) виконавче провадження № 63771881 з виконання судового наказу № 712/1007/20, виданого 08.10.2020 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» боргу в сумі 3660,61 грн.
В межах виконавчого провадження № 63771881 державним виконавцем прийнято постанови від 01.12.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 207,30 грн. та стягнення виконавчого збору в сумі 366,06 грн.
На депозитний рахунок відділу ДВС надійшли кошти, які стягнуті з боржника та відповідно до розпорядження державного виконавця №63771881 від 14.01.2021 розподіленні на користь витрат виконавчого провадження в сумі 53,07 грн.
27.01.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із скасуванням ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.01.2021 судового наказу 4712/1007/20.
Пунктом 2 постанови від 27.01.2021 передбачено виділення в окреме провадження постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
2) виконавче провадження № 64322296 з виконання постанови Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси № 63771881 виданої 01.12.2020 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 154,23 грн.
На депозитний рахунок відділу ДВС надійшли кошти в сумі 300,73 грн., які стягнуті з боржника ОСОБА_1 , надійшли на депозитний рахунок ДВС та відповідно до розпорядження державного виконавця №64322296 від 16.02.2021, грошові кошти в сумі 146,50 грн. повернуті як надмірно стягнуті на користь ОСОБА_1 , на рахунок АТ «Укрпошта», який відкрито в АТ «Ощадбанк».
Решта грошових коштів в сумі 154,23 грн. використана на погашення заборгованості у виконавчому провадженні № 64322296.
10.02.2021 у межах виконавчого провадження № 64322296 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із повним фактичним виконанням виконавчого документа.
3) виконавче провадження № 63842349 з виконання судового наказу № 712/8088/19, виданого 03.07.2019 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго» боргу в сумі 20442,58 грн.
В межах виконавчого провадження № 63842349 державним виконавцем прийнято постанови від 08.12.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 207,30 грн. та стягнення виконавчого збору в сумі 2044,26 грн.
На депозитний рахунок відділу надійшли кошти в сумі 300,73 грн., які стягнуті з боржника ОСОБА_1 та відповідно до розпорядження державного виконавця № 63842349 від 15.01.2021 розподілені:
- 84,93 грн. на користь комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго»;
- 8,5 грн. виконавчого збору;
- 69 грн. витрат виконавчого провадження;
- 138,30 грн. витрат виконавчого провадження.
09.02.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 63842349 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із скасуванням ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.02.2021 судового наказу № 712/8088/19.
Крім того, на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували наступні виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_2 :
1) виконавче провадження №63772254 з виконання судового наказу № 712/1007/20, виданого 08.10.2020 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Черкасиводоканал» боргу в сумі 3660,61 грн.
В межах виконавчого провадження №63772254 державним виконавцем прийнято постанови від 01.12.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 207,30 грн. та стягнення виконавчого збору в сумі 366,06 грн.
27.01.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №63772254 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із скасуванням ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.01.2021 судового наказу 4712/1007/20.
Пунктом 2 постанови від 27.01.2021 передбачено виділення в окреме провадження постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
2) виконавче провадження № 64310661 з виконання постанови Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси № 64310661 виданої 26.01.2021 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 207,30 грн.
На депозитний рахунок відділу надійшли кошти в сумі 641,84 грн., які стягнуті з боржника ОСОБА_2 та відповідно до розпорядження державного виконавця №64310661 від 10.02.2021 розподіленні в якості витрат у зведеному виконавчому провадженні №64230058 в сумі 69 грн. та 138,30 грн.
10.02.2021 у межах виконавчого провадження № 64310661 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із повним фактичним виконанням виконавчого документа.
18.02.2021 на підставі розпорядження державного виконавця №64310661 та платіжного доручення №35348 від 18.02.2021 грошові кошти в сумі 227,24 грн. повернуті, як надмірно стягнуті на користь ОСОБА_2 , на рахунок АТ «Укрпошта», який відкрито в АТ «Ощадбанк».
3) виконавче провадження № 63843320 з виконання судового наказу № 712/8088/19, виданого 03.07.2019 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго» боргу в сумі 20442,58 грн.
В межах виконавчого провадження № 63843320 державним виконавцем прийнято постанову від 08.12.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 207,30 грн.
09.02.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 63843320 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із скасуванням ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.02.2021 судового наказу № 712/8088/19.
Пунктом 2 постанови від 09.02.2021 передбачено виділення в окреме провадження постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
4) виконавче провадження № 64451294 з виконання постанови Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси № 63843320 виданої 09.02.2021 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 207,30 грн.
Частина грошових коштів в сумі 641,84 грн., які надійшли на депозитний рахунок ДВС, відповідно до платіжних доручень №33659 від 10.02.2021 на суму 69 грн. та №33660 від 10.02.2021 на суму 138,30 грн., в загальному розмірі 207,30 зараховані для погашення заборгованості у виконавчому провадженні № 64451294.
10.02.2021 у межах виконавчого провадження № 64451294 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із повним фактичним виконанням виконавчого документа.
Позивачі вважають незаконним стягнення з них витрат у виконавчих провадженнях, тому звернулись до суду з позовом за захистом порушених прав.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 7 ст. 27 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
За змістом положень ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 2 розд. VI Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9 - 15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
З вищенаведених вимог законодавчих приписів слідує висновок, що закінчення виконавчого провадження має наслідком стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Однак, назване стягнення відбувається у разі закінчення виконавчого провадження з чітко визначених підстав, серед яких відсутній п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII.
Тобто, закінчення виконавчого провадження з підстав скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, не передбачає стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Отже, послідовне тлумачення вищенаведених законодавчих норм вказує, що боржник не повинен нести негативні наслідки у вигляді сплати витрат у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, яке в подальшому скасовано судом, оскільки це не передбачено положеннями закону.
Як наслідок, виділення в окреме провадження постанов про стягнення витрат виконавчих проваджень та подальше відкриття виконавчих проваджень щодо виконання постанов про розмір витрат виконавчих проваджень, знаходиться поза межами правового поля.
Разом з тим, оскільки всі вищеперелічені виконавчі провадження закінчено, а витрати виконавчих проваджень стягнуто з позивачів, тому скасування постанов та розпоряджень відповідача не забезпечує ефективного захисту порушених прав.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачів, є зобов'язання відповідача повернути стягнуті з останніх витрати виконавчих проваджень, зокрема, на користь ОСОБА_1 підлягають поверненню грошові кошти в сумі 508,03 грн. (53,07+154,23+300,73) та на користь ОСОБА_2 підлягають поверненню грошові кошти в сумі 414,60 грн. (69+138,30+69+138,30).
Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Як роз'яснено у п.п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Однак, позивачами не надано жодних доказів, які б обґрунтовували факт наявності втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, та як наслідок підтверджували наявність моральної шкоди завданих саме діями органом ДВС, що в свою чергу свідчить про неналежність її підтвердження.
Отже, позивачами не доведено, що стягнення витрат виконавчих проваджень призвела до їх моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від них додаткових зусиль для організації свого життя.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача анулювати записи в усіх реєстрах (відомих та невідомих) стосовно арештів та іншого, і надати позивачам підтвердження, суд зазначає, що позивачі не надали доказів, що за результатами вчинених виконавчих дій у вищенаведених виконавчих провадженнях залишаються чинними арешти рухомого чи нерухомого майна, а також арешти рахунків чи записи у певних реєстрах, тому зазначені вимоги задоволенню не підлягають з огляду на відсутність порушених прав позивачів у спірних правовідносинах.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачів є частково обґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору, тому підстави для його стягнення з відповідача відсутні.
Щодо вимоги позивачів про стягнення витрат відправку кореспонденції та на копіювання документів в сумі 37,50 грн. та 60 грн. (т. 1 а.с. 119, 120), суд зазначає, що зазначені витрати стосуються апеляційного перегляду Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 28.07.2021, тому позивачі мали звертатись за вирішенням вказаного питання до Шостого апеляційного адміністративного суду, як наслідок зазначені витрати не підлягають стягненню судом першої інстанції.
Керуючись статтями 12, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18018, м. Черкаси, просп. Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 36157425) повернути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 508 (п'ятсот вісім) грн. 03 коп.
Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18018, м. Черкаси, просп. Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 36157425) повернути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 60 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО