Справа № 420/25383/21
01 квітня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції відносно ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 по 24.10.2016 включно;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по 24.10.2016 включно;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації та раніше виплаченої суми.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у період з 07.11.2015 по 24.10.2016 вона проходила службу в ГУ НП в Одеській області на посаді слідчого Суворовського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області. 24.10.2016 року позивача звільнено з вказаної посади наказом начальника ГУ НП в Одеській області № 1081 о/с від 20.10.2016.
24.10.2021 року позивач звернулася до ГУ НП в Одеській області з заявою щодо інформації про нарахування і виплату їй індексації грошового забезпечення під час служби з 07.11.2015 по дату звільнення (24.10.2016), на що 02.11.2021 отримала відповідь, що індексація грошового забезпечення у вказаний період не нараховувалася та не виплачувалася.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати їй індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою від 20.12.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
10.02.2022 року електронною поштою та 11.02.2022 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що до 18.10.2017 року у Порядку № 1078 (Постанова КМУ України № 1078 від 17.07.2003 року) була відсутня така категорія осіб, як «поліцейські», тому підстави для проведення індексації грошового забезпечення позивача у спірний період були відсутні.
Крім того, посилаючись на ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пункт 1-1 Порядку № 1078, відповідач зазначив, індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. При цьому, згідно даних Держстату, таке перевищення мало місце лише у квітні 2016 року.
Також відповідач, посилаючись на п.4 Порядку № 1078, зазначив, що доходи індексуються в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних груп, частина доходів, що перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає, і оскільки отримуваний позивачем дохід у спірний період щомісячно перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб, підстави для індексації грошового забезпечення позивача відсутні.
Стосовно нарахування і виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з включенням індексації грошового забезпечення відповідач зазначив, індексація грошового забезпечення не віднесена до складових грошового забезпечення, а тому не входить в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні. Крім того, одноразова грошова допомога при звільненні є разовою виплатою, а тому індексації не підлягає.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 24.10.2016 проходила службу в органах Національної поліції України на посаді слідчого Суворовського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області, що підтверджується наказами від 07.11.2015 № 137 о/с (про призначення на посаду) та від 20.10.2016 № 1081 о/с (про звільнення зі служби в поліції через хворобу) (а.с.12, 13).
Відповідно до листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Одеській області від 02.11.2021 № 14/В-1065 на звернення позивача від 26.10.2021 року, позивача повідомлено, що індексація грошового забезпечення за період роботи з 07.11.2015р. по 24.10.2021р. не нараховувалася та не виплачувалася (а.с.9).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 4 ч. 10 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» (далі за текстом - Закон № 580-VIII) визначено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі за текстом - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
У частині 5 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі ст. 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1282-ХІІ порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно з п. 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Доводи відповідача про те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських», є безпідставними та не беруться судом до уваги, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Оскільки законодавчо визначене право позивача на індексацію грошового забезпечення порушене, воно підлягає відновленню в судовому порядку.
Також суд вважає безпідставним доводи відповідача про те, що величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації в розмірі 103 відсотка лише у квітні 2016 року, оскільки поріг індексації у 103 відсотка було встановлено лише з 01.01.2016 року. При цьому у період з 07.11.2015 по 31.12.2015 була чинною норма ч.1 ст.4 Закону № 1282-ХІІ, яка передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Тому наведений самим відповідачем у відзиві індекс споживчих цін за даними Держстату за листопад 2015 року - 102,0 відсотка вочевидь перевищував поріг індексації.
Також суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що протягом спірного періоду розмір грошового забезпечення позивача перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб, а тому підстави для індексації грошового забезпечення позивача відсутні.
Зазначені доводи ґрунтуються на невідному тлумаченні відповідачем положень пункту 4 Порядку № 1078, яким, зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
З наведеної норми виплаває, що індексація обраховується як добуток грошового доходу, що підлягає індексації (прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення) та величини приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Отже перевищення грошового забезпечення позивача розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб не є підставою для непроведення індексації грошового забезпечення, а лише впливає на обчислення розміру цієї індексації.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених обставин, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та доводи сторін, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 24.10.2016 включно, а тому порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по 24.10.2016 включно.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання ГУ НП в Одеській області нарахувати та виплатити їй суму одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації та раніше виплаченої суми суд зазначає таке.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до пункту 1 Постанови КМ України № 988 від 11.11.2015 року грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 06.04.2016 року № 988, до складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Питання врахування до складу місячного грошового забезпечення, з якого вираховується розмір одноразової грошової допомоги, індексації грошового забезпечення, було предметом розгляду судом касаційної інстанції у справі №280/6154/19.
Так, у зазначеній справі Верховний Суд вказав, що до місячного грошового забезпечення, з якого вираховується розмір одноразової грошової допомоги, входять лише ті додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, визначається в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яке встановлюється на дату настання події без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Аргументи позивача (у справі №280/6154/19) про те, що до місячного грошового забезпечення мають бути включенні усі отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, Верховний суд вважає безпідставними, оскільки положення Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на які покликається позивач, не регулюють питань виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, а стосуються питання призначення пенсії.
До того ж, апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи позивача про необхідність визначення розміру грошового забезпечення відповідно до пункту 7 Постанови №393, адже це положення передбачає визначення місячного грошового утримання для цілей призначення пенсії, а не одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.
Зважаючи на це, з урахуванням непостійного характеру виплати індексації заробітної плати, а також матеріальної допомоги на оздоровлення, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що такі виплати не мають бути включені до місячного грошового забезпечення позивача та, відповідно, взяті при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
Отже, при вирішенні даної справи, відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у Постанові КАС ВС від 16 листопада 2021 року у справі №280/6154/19, стосовно того, що з урахуванням непостійного характеру виплати індексації заробітної плати така виплата не має бути включена до місячного грошового забезпечення позивача та, відповідно, взята при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо нарахування та виплати їй суми одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації та раніше виплаченої суми - є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: вул. Академіка Філатова, 15-а, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції відносно ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 року по 24.10.2016 року включно.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по 24.10.2016 року включно.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів