Справа №500/571/22
01 квітня 2022 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов №324187, №324188, №324189, №324190, №324191, №324192, №324193, №324194, №324195, №324196, №324197, №324198, №324199, №324200, №324201, №324202 від 19.01.2022 про застосування адміністративно-господарських штрафів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.01.2022 в. о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Сліпою О.Й. винесено постанови №324187, №324188, №324189, №324190, №324191, №324192, №324193, №324194, №324195, №324196, №324197, №324198, №324199, №324200, №324201, №324202 про застосування адміністративно-господарських штрафів згідно абзацу 11 частини першою статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
01.12.2021 на а/д М-06 Київ-Чоп при наданні послуг із міжнародного перевезення вантажів автомобілем марки МАN, державний номер НОМЕР_1 , під час здійснення перевірки Західним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено акт №283867 від 01.12.2021 , згідно якого у водія ОСОБА_2 відсутня інформація режиму праці та відпочинку водія з 03.11.2021 00 год 00 хв. до 12.11.2021 19 год 00 хв., з 22.11.2021 11 год 10 хв. до 23.11.2021 10 год 15 хв. та з 23.11.2021 13 год 43 хв. до 27.11.2021 15 год 05 хв., а саме відсутні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія і бланк підтвердження діяльності водія за вказаний період.
Враховуючи пункти 3.3, 3.6 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 та Поправку №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, яка набула чинності з 20.12.2010 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі їх відсутності Бланку підтвердження діяльності, то згідно з ч.2 Статті 12-біс Угоди ЄУТР типові бланки включені в додаток 3 не є обов'язковими.
Автомобіль МАN, державний номер НОМЕР_1 обладнаний цифровим тахографом, про що свідчить Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу ідентифікаційний номер НОМЕР_2 від 20.05.2021.
Згідно акту водій ОСОБА_2 зробив ручне введення даних щодо режиму праці та відпочинку водія за періоди: з 03.11.2021 00 год 00 хв. до 12.11.2021 19 год 00 хв., з 22.11.2021 11 год 10 хв. до 23.11.2021 10 год 15 хв. та з 23.11.2021 13 год 43 хв. до 27.11.2021 15 год 05 хв. та надав роздруківки з тахографа (вони ж листки режиму праці та відпочинку) за вказані періоди, які не були взяті до уваги відповідачем.
Для недопущення вищенаведеної ситуації та захисту прав перевізників від протиправних дій з боку посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті за дорученням №239/3.1/13-21 Голови Державної служби України з безпеки на транспорті Зборовським Є.С. затверджено виключний перелік документів, які має право перевірити інспектор, зокрема, у разі обладнання цифровим тахографом - роздруківку з цифрового тахографа або особиста карта водія.
Також вважає неправомірним посилання відповідача під час винесення спірних постанов на частину третю статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", якою встановлено, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо, оскільки таке правопорушення як управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є одним порушенням, за яке встановлено одну санкцію у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно не виконуючи протягом певного періоду обов'язку введення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку, перевізник вчиняє продовжуване порушення, за яке згідно статті 61 Конституції України може бути притягнутий до відповідальності лише один раз.
Ухвалою суду від 01.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
У визначений судом строк відповідач подав через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, оскільки проведення перевірки здійснювалося згідно вимог Порядку №1567, а оскаржувані постанови прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством з урахуванням документів, наданих під час перевірки 01.12.2021.
Вказує, що інспекторами Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Закарпатська область) в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті шляхом проведення рейдової перевірки 01.12.2021 на а/д М-06, Київ-Чоп 756 км+800 м. Мукачівський район Закарпатської області перевірено автомобіль марки МАN ТGХ 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 ) з напівпричепом марки SCHMITZ S01, реєстраційний номер НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 ), що використовується автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 .
Під час перевірки встановлено порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Інструкції №385, ЄУТР і за результатами складено акт №283867 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.12.2021, в якому вказано про відсутність у водія ОСОБА_2 інформації режиму праці та відпочинку водія з 03.11.2021 00.00 год до 12.11.2021 19.00 год, з 22.11.2021 11.10 год до 23.11.2021 10.15 год та з 23.11.2021 13.43 год до 27.11.2021 15.05 год. За вказані періоди водій зробив ручне введення, але згідно з Угодою ЄУТР за вказаний період відсутній бланк підтвердження діяльності водія. Має місце брак даних водія за вказані періоди, що підтверджується роздруківкою, здійсненою інспектором під час перевірки 01.12.2021.
Долучені до позовної заяви роздруківки з картки водія ОСОБА_2 зроблені 26.01.2022, тобто після винесення оскаржуваних постанов.
Відповідно до статті 12-34 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (далі ЄУТР), підписаної 01.07.1970, водій, який керує транспортним засобом, оснащеним контрольним пристроєм відповідно з додатком 1, повинен бути в змозі пред'явити щоразу, коли цього вимагатиме інспектуюча особа реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, з врахуванням набрання чинності з 20.12.2010 Поправки №6 до ЄУТР, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Відповідно до пункту 7с статті 12-34 ЄУТР, уповноважена контролююча особа може перевірити виконання вимог ЄУТР шляхом аналізу реєстраційних листків, що виводяться на екран або роздрукованих даних, які були зареєстровані контрольним пристроєм, або за допомогою картки водія, чи - якщо це зробити неможливо - шляхом аналізу будь-якого іншого документа, який дозволяє пояснити недотримання будь-якого положення.
Пунктом 8 цієї статті вказано, що заборонено підробляти, вилучати або знищувати дані, внесені до реєстраційного листка, що зберігається в контрольному пристрої або на картці водія, і роздруковані документи з цифрового тахографа. Забороняються також будь-які дії по відношенню до контрольного пристрою, реєстраційного листка або картки водія, в результаті яких можуть бути підроблені, вилучені чи знищені дані і/або надрукована інформація. Жоден з цих пристроїв, які можуть бути використані у вказаних цілях, не повинно знаходитися в транспортному засобі.
Щодо твердження про те, що перевізника неодноразово притягнуто до відповідальності одного виду за одне і теж порушення зазначено, що оскільки неоформлення листків режимів праці та відпочинку, які повинні складатися кожного дня за умовами ЄУТР, є самостійними порушеннями та підставою для прийняття рішення відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за кожне порушення окремо.
Таким чином, відповідачем винесено спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за відсутність щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за період з 03.11.2021 00.00 год до 12.11.2021 19.00 год, з 22.11.2021 11.10 год до 23.11.2021 10.15 год та з 23.11.2021 13.43 год до 27.11.2021 15.05 год, відповідальність за яке передбачена абзацом одинадцятим статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі по 680 грн за кожен випадок порушення законодавства про автомобільний транспорт і по кожному з них правомірно прийнято 16 постанов, всього на суму 10880 грн.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, суд встановив наступні обставини.
01.12.2021 інспекторами Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Закарпатська область) в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до направлення на рейдову перевірку №010685 від 25.11.2021 здійснено перевірку транспортного засобу на а/д М-06, Київ-Чоп 756 км+800 м. Мукачівський район Закарпатської області автомобіля марки МАN ТGХ 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 ) з напівпричепом марки SCHMITZ S01, реєстраційний номер НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 ), що належить ФОП ОСОБА_1 .
Під час перевірки встановлено, що перевізник ФОП ОСОБА_1 здійснював міжнародне перевезення вантажів на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної СМR А№645766. Транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом.
За результатами проведення рейдової перевірки складено акт №283867 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.12.2021, в якому вказано, що автомобілем марки МАN ТGХ 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHMITZ S01, реєстраційний номер НОМЕР_4 при наданні послуг із перевезення вантажів у міжнародному сполученні у водія ОСОБА_2 відсутня інформація про режим праці та відпочинку водія з 03.11.2021 00.00 год до 12.11.2021 19.00 год, з 22.11.2021 11.10 год до 23.11.2021 10.15 год та з 23.11.2021 13.43 год до 27.11.2021 15.05 год. За вказані періоди водій зробив ручне введення, але згідно з Угодою ЄУТР за вказаний період відсутній бланк підтвердження діяльності водія.
У подальшому 15.12.2021 Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки повідомлено позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем винесено спірні постанови №324187, №324188, №324189, №324190, №324191, №324192, №324193, №324194, №324195, №324196, №324197, №324198, №324199, №324200, №324201, №324202 від 19.01.2022 про застосування адміністративного господарського штрафу за відсутність щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія за період з 03.11.2021 до 12.11.2021, з 22.11.2021 до 23.11.2021 та з 23.11.2021 до 27.11.2021, відповідальність за яке передбачена абзацом одинадцятим статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погодившись із постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу, ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Підпунктами 2, 19, 29, 54, 62 пункту 5 цього Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення, проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт, здійснює інші повноваження, визначені законом.
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 чинним на час виникнення спірних відносин (далі Порядок 1567).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи
Згідно з частиною дванадцятою статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон №2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. (частина сімнадцята статті 6 Закону №2344-III)
З пункту 2 Порядку №1567 вбачається, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
За змістом пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту..
Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно з пунктами 16, 17 Порядку №1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.
Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III, пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Як встановлено судом, у ході рейдової перевірки автомобіля марки МАN, державний номер НОМЕР_1 , що використовується у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 виявлено відсутність у водія ОСОБА_2 інформації режиму праці та відпочинку водія з 03.11.2021 00 год 00 хв. до 12.11.2021 19 год 00 хв., з 22.11.2021 11 год 10 хв. до 23.11.2021 10 год 15 хв., з 23.11.2021 13 год 43 хв. до 27.11.2021 15 год 05 хв. За вказаний період водій зробив ручне введення, але згідно з Угодою ЄУТР за вказаний період відсутній бланк підтвердження діяльності водія, що зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №283867 від 01.12.2021.
Частиною восьмою статті 53 Закону №2344-III передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Згідно із статтею 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Абзацом 11 частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241.
Згідно пункту 1.1 Інструкцію №385 розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".
Пунктом 1.4 Інструкції №385 визначено терміни, які вживаються у такому значенні, зокрема: контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР, технічне обслуговування тахографа - технічні операції з приведення тахографа у робочий стан відповідно до інструкції його виробника, які включають активацію, зчитування даних цифрового тахографа, періодичні перевірки, ремонт, заміну тахографа або пов'язаного з ним устаткування, адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Згідно пункту 3.1 Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
За положеннями пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: зокрема, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
З аналізу вказаних норм, суд доходить висновку, що автомобільні перевізники та водії зобов'язані мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення, до яких відносяться, зокрема, реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти.
Слід зазначити, що 11.10.2005 набув чинності Закон України "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)" №2819-IV від 07.09.2005.
Крім цього, Європарламентом та Європейською Радою 15.03.2006 було прийнято Постанову (ЄС) №561/2006 щодо гармонізації певного соціального законодавства, що стосується автомобільного транспорту та вносить змін до Постанови Ради (ЄЄС) №3821/85 та (ЄС) №2135/98 і відміняє Постанову Ради (ЄС) №3820/85. Цією постановою були визначені Правила щодо часу відпочинку та роботи водія, які набули чинності з 11.04.2007. За вимогами таких Правил передбачено, щоб водії транспортних засобів завжди мали при собі і могли надати до перевірки реєстраційні листи за поточний тиждень і ті, які водій використовував в попередні 15 днів, картку водія, якщо вона у нього є, будь-який звіт складений від руки і роздруківку, зроблені впродовж поточного тижня і попередніх 15 днів (а з 01.01.2008 в обох випадках за поточний день і попередні 28 днів). В тому ж випадку, коли водій не має можливості надати вищевказані документи, він повинен надати супровідний лист (документ, про періоди часу, коли водій не керував транспортним засобом), форма якого розроблена та затверджена Рішенням Європейської Комісії від 12.04.2007.
Дія Постанови ЄС №561/2006 у повному обсязі розповсюджується на перевізників країн - членів ЄС, Швейцарії та Європейської Економічної Зони.
Оскільки Положення правил ЄС відрізнялися від положень Угоди ЄУТР, Комітетом з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії ООН було розпочато процедуру узгодження двох систем правил режиму праці та відпочинку водія задля застосування єдиних вимог для усіх водіїв та спрощення контрольних процедур. І з метою гармонізації цих двох систем правил Секретаріатом ЄЕК ООН спільно з Європейською Комісією на базі правил, прийнятих Постановою ЄС №561 у 2006 році було підготовлено зміни до положень ЄУТР, які встановлюють ряд нових вимог в частині дотримання відповідних норм щоденного часу перебування за кермом, перерв, щоденного, щотижневого часу відпочинку та наявності у водіїв транспортних засобів відповідної кількості реєстраційних листів під час контролю уповноваженими органами тощо.
29-31 жовтня 2008 року 103-я сесія Робочої групи з автомобільного транспорту (SC.1) КВТ ЄЕК ООН схвалила узгоджені зміни до тексту ЄУТР, які після відповідних процедур прийняття поправок до Угоди набули чинності для перевізників країн - не членів ЄС у вигляді Поправки №6 з 20.12.2009.
Такою Поправкою, зокрема, було внесено Доповнення 3 додатку до ЄУТР. В таких Доповненнях вказано, що відповідно до статті 12-біс цієї Угоди автомобільні перевізники можуть використовувати в цілях сприяння проведенню перевірок на дорозі типові бланки, наведені нижче: 1. ФОРМА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ - бланк, який слід використовувати в тому випадку, коли водій перебував у відпустці через хворобу або в щорічній відпустці або якщо він керував транспортним засобом, які не підпадають під дію положень ЄУТР за змістом статті 2 цієї Угоди. Вказівка по використанню. (Викласти, по можливості, на зворотному боці бланка) a) Усі позиції сьогодення бланка повинні бути заповнені перед рейсом транспортним підприємством і відповідним водієм. b) Зміна тексту бланка не допускається. c) Бланк вважається дійсним у тому випадку, якщо він підписаний як уповноваженим представником транспортного підприємства, так і самим водієм. У разі індивідуальних підприємств водій підписує бланк один раз від імені підприємства і один раз в якості водія. Дійсним вважається тільки підписаний оригінал цього документа. d) На роздруківці бланку може міститися логотип підприємства. Положення 1-5 можуть бути надруковані заздалегідь. Печатка підприємства не може заміняти підпис особи, яка повинна підписати бланк, проте його підпис може бути підкріплена печаткою. e) Додаткова національна або регіональна інформація повинна вказуватися на зворотному боці бланка. f) Якщо даний бланк складається на іншій мові, ніж англійська або французька, то його назва на національній мові має зазначатися під назвами англійською і французькою мовами, які потрібно буде відновити на бланку. Якщо бланк складений на іншій мові, ніж англійська, то назви розділів в самому бланку повинні повторюватись на англійській мові.
При цьому, Статтею 12-біс ЄУТР визначено, що типові бланки, включені в Доповнення 3, не мають обов'язкової сили. Разом з тим у разі їх використання вони повинні відповідати встановленим змістом, зокрема в тому, що стосується нумерації, порядку і назви позицій.
Таким чином, під час перевірки водії зобов'язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм, або Бланк підтвердження діяльності.
Визначальним при вирішенні цього спору є факт надання або ненадання водієм посадовим особам відповідача визначених законодавством документів на підтвердження його режиму праці та відпочинку за період з 03.11.2021 00.00 год до 12.11.2021 19.00 год, з 22.11.2021 11.10 год до 23.11.2021 10.15 год та з 23.11.2021 13.43 год до 27.11.2021 15.05 год.
Під час рейдової перевірки, що мала місце 01.12.2021 встановлено, що в порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", ЄУТР, Інструкції №385 у водія ОСОБА_2 відсутня інформація режиму праці та відпочинку водія з 03.11.2021 00 год 00 хв. до 12.11.2021 19 год 00 хв., з 22.11.2021 11 год 10 хв. до 23.11.2021 10 год 15 хв., з 23.11.2021 13 год 43 хв. до 27.11.2021 15 год 05 хв. За вказаний період водій зробив ручне введення щодо періоду відпочинку, але згідно з Угодою ЄУТР за вказаний період відсутній бланк підтвердження діяльності водія, про що складено акт №283867 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.12.2021, з яким водій ознайомлений, від підпису та письмового пояснення відмовився під запис бодікамери №SN241797298.
Тобто в даному випадку за вказані періоди наявний брак даних водія, що підтверджується роздруківкою, здійсненою інспектором під час перевірки 01.12.2021, та міститься в матеріалах справи.
Суд критично оцінює долучені до позовної заяви роздруківки з картки водія ОСОБА_2 зроблені 26.01.2022, тобто після винесення оскаржуваних постанов.
За таких вказаних обставин, суд доходить висновку, що за відсутності щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за період з 03.11.2021 00.00 год до 12.11.2021 19.00 год, з 22.11.2021 11.10 год до 23.11.2021 10.15 год та з 23.11.2021 13.43 год до 27.11.2021 15.05 год згідно з вимогами ЄУТР настає відповідальність, передбачена абзацом одинадцятим статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Таким чином, відповідачем правомірно винесено спірні постанови №324187, №324188, №324189, №324190, №324191, №324192, №324193, №324194, №324195, №324196, №324197, №324198, №324199, №324200, №324201, №324202 від 19.01.2022 про застосування адміністративного господарського штрафу у розмірі по 680 грн за кожен випадок порушення, 16 постанов, всього на суму 10880 грн.
Разом з тим, суд відхиляє доводи сторони позивача про те, що управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв є одним порушенням, за яке встановлено одну санкцію у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і відповідно, не виконуючи протягом певного періоду обов'язку введення щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку перевізник вчиняє продовжуване правопорушення.
Положеннями статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
При цьому, зі змісту даної статті не вбачається, що управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є триваючим правопорушенням.
Заповнення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є щоденним обов'язком водія, а тому перевірка дотримання такого обов'язку проводиться окремо за кожен день, коли водій керував відповідним транспортним засобом.
Таким чином, у разі виявлення порушення водієм зазначеного вище обов'язку уповноважена особа має право накладати штраф за кожен випадок такого порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.05.2019 у справі №816/124/17, адміністративне провадження №К/9901/34159/18 та враховується судом згідно вимог частини п'ятої статті 245 КАС України.
Виходячи з встановлених обставин у цій справі, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування постанов Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті №324187, №324188, №324189, №324190, №324191, №324192, №324193, №324194, №324195, №324196, №324197, №324198, №324199, №324200, №324201, №324202 про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.01.2022.
Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На думку суду відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов №324187, №324188, №324189, №324190, №324191, №324192, №324193, №324194, №324195, №324196, №324197, №324198, №324199, №324200, №324201, №324202 від 19.01.2022 про застосування адміністративно-господарських штрафів відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 01 квітня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 );
відповідач:
- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, 46027, код ЄДРПОУ: 39816845).
Головуючий суддя Мартиць О.І.